ТЕНДЕНЦІЇ

Медстрахування цього року зросте завдяки регіональним компаніям, що підвищують стандарти соціального захисту

Рівень проникнення добровільного медичного страхування (ДМС) в Україні дуже низький. Користувачами цієї послуги є не більше 2% населення. Тому вітчизняний ринок не готовий підтримати такий глобальний проект, як обов’язкове медичне страхування (ОМС). У найближчі два-три роки воно навряд чи буде введене, вважає голова правління страхової компанії (СК) «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко.

Цікаво, що у Великобританії, де ОМС діє вже понад 28 років, англійці без спеціальної страховки по два-три місяці чекають планових операцій. Тоді як за її наявності все вирішується дуже швидко. Як правило, на закордонних ринках людей, які наймаються на роботу, після зарплати цікавить медстраховка та вірогідність надання сімейного пакета. «Мій товариш швейцарець, який має дружину та 12-річного сина, на страховку для трьох осіб на рік витрачає $48 тисяч», — розповідає І. Гордієнко.

За відсутності у країні ОМС населення користується добровільним. За попередніми результатами 2012 року, премії з цього виду зросли на 18—20% за рахунок підвищення цін на медпослуги та препарати, а також збільшення клієнтів у регіонах. Цього року показник може зрости ще на 15%. Якщо раніше клієнтами страховиків з ДМС були переважно компанії з іноземним капіталом, то нині питаннями мотивації працівників починають опікуватися й українські фірми.

Інтерес людей до медичних полісів обмежується через нестачу коштів на їхнє придбання. Фото з сайту img.happy-giraffe.ru

Збитки від хвороб

За оцінкою СК NGS (Нафтагазстрах), у середньому в Україні річний економ-поліс з медстрахування з мінімальним набором послуг коштує 600—800 гривень на рік, стандартний — 1200—1500 гривень, нижня планка для еліт-класу — 3500 гривень.

«Якісне ДМС починається, коли страховий поліс коштує не менше 4—5 тисяч гривень на рік на дорослого і 7—15 тисяч гривень на дитину», — уточнюють у Лізі страхових організацій (ЛСОУ). За даними ЛСОУ, торік за добровільними полісами було застраховано на 10% осіб більше, ніж у 2011-му. «За останні п’ять років в умовах фінансової кризи попит на добровільне медстрахування не впав, а, навпаки, щороку зростає. Українці дедалі більше виявляють інтерес до поліпшення стану свого здоров’я: відвідують  спортзали, фітнес, масажі, басейни тощо», — каже президент ЛСОУ Наталія Гудима.

Розвиток цього виду страхування гальмує те, що роботодавець не зацікавлений у сплаті за рахунок прибутку страхових витрат співробітника за ДМС.

«В Україні медичний поліс прагнуть купити ті, хто вже планує  лікування. Так порушується головний принцип страхування: вірогідність настання страхового випадку дорівнює 100%. Отже, пропонувати поліс ДМС окремим фізособам — фактично означає лікувати людей за рахунок страховика», — ділиться з «УК» директор управління особистого страхування PZU Олена Іванова.

Найбільший приріст виплат на ринку у 2012 році було здійснено за медичним страхуванням — 754% (попередні дані Нацкомфінпослуг). Якщо у 2011-му страховики виплатили з ДМС 10 мільйонів гривень, то торік компенсували збитки на 85,4 мільйона. Медичне страхування збиткове для компаній. Навіть коли клієнти хворіють нечасто, намагаються «вибрати» всі оздоровчі заходи, масажі, вітамінізацію. Наприклад, у колл-центрі однієї зі страхових компаній розповіли, що на кількість телефонних  дзвінків клієнтів впливають не лише погодні умови, день тижня (понеділок і субота — найгарячіші), пора доби (піковий час 10:30), а й… менталітет українців. Наприклад, 31 грудня компанія отримала шквал дзвінків від власників полісів, бо у співробітників великого корпоративного клієнта закінчувався контракт і всі вирішили забрати ліміти за медикаментами і зі стоматології.

І хоч ДМС збитковий, страхові компанії все-таки роблять серйозну ставку на нього. Деякі через оптимізацію бізнесу, відносячи частину премій з нього на страхування майна (на валові витрати). Більшість через бажання потрапити до переліку головних учасників системи ОМС. «Лідерство у добровільному медстрахуванні може стати квитком у цю систему, бо страховики з досвідом і великою кількістю клієнтів мають більше можливостей надати якісне обслуговування в усій Україні», — каже  О. Іванова.

Щодо врахування помилок Росії, на які має звернути увагу Україна під час доопрацювання власного законопроекту про ОМС, то, на думку експертів, головне — чітко прописати наповнення обов’язкового поліса. У Росії цього не зробили, і багато регіонів по-різному зрозуміли, що таке «мінімально гарантований рівень» медичного обслуговування. Приміром, в одній області передбачено, що онкологічні захворювання за рахунок поліса лікують із трьома відвідуваннями лікаря на місяць, а в іншому — із п’ятьма, зазначають у СК NGS. Крім того, не було враховано регіональних особливостей, зокрема відмінностей між столицею та провінцією у собівартості медпослуг (через вищу зарплату тощо). Тож поліси в різних регіонах — навіть для забезпечення однакового набору послуг — мають коштувати по-різному.

Не за протоколом

 Співпраці страховиків і медиків на страховій ниві заважає брак стандартів лікування. Фактично кожен медичний заклад має власні процедури і правила, які повинні виконувати пацієнти. Так само і страховики вимагають дотримання певних процедур клієнтами. Іноді узгодити їх вельми складно. «Часто лікарі сприймають страхову компанію не як фінансовий інструмент свого пацієнта, а як можливість отримати додатковий дохід. Тоді хворого надмірно «лікують», призначаючи медичні препарати, які дублюють один одного, зайві аналізи, стаціонарне лікування замість амбулаторного тощо. Через брак чітких стандартів страховикові важко доводити своєму клієнту, що «не всі йогурти однаково корисні», — обурюється О. Іванова.

Брак стандартів створює перешкоди для адекватної оцінки страховиком вартості лікування, що призводить до помилок у розрахунках тарифів і навіть до подорожчання поліса. Непорозуміння в оцінці вартості лікування клієнта завдають шкоди репутації і страховика, і медзакладу.

Протоколи лікування за всіма ключовими хворобами затверджено. Проте вони рекомендовані, а не обов’язкові. Тож багато комерційних клінік використовують власні протоколи, впроваджуючи зайві профілактичні заходи, огляди, аналізи. Все це спрямовано, звичайно, на додатковий прибуток таких клінік. Наприклад, СК NGS із цим бореться просто: не виплачує відшкодування клініці, яка не дотримується протоколів МОЗ. У їхній практиці таких випадків — до 20% від усього масиву заявлених виплат.

Поки що ринок ДМС в Україні здебільшого формують великі корпорації та компанії. Страховики помітили закономірність: коли в регіонах збільшується кількість корпоративних клієнтів, з’являється попит і на роздрібні продукти. Наприклад, у компанії «ІНГО Україна» популярність мають продукти для фізосіб, розраховані на дітей і дорослих, коли за дзвінком клієнта підбирають клініку, організовують візит лікаря і навіть замовляють медикаменти.

Інтерес до програм ДМС підтверджують і соціологічні опитування, проте можливості людей часто обмежує нестача коштів. Найдорожче коштують програми страхування дітей, критичних захворювань, вагітних, літніх людей та стоматологічних послуг.

ПРЯМА МОВА:

Наталія ПРИДАЧУК,
заступник генерального директора СК NGS:

— Низький рівень проникнення медичного страхування зумовлений тим, що, по-перше, воно традиційно розповсюджене серед компаній з іноземними інвестиціями. Вони зосереджені у Києві та Київській області.

По-друге, у регіонах зарплати та прибутки компаній нижчі, тож дозволити собі страхування може менша кількість громадян.

По-третє, далеко не всі регіони забезпечені лікувальними закладами, що можуть надати допомогу за полісами не лише VIP, а й стандартного рівня. Крім того, немає широкої мережі комерційних клінік, які могли б надавати допомогу за стандартами, що їх потребує більшість страховиків. Утім, за нашими спостереженнями, частка регіонів у портфелях добровільного медичного страхування зросла з 5—7% до 11—12% у 2012 році.