Хворих на цукровий діабет, які потребують особливої організації життя, в Україні стає дедалі більше. За словами головного ендокринолога департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації Ірини Бондарець, таких тільки торік у області зареєстровано майже 47 тисяч. Реальні цифри, зазначають медики, у рази більші. Багато хто просто не знає про свою хворобу і виявляє її пізно, коли в організмі вже настали зміни, з якими боротися фактично неможливо.
Зберегти працездатність можна
Для лікування діабетиків у Черкасах створено обласний ендокринологічний центр, ще 14 кабінетів самоконтролю, де лікарі та медсестри проводять групові й індивідуальні заняття із хворими, працюють в області.
— Окрему увагу щодо раннього виявлення цукрового діабету, — зауважила Ірина Анатоліївна, — приділяють дітям, вагітним та жінкам, які народили дітей вагою понад 4,5 кілограма. Їм надають якісніші препарати інсуліну закордонного виробництва і в повному обсязі.
Багатьом хворим у Черкасах допомагає недавно відкрита при першій міській поліклініці школа діабетиків. Щосуботи вони приходять сюди, щоб, як розповіла лікар-ендокринолог Тетяна Глись, здобути навички користування глюкометром, профілактики гіпоглікемії (зниження рівня цукру), не допускати інших ускладнень, якими й небезпечна хвороба.
Ще одна працює в обласній лікарні.
— Окрім навичок контролю свого стану, — каже її керівник Людмила Сандул, — важливе значення має соціальна адаптація. Кожного хворого прагнемо максимально пристосувати до життя з цим діагнозом. Інсулін — дуже ефективний препарат, але надзвичайно важливо вміти його застосовувати.
Кожне заняття — крок до виживання. Адже діабет вимагає особливого способу життя, додержуючись якого, можна зберегти працездатність.
— Проблеми з ногами, стопами, тріщинами п’ят, мозолями — все це допомагає унормувати наша медична сестра, — розповідає міський позаштатний ендокринолог Раїса Дяченко. — Наше завдання — не допустити появи таких ускладнень, як виразки на ногах або гангрена.
Недавно на базі діагностичного центру обласної лікарні багато містян перевірили рівень цукру в крові. Лікарі виявили чимало схильних до захворювання і вже хворих на діабет. З ними проведено безплатні консультації.
Як пояснюють медики, цукровий діабет — не хвороба певного органа. Це комплекс захворювань, при яких підвищується рівень цукру в крові й з’являється цукор у сечі. Підшлункова залоза починає втрачати клітини, які виробляють інсулін. Якщо цей процес відбувається швидко, тоді розвивається діабет першого типу, тобто інсулінозалежний, який називають діабетом молодих. Якщо повільно — виникає діабет другого типу, на який хворіють люди старшого віку.
— Якщо діабет І типу не лікувати, людина помирає швидко — за 3—5 днів, до місяця. З діабетом ІІ типу інакше. Але людина дуже швидко втрачає працездатність, розвиваються різні ускладнення.
Скажімо, 90% сліпих на земній кулі — хворі на цукровий діабет. 70% ампутацій нижніх кінцівок — у хворих на діабет. Ризик інфаркту, інсульту в них у 4—5 разів вищий. Діабет до того ж є причиною хронічної ниркової недостатності.
Збої в роботі підшлункової залози, зауважують лікарі, можуть спровокувати зокрема хвороби органів травлення, надлишкова маса тіла, малорухомий спосіб життя, алкоголізм. Навіть сильний стрес, якщо він несподіваний.
Що робити, щоб не захворіти?
70% випадків захворювання на діабет ІІ типу можна запобігти, якщо дотримуватися здорового способу життя, передовсім правильного харчування: пити несолодку каву або чай, воду, їсти свіжі овочі, фрукти, горіхи, йогурти без цукру і добавок для перекусу протягом дня, пісне біле м’ясо птиці та морепродукти замість обробленого або червоного м’яса, хліб з цільного зерна замість білого, ненасичені жири (соняшникова, кукурудзяна олії) замість насичених (вершкове масло, тваринний жир).
Для діабетиків І типу дуже важливо обмежити вживання алкоголю, фізичні навантаження, нормалізувати вагу тіла, уникати серйозних стресів, налагодити повноцінне і збалансоване харчування, обов’язково лікувати хронічні захворювання. Людям після 40 років слід раз на рік перевіряти рівень цукру в крові, холестерину, проходити рентген-обстеження, відвідувати гінеколога.
Насамкінець. Прожити з діабетом можна довго, підкреслюють фахівці. Щоправда, лише якщо лікуватися протягом усього життя. За мужність тим, хто не піддається хворобі, навіть встановлено спеціальну нагороду — медаль Джосліна. Спочатку її вручали тим, хто зумів прожити з цукровим діабетом 25 років. Потім з’явилися хворі, які протрималися у цій щоденній боротьбі 50 років. Тепер є навіть такі, що отримали нагороду за 75 років життя з цукровим діабетом. Їхній приклад надихає тих, хто чує свій діагноз уперше.