Останнім часом у споживачів дедалі частіше виникають сумніви щодо якості молока. Нещодавно знайома купила пакет цього продукту від одного відомого виробника і була вкрай здивована «витривалістю» продукту. Адже після того, як пакет відкрили, молоко не псувалося упродовж… двох тижнів. Тож виникає запитання: з чого насправді воно виготовлене, та взагалі як таке можливе?! Адже зазвичай молоко, яке господиня видоїла з-під корівки, скисає вже на другий день. Вирішивши, що куплене молоко містить або занадто багато консервантів, або взагалі не є натуральним продуктом, жінка переорієнтувалася на продукцію, яку продають на базарі. Проте експерти переконують: не варто лякатися, що продукт швидко не скисає, а от купувати таку продукцію на базарах — не найкращий вихід із ситуації.
Утилізації підлягає
Передовсім потрібно зауважити, що молоко скисає через наявність в ньому певних бактерій та грибків. У молоці тривалого зберігання цих та інших бактерій немає — їх знищили високотемпературною обробкою. Тому воно й не кисне. А зовсім не тому, що в нього у процесі обробки додали антибіотики. Інша річ — молоко з-під корівки, де є певна кількість живих бактерій, а мікроорганізми рівномірно перемішані по всьому об’єму, через що воно швидко скисає.
Хоч насправді здебільшого в молоці, яке продають в магазинах і на базарі, антибіотики все-таки є. Ліки можуть потрапляти в нього двома шляхами. Перший — під час лікування корови вони переходять у молоко. Другий — антибіотики можуть вводити у молоко, щоб запобігти розвитку мікрофлори, яка викликає його скисання. В результаті досліджень з’ясовано, що застосування антибіотиків під час зберігання і транспортування молока без охолодження дає змогу продовжити строки його зберігання до чотирьох діб за високої температури. А, наприклад, такі ліки, як патулін із хлортетрацикліном, зберігають молоко від псування впродовж 10 діб. Під час пастеризації руйнується лише 6—28% антибіотиків.
Цікаво, що з молока, в якому містяться антибіотики, неможливо виготовити кисломолочну продукцію. А все тому, що антибіотики спричиняють загибель молочнокислих бактерій, які спеціально вносять під час виробництва усіх кисломолочних напоїв та сичужних сирів. Водночас потрібно розуміти небезпеку, яку приховують антибіотики. Хоч з молоком людина вживає їх надто мало, однак навіть мікроскопічна кількість здатна змінювати кишкову мікрофлору. Це призводить до порушення синтезу вітамінів, ослаблення імунітету, зниження чутливості до медичних препаратів і може спричинити алергічні реакції. А, наприклад, антибіотики тетрациклінового ряду накопичуються в організмі людини й можуть стати причиною розладів слуху.
Загалом, зауважують фахівці, молоко від хворих корів не можна використовувати як сировину для виробництва продуктів. Таке молоко потрібно утилізувати. Проте фермери, як і власниці корів на домашніх подвір’ях, часто не дотримуються цього правила. Навіть якщо хоч одна господиня з п’яти здасть молоко від хворої корівки — вся партія вже буде зіпсована. Оскільки перевірити кожну банку окремо практично неможливо. Один такий тест коштує більше двохсот гривень.
«Нещодавно ми провели перевірку шести зразків домашнього молока, купленого у бабусь у різних містах, і виявили серйозні проблеми з мікробіологією. Таку сумну ситуацію ми часто спостерігаємо. Аби не отруїтися, базарне молоко перед вживанням потрібно обов’язково кип’ятити, — каже керівник центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Також часто перевіряли молоко від великих виробників. Маю сказати, що більшість зразків не містили сторонніх добавок, шкідливих мікроорганізмів, молоко було свіжим та смачним. Тож ми переконані, що краще пити молоко від великих виробників, яке, як засвідчили наші неодноразові дослідження, безпечне».
Бізнес невигідний, але…
На жаль, нині спостерігаємо подальше скорочення поголів’я корів і, як наслідок, — зниження виробництва молока. Ця тенденція існує останні кілька років. Цьогоріч за 8 місяців виробництво вже скоротилося на 2%. За даними Державної служби статистики, надої молока становлять 7,2 мільйона тонн. Водночас сільськогосподарські підприємства, незважаючи на голосні заяви про те, що це невигідно, збільшують виробництво молока.
Хоч за два останні місяці закупівельні ціни на молоко зросли на 20%. Якщо з початку серпня кілограм молока екстра-гатунку коштував у середньому 5,83 гривні, то наприкінці жовтня ціна на цей продукт зросла до 7,21 гривні. Молоко вищого гатунку подорожчало за цей період з 5,72 до 6,78 гривні за кілограм, молоко першого сорту — з 5,65 до 6,65 гривні.
«Домашні господарства населення скорочують виробництво і будуть це робити й далі. За 8 місяців цього року відбулося скорочення на 3%. Припускаю, що за результатами року співвідношення таким і залишиться, — розповідає керівник агентства «Інфоагро» Василь Вінтоняк. — Держстат нам покаже загальне виробництво молока за всіма категоріями на рівні 10,3—10,4 мільйона тонн. Наступного року процес скорочення виробництва молока триватиме. Навіть якщо держава й підтримає виробників, то цей процес не буде зупинено. Песимістичні прогнози грунтуються на тому, що в Україні значну частину молока для переробки постачають домашні господарства, але, вочевидь, їх ставатиме дедалі менше, бо сільська молодь не хоче займатися неприбутковою справою. Та й сільгоспвиробники скаржаться, що ціна молока надто низька і вони працюють збитково. Та є кілька факторів, які спричинили такі ціни. Один з них — наявність в Україні надлишку молока, особливо в літню пору. Приблизно 20% молока, яке надходить на переробку, треба експортувати за кордон. Щоправда, є питання: куди саме».
В Європі, наприклад, українську продукцію не дуже чекають. Адже там — надлишок власного молока.
«Дуже багато наших підприємств хотіли поставляти молочну продукцію в інші країни, передовсім африканського континенту, де на неї є великий попит. Щоправда, оплату за товар можна отримувати лише через європейські банки. Дехто навіть був готовий на таку співпрацю, але виявилося, що всі постколоніальні (французько-іспансько-англійськомовні) країни чомусь ввели мито на продовольство з України, яке становить переважно 30%, — зауважив президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко. — З цього питання ми зверталися до фахівців Євросоюзу, але вони кажуть, що не мають до введення мит жодного стосунку. Зрозуміло, що для нашої продукції створюють перепони. Та зупинятися не треба. У нас є величезні переваги. Адже сільгоспвиробники жодної європейської країни не змогли б витримати такі катаклізми як наші аграрії стосовно зміни цін тощо. Європейських фермерів завжди підтримує держава. У нас ситуація дещо інша».
Та хоч як складно, вітчизняні аграрії завжди знаходять вихід із, здавалося б, найскладніших ситуацій та ще й примудряються отримувати прибутки. Хотілось би, щоб не ціною зниження якості продукту…