Як зазначають фахівці, за десять років український бюджет втратив щонайменше 3 мільярди гривень податків від роботи криптобірж, діяльність яких досі не врегульовано. У лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про віртуальні активи», який регулює правовідносини в царині обігу віртуальних активів у нашій країні. Він набуває чинності з дня внесення та ухвалення змін до Податкового кодексу України. Та досі відповідних норм щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами не ухвалено. Коли такі зміни стануть чинними та що відбувається на ринку віртуальних активів, аналізує «Урядовий кур’єр».

Адаптація до ЄС та розмежування функцій регуляторів

Розрахунки фахівців щодо втрати бюджету від недосправлених податків складно коментувати. Адже немає погоджених підходів до оподаткування й достеменно не відомі обсяги активів, які були та є у криптобірж.

«Закон «Про віртуальні активи», що регулює правовідносини в царині обігу віртуальних активів в Україні, набирає чинності з дня внесення та ухвалення змін до Податкового кодексу. Але їх досі не внесено. А із часу ухвалення закону ситуація на ринку змінилася. Улітку цього року набув чинності регламент регулювання ринку віртуальних активів щодо криптовалюти, чинний в ЄС. Цей регламент поширюється на всі держави-члени спільноти і  країни, які визначили для себе курс на ЄС», — каже голова комітету Незалежної асоціації банків України з технологій розвитку та кібербезпеки Валерій Даниленко.

Тож нам як країні, що прагне до ЄС, доцільно будувати регуляцію ринку таких активів відповідно до цього регламенту. Цього року вже планують певні зміни до чинних законів і законопроєктів, щоб гармонізувати їх з європейським законодавством щодо криптовалюти.

Згідно із законом «Про віртуальні активи», в ролі основного регулятора ринку визначено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). За повідомленнями НКЦПФР, на 20 липня 2023 року цей орган  провів чергове засідання консультаційної ради з питань регулювання віртуальних активів та підбив підсумки публічних обговорень проєкту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Тож на сьогодні НКЦПФР завершила лише один з етапів роботи над законопроєктом щодо запровадження ринку віртуальних активів.

«Фінальний текст законопроєкту, який опрацювала НКЦПФР, слід спрямувати на погодження відповідних профільних органів, після чого передати до профільного комітету Верховної Ради для подальшого розгляду й голосування народних депутатів. Для початку роботи з віртуальними активами необхідно напрацювати підзаконні нормативно-правові акти, які мають розробити НБУ і НКЦПФР», — зазначає Артур Киян, асоційований партнер Lavrynovych & Partners Law Firm.

Тобто передбачено певний розподіл повноважень між НБУ та НКЦПФР.

Створення реєстрів

Очікуємо й на створення реєстрів, які вестимуть регулятори, а також механізми притягнення до відповідальності в  разі порушення порядку застосування віртуальних активів.

«Щодо ступеня зміни законодавства й того, чи перенесуть ці норми та правила регламенту щодо криптовалют в законопроєкти, варто зазначити: робоча група, яка працювала над змінами до законів, старанно поставилася до цього питання і залишила тільки ті положення, які можна адаптувати до законодавства України», — каже Валерій Даниленко.

Це правильно, адже не всі положення регламенту щодо криптовалют можна адаптувати. Ідеться про положення глобального характеру. Наприклад, для України нерелевантна взаємодія національних регуляторів, тобто НБУ та НКЦПФР, з пан’європейськими інституціями, які мають певні функції в ЄС і регулюють роботу ринку віртуальних активів. Відповідно перехід чи надання певних повноважень від наших національних регуляторів до цих органів не релевантний, і ці норми не застосовуватимуть у нових законах.

Трохи про оподаткування

Буде здійснено певну адаптацію до Закону  України «Про платіжні послуги». Мета — синхронізувати та гармонізувати положення про токени (цифровий сертифікат, аналогічний цінним паперам або акціям компанії) із трактуваннями і термінами щодо електронних грошей.

Приміром, в законопроєктах уже висунуто певні пропозиції, як заплановано оподатковувати операції з віртуальними активами. Зокрема передбачено, що оподатковуватимуть операції, пов’язані із продажем віртуальних активів та обміном на товари. Тобто якщо буде реальний обмін віртуальних активів на товари реального світу, таку операцію вважатимуть базою для оподаткування. Не оподатковуватимуть обмінні операції (обмін одних віртуальних активів на інші), зростання ринкової вартості самого активу та створення (майнінг) віртуальних активів.

Яка ситуація з оподаткуванням юридичних і фізичних осіб, які беруть активну участь на ринку криптовалют? Для юридичних осіб доходи від операцій з віртуальними активами оподатковуватимуть на загальних підставах із ставкою 18%.

«Щодо фізичних осіб, то доходи оподатковуватимуть за ставкою ПДФО 5%. Такий показник буде, якщо віртуальні активи перебували у власності їхнього господаря більш ніж рік. Якщо вони перебували у власності менш як рік, то всі прибутки, що підлягають оподаткуванню, оподатковують за базовою ставкою 18%», — зазначає пан Даниленко.

Боротьба зі злочинністю

Не секрет, що операції із криптовалютою можна використовувати для обходу санкцій, виведення коштів за кордон, незаконного грального бізнесу та скоєння кримінальних правопорушень. Чи справді операції із криптовалютою такі ризиковані для держави та її національної безпеки і оборони? Чи використовують ці кошти для незаконного грального бізнесу?

«Не варто відкидати, що операції із криптовалютою можна використовувати для обходу санкцій, виведення коштів із країн, легалізації доходів, отриманих внаслідок незаконної або сумнівної діяльності, тощо. Проте хоч в Україні немає закону, який регулює ринок віртуальних активів, наші правоохоронні органи вже мають у провадженнях відповідні кримінальні справи, пов’язані з використанням криптовалюти під час скоєння кримінальних правопорушень (злочинів)», — каже Артур Киян.

Він зазначає, що у практиці його компанії є відповідні справи, в яких розслідують дії в галузі кіберзлочинності, де активно використовували криптовалюту.

Оскільки кіберзлочинність не має територіальних меж, то, як правило, кібератаки розслідують правоохоронні органи різних країн. Тож певний досвід та напрацювання у цій царині правоохоронці вже мають. Траплялося, що компетентні правоохоронні органи інших держав під час розслідування злочинів, пов’язаних з використанням криптовалюти, зверталися по допомогу до колег з України, в підсумку створювалися відповідні слідчі групи між кількома країнами. Під час досудових розслідувань відповідних кримінальних проваджень компетентні органи країн, що входять до складу спільних слідчих груп, постійно обмінюються інформацією про коло осіб, причетних до скоєння злочинів, підсумками слідчих або розшукових дій.