ЗАХИСТ РОСЛИН

На Волині конче потребує завершення об’єкт, який покликаний боротися  зі шкідниками

Друковані та електронні засоби масової інформації недавно дружно розмістили повідомлення про те, що у зв’язку із глобальним потеплінням та зміною клімату на Волині різко підвищилася чисельність небезпечного шкідника — хлібного жука. Той, мовляв, не тільки пошкоджує колоски у стадії молочної зрілості, а й вибиває із них стиглі зернятка. Що, зрозуміло, може призвести до втрати десятої частини врожаю. Через що, мовляв, деякі господарства змушені були додатково обробляти поля  хімікатами… Бо ж уже по два, а подекуди і по десять жуків є на квадратному метрі пшеничного поля, а кожен із них може вибити із колосків на землю майже сотню зерняток.

—  Розумію прагнення молодих журналістів знайти сенсацію, але настільки категорично про хлібного жука-кузьку твердити ми не стали б… Спостереження за цим шкідником наші фахівці ведуть із 1968 року. І про безумовно існуючу проблему це дає підстави говорити значно спокійніше, — прокоментував повідомлення у ЗМІ  завідувач лабораторії біометоду Державної інспекції захисту рослин Волинської області Василь Єфремов.

Такої ж думки дотримується і  виконуючий обов’язки начальника держінспекції — начальник відділу прогнозування та фітосанітарного прогнозу цієї організації, кандидат  сільськогосподарських  наук Василь Боярин.

—  Якщо говорити про область у цілому, наші фахівці справді із року в рік виявляють деяке збільшення заселеності угідь цим шкідником. Як звичайно в межах 0,3 — 0,8 особини на метр квадратний. А пороговий рівень його чисельності, за якого жук вже починає реально шкодити — у десять разів більший, — розповів він. — В окремих місцях ці цифри, можливо, й будуть більшими… Осередкове ж підвищення  чисельності хлібних жуків до економічного порога шкідливості  спостерігається впродовж багатьох років…  Але в цілому за три десятки літ спостережень ми поки що не бачимо якоїсь чітко визначеної тенденції до масового поширення цих шкідників. А тому й потреби для масового застосування інсектицидів нині немає — ці гроші будуть просто викинуті на вітер…

Натомість фахівці із захисту рослин розповіли про іншого шкідника, що нині дедалі активніше збільшує у поліському регіоні свою присутність — кукурудзяного стеблового метелика.  Він значно пошкоджує стебла цінної кормової культури, і за останні роки його стало чи не вдвічі-втричі більше.  Аграрники регіону нині ретельно обстежують поля і планують боротися з ним переважно хімічним  методом, що є малоефективним…

Аби здолати комах-шкідників і зменшити хімічне навантаження на ∂рунти, в області, як і в інших регіонах держави, треба активніше переходити до біологічних методів захисту. Вагому підтримку аграрникам тут могла б надати програма із вирощування та масового випуску в полях трихограмми — міліметрової комахи, яка паразитує на яйцях багатьох шкідників сільського господарства. Але масоване вирощування ентомофага стримується тим, що поки що немає де його вирощувати.

Тим часом Держінспекція захисту рослин, яка контролює  фітосанітарну ситуацію на межі з Євросоюзом, поки що не може завершити будівництво розпочатого ще у 1991 році  міжрегіонального лабораторного комплексу.  В його лабораторіях мають продукуватися біологічні засоби захисту рослин,  у тому числі й згадана вже трихограма, а також проводитися аналітичні дослідження щодо якості пестицидів та сільськогосподарської продукції. 

Для введення у дію довгобуду, який нині готовий вже на сімдесят відсотків, не вистачає дев’яти мільйонів гривень. Попри те, що на необхідності введення його в експлуатацію не пізніше першого півріччя 2012 року вже, як розповіли в Держінспекції, навіть нагадувалося у вказівках Президента та Прем’єр-міністра …

Ось і вийшло: вдарили на сполох, але не з того приводу!