На тлі резонансних убивств останніх днів у столиці часто доводиться чути: «Куди, мовляв, дивиться міліція? Чого не приставить охорону до потенційних свідків?» Причому чути не лише з вуст пересічних громадян, а й від тертих кренделів і кренделиків політикуму та поінформованих служок свободи слова. Останні, звісно, й самі знають відповіді на ці та інші запитання. Та зараз не про це.
Вітчизняне Міністерство внутрішніх справ має амбітну програму створення якісно нової патрульної служби: у столиці — у червні, у містах-мільйонниках — до кінця цього року. Згодом, імовірно, у всіх обласних центрах… Не все робиться бюджетним коштом, істотно допомагає зацікавлений в ефективних реформах Захід. Однак такими темпами молоді (до 35 років) і на 80% з вищою освітою зможуть дістатися низової ланки ще не скоро.
А колиска української нації, оберіг національних традицій і материнської мови, житниця країни переживає нині нелегкі часи. Міста традиційно «вимивають» з глибинки молодь, робочу силу: цей одвічний рух до цивілізації навіть з її часто умовними цінностями, на жаль, не спинити. Та понад усе село живе надією. А нас, давно вже містян, там чекають літні батьки, сиві ластівки-бабусі, туди намагаємося вивезти з міської енергетики і часто, поспішаючи у справах, полишаємо на родичів своїх дітей — їхніх онуків і правнуків.
Та чи завжди затишно стареньким, чи відчувають турботу суспільства про свою старість? Чи почуваються вони безпечно у своїх оселях на тихих сільських вулицях? Адже безпека людського життя і здоров’я — це не суто приватна, а передусім важлива державна справа.
Гостро відчула це після розмови з постійною читачкою «Урядового кур’єра» киянкою Валентиною Ткачук. Жінка розповіла про тривожний випадок, що стався на початку нинішнього року в її рідному селі Комсомольське в Козятинському районі на Вінниччині.
Як поінформувала співрозмовниця, від односельчан вона отримала вражаючу звістку: зимового вечора в оселю її літньої родички вдерся злочинець і жорстоко познущався над старенькою та її гостем — 84-річним місцевим священиком, побив і пограбував немічних людей. Від травм чоловік помер, а бабусю у важкому стані доправили до лікарні.
За словами пані Валентини, вона відразу зателефонувала начальнику УМВС у Вінницькій області Ігорю Моренцю та начальнику Козятинського РВВС Геннадію Ткачуку, які уважно вислухали її, намагалися заспокоїти та підтримати, пообіцявши, що злочинця обов’язково знайдуть. І слова свого дотримали.
Для встановлення особи і затримання нелюда, що вчинив жорстоку наругу над сільськими пенсіонерами, козятинські правоохоронці задіяли досвідчених оперативників і кінологів, опитали десятки осіб, перевірили численні факти і свідчення, провели низку експертиз. Завдяки таким чітким злагодженим діям зловмисника затримали. Ним виявився 29-річний раніше судимий житель Комсомольського, який відповідатиме за свої злочинні дії перед законом. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У розкритті цієї карної справи, розповіли в Козятинському РВВС, справжній професіоналізм, наполегливість, сумлінне ставлення до виконання своїх службових обов’язків виявили заступник начальника кримінальної міліції Сергій Брянський, начальник СКМСД Олексій Назарук, оперуповноважений карного розшуку Олександр Громов, оперативники і дільничні інспектори Іван Антонюк, Олександр Тимчик та інші їхні колеги.
«Щире людське «спасибі» нашим правоохоронцям не лише від мене, нашої родини, а й від усієї сільської громади, якій фахове оперативне розслідування цього злочину повернуло віру в міліцію, повагу й довіру до людей цієї нелегкої професії», — зазначила Валентина Ткачук. Згадала вона і про те, що в недалекому минулому кожен у селі знав свого дільничного в обличчя, звертався до нього на ім’я і по батькові, пам’ятав номер телефону і прийомні дні. Останнім часом цю практику, на жаль, трохи забули, і потерпають від того передусім чесні й порядні люди.
Наша читачка порушила актуальну тему. Сучасна правоохоронна система, безумовно, потребує змін, проте не фасадних, коли, приміром, міліцію пропонують перейменувати на поліцію, а дільничних на шерифів, або змінити форму мундирів чи видати кожному патрульному бляхи, як в американських копів.
Сутність реформи, розпочатої в цій сфері, стисло пояснив нещодавно на засіданні уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, зауваживши, що наші громадяни чекають від людей з міліцейськими погонами поваги, захисту прав, підтримки, допомоги в скрутну хвилину, оскільки утримують правоохоронців на свої чесно сплачені податки. Таку політику зрозуміє і підтримає вітчизняне суспільство.
Розслідувати швидко і прозоро треба не лише резонансне. А щодо майбутніх «потенційних свідків», то вони мають шанс: жити по совісті або виступити на суді у Всевишнього…