Пацієнтка похилого віку Галина Гаврилівна потрапила до Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги вночі з кишково-шлунковою кровотечею. Пацієнтці потрібне було переливання крові, але це виявилося проблемою. «Уночі нам було відмовлено, але вже вдень, зателефонувавши у відповідні інстанції, з допомогою заяв і прохань ми отримали пакет крові», — розповів тележурналістам хірург Олег Демура.
Тепер, щоб одержати необхідну для переливання кров, лікарі мають заповнити спеціальні форми. Та й загалом забезпечення пацієнтів компонентами крові нині, за словами лікарів, ускладнилося. Відтепер медичні заклади зможуть отримувати донорську кров тільки за гроші. У лікарні швидкої допомоги підрахували, що на рік потрібно близько 700 літрів крові, за які, за приблизними підрахунками, потрібно заплатити близько 6 мільйонів гривень.
— Це сума величезна, ми не маємо бюджетів, із яких могли б ці гроші заплатити, — пояснює заступник головного лікаря Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги Віталій Григор’єв. — Лікар має отримувати крові стільки, скільки йому потрібно і коли потрібно.
Пацієнти не винні
Стосовно згаданого випадку із пацієнткою заступник директора ТОВ «Черкаси-плазма» Ярослав Березань пояснив, що після першої години ночі у ТОВ зателефонували з лікарні швидкої допомоги й запитали, чи дадуть кров. Їм відповіли: «Так, але дайте нам замовлення і лист про надання благодійної допомоги».
Чому благодійна допомога? Бо в ТОВ «Черкаси-плазма» немає з цією лікарнею жодних договірних відносин, немає в неї й коштів, щоб заплатити. Тому, аби правильно оформити документи, підприємство показує це як благодійну допомогу. У замовленні слід вказати дані пацієнта: прізвище, група крові, резус-фактор і кількість компонента. Без такого документа видати кров не можуть: якщо потім виявиться, що не та група чи недостатня кількість, комусь доведеться відповідати. Замовлення — це, по суті, рецепт лікаря.
— Чому виникла така ситуація?
— Третя міська лікарня швидкої допомоги не хоче укладати угоду з нашим центром. Інші міські лікарні з нами працюють. Перед новим роком ми обмінялися листами з цією лікарнею, запропонували укласти договір і просили повідомити, яка потреба в компонентах крові. Адміністрація повідомила про обсяги крові, які їй потрібні, ми обрахували вартість, і на цьому спілкування припинилося. За тими відомостями, які нам надіслали, цьому закладу потрібно максимум 1 мільйон 700 тисяч гривень на рік.
— Що зміниться з 1 квітня, коли почнеться новий етап реформи охорони здоров’я?
— Вартість компонентів крові має оплачувати Національна служба здоров’я, і це розв’язує проблему. Третя лікарня зможе працювати за прикладом обласних закладів — залучаючи систему «Прозоро», виставляти тендер і одержувати кращу пропозицію. Ми ж братимемо участь у тендері на постачання компонентів крові. Держава бачить їх як ліки — наприклад, інсулін. Загалом Третій лікарні цьогоріч ми вже видали більш як 3 літри крові як благодійну допомогу. Плануємо й надалі так робити — пацієнти ж не винні, що хтось не передбачив певних коштів. Ми видаватимемо кров, але деякі чиновники від медицини не хочуть навіть зробити замовлення.
В умовах децентралізації
Як наголосив заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Найдан, вимоги до якості компонентів крові рік у рік стають дедалі вищими й жорсткішими. Нині безпекове питання в обласному центрі вирішують на порядок краще. Найбільший споживач — онкологічний диспансер, і якщо поспілкуватися з тими, хто стикався із процедурою переливання крові, вони задоволені такими змінами. Їм не потрібно шукати донора, звертатися на станцію переливання крові й домовлятися про це.
Відбуваються й зміни в системі фінансування. З 1 квітня оплату компонентів крові братиме на себе Національна служба здоров’я. Серед споживачів крові — обласна лікарня, кардіологічний диспансер, Третя і Перша міські лікарні. Раніше, ще до передавання цих функцій від комунальної станції переливання крові приватній «Черкаси-плазма», обласний бюджет фінансував станцію. Працювала система донорства, але шукати донора часто просили самого хворого. Недавно створене в обласному центрі приватне підприємство ТОВ «Черкаси-плазма» взяло все це на себе, й донора вже шукати не потрібно.
Щоб система діяла, органам місцевого самоврядування необхідно закласти кошти в бюджет лікувального закладу, аби лікарі могли замовляти, а лікарні — розраховуватися за препарати й компоненти крові. На вимогу Національної служби здоров’я України всі заклади охорони здоров’я переходять з Бюджетного кодексу на Господарський і перетворюються на комунальні некомерційні підприємства. Відносини між підприємствами можуть вибудовуватися на угодах. Насправді нічого катастрофічного в укладанні такої угоди немає. Відповідно до закону про закупівлі, слід відкрити систему «Прозоро», проаналізувати пропозиції, провести тендер на закупівлю. Переможцем тендеру може стати той, хто запропонує кращі умови.
Третій лікарні порадили взяти в оренду центрифугу, щоб зменшити вартість компонентів крові. Але кошти мають у підприємства бути. Тепер спрацьовує людський чинник, багато кому хочеться жити за інерцією — адже раніше все забезпечував обласний бюджет. В умовах децентралізації місцеві бюджети набагато більші за обласний, тому керівникам медичних закладів слід доносити інформацію про свої потреби до засновників.
Торік на забезпечення потреб у компонентах крові на всі заклади (зокрема й на Третю міську лікарню) було передбачено 2 мільйони 700 тисяч гривень. Цьогоріч передбачили 3. А в таких закладах, як обласна лікарня, онкодиспансер та кардіологічний центр, які забезпечують саме з обласного бюджету, лікується значна частинажителів саме міста Черкаси.
Сам собі донор
Як свідчить практика, зауважують фахівці, приватна фірма гнучкіша, ніж звичні старі структури, точніше й адекватніше реагує на всі зміни, які відбуваються в системі охорони здоров’я. Нині за ситуацією з компонентами крові в Черкасах встановлено подвійний контроль: юридичний — перевірка виконання умов угоди, яку укладено з ТОВ «Черкаси-плазма», і контроль управління охорони здоров’я облдержадміністрації щодо наявності того чи іншого компонента крові в разі потреби. Ця компанія відкрита для перевірок, адже в її інтересах — максимальна співпраця з органами влади та місцевого самоврядування.
В управлінні охорони здоров’я зауважують: хоч би скільки заходів і зусиль фахові лікарі докладали, самі компоненти крові й лікування ними не настільки безпечні, як може здаватися на перший погляд. Хоч без переливання крові обійтися не можна, його широко застосовують, є багато серйозних ризиків, які треба враховувати. Список хвороб, які можуть передаватися через кров, завдяки новим дослідженням стає дедалі більшим. Людський організм не завжди позитивно реагує на таку процедуру.
Є такий метод — аутогенотрансфузія. Якщо ним серйозно займатися, це може дати лікувальному закладу значну економію коштів. Як це працює? Якщо планове оперативне втручання пов’язане з крововтратами, лікарі просять пацієнта здати його власну кров, яку законсервують і під час операції переллють. Для цього не потрібно космічного устаткування, а тільки добре підготовлені фахівці й добра воля керівника закладу. Такий метод нині успішно практикують у Черкаській обласній лікарні. Крім економії для медичного закладу, підвищується безпековий рівень таких переливань, тож зменшуються ризики негативного впливу на здоров’я пацієнтів.
Насамкінець. Служба крові, як і вся галузь охорони здоров’я, нині перебуває в процесі реформування, динамічних змін. З усіма недоліками, пов’язаними з організацією роботи окремих підрозділів, як визнають самі медики, такі зміни просто необхідні. Вдається, на жаль, далеко не все і не одразу. Оскільки йдеться про здоров’я людей, стан якого великою мірою залежить від успіхів галузі загалом, здається, разом із системними змінами варто більше уваги приділити комунікації, спілкуванню організаторів, менеджерів реформи з керівниками лікувальних закладів на місцях, саме тому людському чинникові, про який ідеться в описаних ситуаціях. Адже безпосередньо від людей, їхнього ставлення до пропонованих новацій залежить успіх усіх починань.