ДОСЛІДЖЕННЯ
Дедалі більше українців відмовляються від шкідливої звички
Любителів покурити обклали з усіх сторін, як мисливці зайця. Ціни на цигарки уже зросли, і, скоріше за все, зростатимуть і надалі. Заборонено курити в громадських місцях. Та вже деякі борці з курінням пропонують законодавчо оголосити табу на "дим" навіть... у житлових помешканнях! Йдеться про те, щоб штрафувати людей за куріння у власних квартирах і авто. Таке враження, що некурящі оголосили війну курцям аж до повного знищення їх як класу, звичайно, не в фізичному сенсі, а в тому, щоб вони кинули пагубну звичку.
Скільки грошей іде "за димом"
Безумовно, життя без "диму сигарет" - набагато комфортніше. Але ж куди бідному курцю податися зі своєю цигаркою, якщо вуха пухнуть?
Утім, є й аргумент на противагу: а то нічого, що гаманець худне? Елементарний підрахунок: коли щодня викурювати десять сигарет (середня вартість пачки 10 гривень), то за рік за димом піде 1825 гривень. А якщо брати дорожчі цигарки? А якщо викурювати більше? Виходить, курець дорого обходиться домашнім.
А чи є хоч якась вигода від куріння? Так, є, можуть сказати друзі курця, коли вибирають йому подарунок на день народження. Безпрограшний варіант: блок цигарок, оригінальна запальничка - і вперед.
Однак тільки таких безпроблемних іменинників в Україні стає все менше. Бо хоч людей із сигаретами на вулицях ми бачимо ще чимало, та українці вже відмовляються від цієї звички. Це з'ясувалося в результаті найбільшого дослідження поширеності куріння за всю історію України - "Глобальне опитування дорослого населення щодо вживання тютюну". Дослідження проводили у рамках співпраці Кабінету Міністрів України та Всесвітньої організації охорони здоров'я. Зафіксовано, що поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась (див. інфографіку).
"Немає нічого простішого, як кинути курити" - це слова відомого письменника Марка Твена. Щоправда, він при цьому зауважував, що намагався це зробити разів двісті. Скільки курців теж можуть підписатися під цими словами? Мабуть, багато. Певне, не знайдеться курця, який би не знав про всі "побічні ефекти" від цієї звички. Не згірше за лікаря може розповісти і про задимлені легені, і про ранковий кашель, і... А тим часом - все одно клацають запальничкою.
Щоб не "шкварчала ваша папіроска"
Що ж робити нещасному курцеві, який хоче, але не може відірватися від цигарки? Та яких тільки методів не придумали, аби допомогти йому! В Інтернеті можна знайти запрошення на безліч тренінгів, на яких позбавляють цієї звички, або сеансів гіпнотерапії чи чогось подібного! Та й народних методів не бракує - полоскати рота водою із содою, чи пити спеціальні відвари трав. Народні цілителі теж пропонують свою допомогу.
З'явилися й новітні методи - "покурити" спеціальну електронну сигарету чи подивитися диск Аллена Карра "Легкий спосіб кинути курити". На битву з нікотином пішла й церква - якось мені розказали, що настоятель одного із сільських храмів Київщини може молитвою "відвадити" курця від цигарки.
Громадські й молодіжні організації теж не стоять осторонь -розроблено цілу низку акцій, мета яких - переконати курців відмовитися від сигарети.
Отже різноманітних способів і засобів, здається, більше, ніж тих, хто хотів би ними скористатися. А тим часом таке явище, як людина з цигаркою не зникає з нашого побуту. Уже навіть з'являються висловлювання про те, що куріння - це не шкідлива звичка, а... хвороба. Хвороба соціальна, яку, проте, треба лікувати фізично. Відтак, в аптеках продаються спеціальні антинікотинові пігулки, спеціальні пластирі тощо...
"Походивши" по Інтернету, поспілкувавшись із курцями, некурцями і екс-курцями знайомими, зробила висновок - і мабуть, він правильний: перший крок до відмови від цигарки - бажання зробити це. Сила волі приєднається потім. Як і рецепт, яким курець захоче скористатися. До речі, ось найпростіший і найдешевший, точніше - зовсім безплатний. Від киянина Анатолія Івановича.
- Я курив із 16-ти років. Кинув десь років 15 тому, коли цигарки почали зникати з прилавків магазинів і їх купити можна було лише в спекулянтів утридорога. Так от, знайомий мені порадив відтягувати час "першої затяжки". Якщо зазвичай я цигарку хапав, тільки-но прокинувшись, то, за порадою, вже робив інакше. Спочатку першу цигарку викурював після 9-ї години ранку, а далі - хоч дві пачки. На другий день треба було дотерпіти до 10-ї, на третій - до 11-ї і так далі. В перші дні було складно, нервував, сердився. А потім почав помічати, що мені вже до 10-ї чи 11-ї нескладно дочекатися... Словом, кинув. Хоча перші півроку вряди-годи хотілося закурити. Але знайомий попередив: не втримаєшся - вдруге буде ще важче. Та я, може, важкий на руку, бо скільком людям, які хотіли кинути, розповідав цей "рецепт" - ні в кого не вийшло. Деякий час трималися, а потім знову тягнулись до цигарки.
А ось як кидала курити колишня наша співвітчизниця, а нині громадянка Ізраїлю, Соня Рибка.
- Коли ми з чоловіком вперше приїхали в Ізраїль у 1995 році, - розповідає вона, - тут курців було багато. Звичайно, дуже віруючі не курять, а всі інші диміли, мені здається, скрізь - на вулицях, в офісах, у кафе. До них ставлення було лояльним, а цигарки недешевими, але доступними.
А от у 2004, коли я приїхала сюди на ПМП, помітила, що в громадських місцях людей із сигаретами практично немає: заборонено. Тепер курять тільки вдома. Іде масована агітація про шкоду куріння. Раніше над кожним магазином висіли логотипи тютюнових компаній. Зараз - жодного. За пропаганду (а це прирівнюється до пропаганди) тютюну - величезний штраф. Та й сигарети стали надто дорогими.
Народ кидав по-різному. І до психотерапевтів зверталися, і в різні клініки, навіть до шарлатанів... Моя сестра це зробила сама. Правда, й курила вона набагато менше, ніж я. Якось їй на роботі колега сказав: красива жінка, а псуєш себе сигаретою. А сестра цінує свою моложавість. А ще вона побачила, як на ходу курили три літні дамочки. Це було так вульгарно, що теж на неї вплинуло.
До речі, куріння тут прирівняне до хвороби - поряд із гіпертонією, зайвою вагою... Мій лікар під час першого ж відвідування в картці зазначив великими буквами: "SMOKER TOBACCO". Медики натякали, що треба кинути. А ще сигарети такі дорогі - зрозуміла, що вилечу в трубу. Звернулася до лікаря, він дав рецепт. Ліки дорогущі - коштували майже чверть мого місячного доходу. Я їх ковтала і курила, як і раніше. Згодом помітила - дедалі більше цигарок залишається в пачці. А днів через 25 про них уже й не згадувала. І мене ні разу за 5 років не потягнуло закурити, а зараз навіть запах диму неприємний. Правда, спочатку ніби бракувало якоїсь звичної дії. Раніше у кафе береш каву, цигарку, і сидиш... А без сигарети - кави випив, і ніби чогось не вистачає. Але й це минуло. Та в анамнезах все одно пишуть: "Кинула курити в 2005 році"...
Як посилити "антинікотиновий" вплив?
68% учасників опитування - із тих, хто курить, заявили, що зацікавлені у тому, щоб відмовитися від цієї звички. А повну заборону реклами тютюну нині підтримують 70% респондентів, тоді як у 2000 році таких було 49%. До того ж, понад 90% опитаних підтримують заборону куріння на робочих місцях.
Безумовно, причина відмови від цигарки - у кожного своя. В одних бюджет не витримує "тютюнового навантаження", інші змушені кинути через погіршення здоров'я, когось злякали написи на пачках "Куріння викликає імпотенцію", "Курці помирають рано" тощо. До речі, до антинікотинової реклами причетні й наші законодавці.
- 2006 року Верховна Рада ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, після чого в Україні почали цілеспрямовано вживати всебічних заходів контролю над тютюном. Саме після цього було внесено зміни до законодавства щодо підвищення акцизних податків на тютюнові вироби, врегульовано питання щодо спрямування залучених коштів на першочергові заходи та програми з охорони здоров'я, забезпечення захисту від впливу тютюнового диму, заборонено деякі види реклами тютюну тощо, - говорить Ігор Поканевич, керівник Бюро ВООЗ в Україні.
Фахівці вважають, що антинікотинову діяльність треба іще посилити. У звіті про результати опитування було подано такі рекомендації: створити систему моніторингу для оцінювання ефективності заходів із контролю над тютюном та рівня його вживання; вдосконалити нормативні акти, аби розширити перелік місць, де не можна курити; створити комплексну національну систему діагностики та лікування нікотинової залежності тощо. Експерти переконані, що в результаті виконання цих заходів рівень захворюваності та смертності від хвороб, пов'язаних з курінням серед українців, скоротиться.
КОМПЕТЕНТНО
Інна КOНOНOВA, психолог:
- Кинути курити - дуже складно. Багато людей і не хочуть кидати, адже ця звичка "вбудована" в стиль життя і фізіологію людини. Ось, приміром, багато стаціонарних курців першу цигарку викурюють рано-вранці, бо без неї не починає працювати ні шлунок, ні кишківник. Виходить, що без цигарки такі люди просто жити не можуть. Я переконана: щоб процес відмови від цигарок проходив легше, потрібен цілий комплекс різноманітних методів: голковколювання, психологічна підтримка, детоксикація тощо. Тобто потрібно задіяти відразу кілька систем.
Мене запитують, чи передається ця звичка на генному рівні. Взагалі прийнято вважати, що ні, але я думаю, що може передаватися. Сучасні дослідники говорять, що на рівні ДНК нам передаються навіть глибокі емоції, скажімо, серйозні страхи. Окрім того, якщо курить вагітна мати, то дитина звикає до нікотину, ще не народившись. Або така ситуація - дитина лежить у колисці, яку гойдає мати із цигаркою в руках. Дитина ще маленька, але вже "засвоює" мамин приклад. За моїми спостереженнями, якщо палить батько, то тут можливі два варіанти: дитина або куритиме, або ні. А от якщо курить мама, - то чадо обов'язково потягнеться до цигарки...