В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють передовсім численні приватні коледжі та філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів.
Виш — у шкільному класі?
Нещодавно Кабмін затвердив нові ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти (постанова №1187 від 30 грудня 2015 року). «Цей документ передбачає єдиний порядок отримання ліцензії і для державних, і для приватних навчальних закладів, і головне — забезпечує прозорість отримання ліцензії, — пояснюють «УК» у прес-службі Міністерства освіти і науки. — Під час ліцензування встановлюють спроможність закладу освіти провадити освітню діяльність відповідно до вимог, встановлених новими ліцензійними умовами».
Тож щоб відкрити, скажімо, вищий навчальний заклад, потрібно подати пакет документів, аби довести, що новостворений університет відповідає певним вимогам — єдиним для всіх. У документі прописано, що «органу ліцензування забороняється вимагати додаткові документи, які не зазначені в переліку». Нові умови ліцензування стосуються не лише вишів, а й шкіл та дитсадків.
Щодо вишів, які працюють, профільне відомство вже понад рік проводить оптимізацію мережі. За даними Держстату, на початок цього навчального року в Україні залишилося 288 університетів III—IV рівнів акредитації (з них 196 державних, 12 комунальної власності та 80 приватних). Адже не секрет, що окремі з них досі дбають не про якість освіти, а просто «штампують» дипломи, дбаючи про власне збагачення.
«Було дивно, що нам, студентам, не давали самостійно підготувати дипломну роботу — їх писали викладачі за $ 400, — розповідає «УК» випускниця однієї з філій українського вишу Оксана Мазур. — Я намагалася самостійно розробити тему, натомість викладачка відрізала: мовляв, тоді не захистишся. Виходить, студент рік у рік платить за навчання, а потім ще й залишиться без диплома, якщо не дасть хабара».
Різновидів закладів дуже багато: це й численні філії, підшефні коледжі, відокремлені структурні підрозділи тощо. Якість освіти в таких навчальних закладах невисока. Інколи вражають навіть назви: скажімо, коледж Інституту державного та муніципального управління приватного університету. Скажете, абракадабра? Дивує, що такі заклади взагалі могли колись отримати ліцензію на провадження освітньої діяльності, адже часто не мали не те що належного викладацького складу, а навіть елементарних умов для навчального процесу. Скажімо, розташовувались у колишньому приміщенні дитсадка чи у трьох (!) класних кімнатах звичайної міської школи. Звісно, рівень знань тутешніх бакалаврів чи магістрів відповідав умовам. Чому до таких коледжів та університетів абітурієнти йшли здобувати вищу освіту — інше питання.
До вишів належать і так звані вищі навчальні заклади I—II рівнів акредитації (коледжі, технікуми й училища), які готували молодших спеціалістів. Із набуттям чинності нового закону про вищу освіту такий 371 заклад упродовж цього року має визначитись, претендуватиме надалі на високий статус чи стане професійно-технічним.
«Наступного року навчальних закладів зі статусом I—II рівнів акредитації вже не буде, — пояснюють «УК» в МОН. — Щоб залишитись у новій мережі вишів, вони повинні готувати молодших бакалаврів, а впродовж 5 років мають отримати ліцензію на підготовку бакалаврів».
Міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив, що діяльність припинили вже майже 90 навчальних закладів, які не надавали студентам якісної освіти. Приміром, торік залишилася без ліцензій значна частина філій Європейського університету, перестали працювати відокремлені підрозділи й філії, а також коледжі Київського університету культури (у Кіровограді, Черкасах, Одесі, Запоріжжі, Харкові й навіть у Броварах). Також зачинили двері численні регіональні підрозділи Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). Вишам, котрі залишилися на тимчасово окупованій території Донбасу й Криму і не переїхали, МОН не подовжило ліцензії.
Деякі заклади об’єднали: п’ять державних вишів приєднали до більш потужних університетів. Приміром, нещодавно Буковинський державний фінансово-економічний університет приєднали до економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. І хоч студенти протестували проти такого злиття, у МОН запевняють: вони від цього лише виграють. Освітяни переконують, що здебільшого на протести студентство виводить керівництво закладу, щоб зберегти своє місце під сонцем.
Перевірять фінансистів і вихователів
Хто ж видає ліцензії вишам? Відповідно до положення урядової постанови, це Міністерство освіти і науки, зокрема управління ліцензування та акредитації.
Перевіряє вищі навчальні заклади Акредитаційна комісія, яку очолює профільний міністр. Також до її складу входять інші представники МОН, центральних і місцевих органів виконавчої влади, організацій роботодавців, вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та здобувачів вищої освіти. Це постійно діючий колегіальний орган, який забезпечує додержання вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих, професійно-технічних навчальних закладів тощо. Збирається комісія за потребою, але не менш ніж раз на місяць упродовж навчального року.
На офіційному сайті можна ознайомитися з графіком перевірок комісії в навчальних закладах. Приміром, у лютому перевіряли майбутніх ветеринарів, агрономів, фармацевтів і стоматологів, фізиків і програмістів. У планах на березень — бухгалтери, фінансисти, вихователі, працівники туризму.
Якість понад усе
Новим законом про вищу освіту передбачено створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти — незалежного органу управління в цій сфері з достатньо серйозними повноваженнями. Він, наприклад, формуватиме вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, аналізуватиме якість освітньої діяльності у вишах, проводитиме ліцензійну експертизу стосовно можливості видачі ліцензії тощо.
«На жаль, до агентства торік обрано людей, які пішли з міністерства через люстрацію, тож йому в такому складі працювати не можна, — розповідає «УК» перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — На розгляді у парламенті є два законопроекти, які мають врегулювати це питання. Позиція міністерства така: люди, які потраплять до нацагентства, повинні відповідати певним критеріям. А ось встановлення критеріїв ніде не прописано. Тому слід внести відповідні зміни до закону про вищу освіту. Проте з невідомих причин поки що до розгляду ці зміни не доходять».
Нагадаємо, що профільне відомство надало вишам адміністративну, академічну й фінансову автономію, втім, вочевидь, далеко не всім зацікавленим сторонам вигідне створення незалежного органу європейського зразка, що вимагатиме від вишів відповідної якості освіти.
Ми в Google+