НАСЛІДКИ
Вибух у Феодосії оголив проблеми автономії
Не встиг Крим оговтатися від зимових колапсів на автошляхах, як сталося нове лихо — в Феодосії вибухнула котельня АП «Кримтеплокомуненерго». В морози, хоч вже й не такі люті, мешканці 29 багатоповерхівок, дитячий садок та школа на кілька діб залишились без опалення. 12 лютого, в неділю, о другій по обіді в одному з житлових кварталів Феодосії прогримів вибух. Попри те, що його потужну хвилю відчули всі прилеглі будинки, ніхто з мешканців не постраждав. Навіть двоє операторів котельні, на щастя, уникли травм. Аварія залишила без тепла 1732 квартири площею 9,6 тис. кв. метрів.
— Вибуховою хвилею зірвало стінні і основні бетонні конструкції будівлі. Уламки стелі засипали один з трьох робочих котлів. Частина металевих конструкцій відлетіли на 200 метрів, у двір розташованої поруч школи.
Серйозно зруйнована бойлерна, де готують технічну воду для тепломережі, а також магістральні мережі газо- і водопостачання. Остання встигла підтопить всю будівлю котельні, тому газ, воду та електропостачання відразу перекрили, — розповіли «УК» в прес-службі Феодосійської міської ради.
Оговтавшись від вибуху, мешканці кооперативного будинку, розташованого навпроти котельні, почали телефонувати у міські служби, які відреагували на надходження тривожних сигналів миттєво. Протягом 10—15 хвилин представники міської влади, комунальних служб, керівники і співробітники МНС і пожежної охорони, міліція та «швидка», керівництво і фахівці «Теплокомуненерго» вже були на місці події. Після обстеження руйнування фахівцями рятувальники почали розбирати завали.
Досі невідомо, у скільки обійдеться ремонт зруйнованої котельні. Фото з сайту magnolia-tv.com
Роботи не припинялися ні вдень, ні вночі
До вечора того ж дня на місці вибуху вже працювали 62 людини, 25-тонний кран нафтобази, підйомник, трактор і кран «Теплокомуненерго», два аварійно-рятувальні автомобілі міського управління МНС і один — керченського рятувального морського загону. Завдяки злагодженим зусиллям через кілька годин після аварії було повністю відновлено надходження блакитного палива та електрики до будинків, але батареї все ще залишалися холодними.
О пів на дванадцяту ночі розбирання конструкцій припинили до ранку. В нічну зміну заступили працівники «Теплокомуненерго»: вони почали роботи з прокладки аварійної теплотраси від зруйнованої до найближчої котельні.
— Котельня на вулиці Танкістів із запасом потужності. Тому вона зможе забезпечити теплом всі будинки, які підключать зараз і які опалювалися раніше, — запевнив директор «Кримтеплокомуненерго» Сергій Заєць.
До шостої ранку понеділка вдалося прокласти 200 метрів труби і встановити для неї 200 бордюрів, залишалося ще 120 метрів і 120 бордюрів. Тим часом в помешканнях постраждалих феодосійців температура впала до +17 градусів.
— За нормами це допустимий мінімальний рівень тепла, — сказав Сергій Заєць. І додав: якби у людей виникали скарги на холод у квартирах, їм оперативно видавали б масляні обігрівачі. Їх надало Міністерство соцполітики Криму як допомогу для тих, хто найбільше їх потребував. Також у дворах житлового масиву рятувальники встановили армійські намети, де мешканці могли погрітися, поїсти гарячої їжі та попити чаю. Знайшлася робота і медичним працівникам та соціальним службам: вони робили поквартирний обхід, і якщо була потреба, надавали необхідну допомогу.
— Жодного ажіотажу серед населення Феодосії не було, люди просто розуміли ситуацію, що склалася, — повідомив директор «Теплокомуненерго».
Як розповів перший заступник Феодосійського міського голови Ігор Авруцький, вже за добу після вибуху 998 квартир з 1732 отримали довгоочікуване тепло. Інші 734 квартири до теплопостачання підключили лише 15 лютого.
Щодо подальшої долі котельні, то у цьому опалювальному сезоні вона вже не працюватиме, хоча спочатку передбачалося, що її роботу можна відновити протягом кількох днів. Сума ж завданих збитків досі підраховується.
— Поки точну суму збитків повідомити не можу, але вона буде не дуже великою, оскільки найдорожче устаткування — котли і насосне обладнання — залишилося непошкодженим, — повідомив «УК» директор «Кримтеплокомуненерго».
Суперечності в експертних оцінках
14 лютого на сайті Ради міністрів Криму з’явилась інформація про попередні висновки щодо причин вибуху. Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки по Криму і Севастополю запевняє, що аварія сталася через самовільне внесення змін до конструкції системи запорної арматури деаератора котельні. У комітеті пояснили, що гідрозасув, який контролює надлишковий тиск з деаератора, повинен міститися усередині будівлі котельні. Проте в котельні у Феодосії гідрозасув був встановлений із зовнішнього боку. Вода в деаераторі замерзла і перекрила доступ до проходження пари. Це призвело до нагнітання тиску і вибуху деаератора.
В свою чергу директор «Кримтеплокомуненерго» запевняє, що за останні 40 років основні елементи котельні не змінювалися, а будувалася вона чітко за проектом, і звинувачує в аварії погоду.
— Котельня спроектована в 60-ті роки. І не розрахована на ту аномально холодну для півострова погоду, яка була цього року. У зв’язку з різкими перепадами температури вода в деаераторі замерзла і перекрила доступ до проходження пари, як наслідок — вибух, який і став причиною руйнування основних конструкцій будівлі, — пояснив керівник підприємства. За його словами, робота всіх котелень на півострові розрахована на максимальне зниження температури повітря до –16 градусів. Якщо температура виходить за встановлені межі, то котельні можуть ще кілька годин працювати в нормальному режимі. Якщо ж температурний режим не змінюється протягом кількох днів, це порушує нормальну роботу обладнання.
Під час поїздки до Феодосії голова Ради міністрів АРК Анатолій Могильов наголосив, що старі котельні треба переобладнати, аби в подальшому запобігти подібним інцидентам. А тим часом події в Феодосії знайшли відгук у нещодавньому рішенні Сімферопольської міської ради. На своєму засіданні комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій вирішила попередити можливі аварійні та надзвичайні ситуації на об’єктах теплопостачання за рахунок проведення планових перевірок всіх котелень міста. Краще пізно, ніж ніколи.
ЗБИТКИ
Ялта й Алушта готуються до тотального будівництва
Спекотність наближення курортного сезону вже зараз відчувають міста та селища кримського Південного узбережжя. Оскільки до звичайних та заздалегідь прорахованих підготовчих заходів додались ще й непередбачені витрати — відновлення набережних після ураганних вітрів та 8-бальних штормів. Хвилі-велетні розбили вщент набережну Алушти, змили частину пляжів, зруйнували будівельні споруди. В Ялті шторм завдав великих збитків візитній картці міста — набережній. Він перевернув бетонні плити, розбив ліхтарі, пошкодив дерева, зруйнував тротуарну плитку.
Оговтавшись від наслідків стихії, міські голови двох курортних міст сіли підраховувати збитки. За попередніми підрахунками, тільки на відновлення головної вулиці Ялти доведеться викласти понад 4 млн гривень. В Алушті ситуація набагато гірша, оскільки значних капіталовкладень вимагає не лише центральна набережна, а й набережна Професорського куточка. Після шторму на цій території, просто посеред дороги, утворилася діра довжиною в 30 метрів і глибиною в 9 метрів. Хвилі, розмивши грунт під асфальтом, пошкодили каналізаційний колектор, тож водопостачання кільком санаторіям, прилеглим до Професорського куточка, довелося припинити. Шторм був такої сили, що не встояли навіть залізобетонні конструкції. За попередніми підрахунками, для відновлення берегоукріплювальних та пляжних споруд, огороджень, трьох причалів та інших об’єктів треба близько 100 млн гривень. Причому, як попереджають спеціалісти, це не остаточна сума: точніше можна буде сказати лише на початку весни.
Незвичайні пейзажі для набережної «пеолини» Південного берега Криму. Фото з сайту pulsev.com.ua
— Відновлювати розбиті штормами курортні зони будемо протягом весни, літа і навіть осені, — сказав на прес-конференції в Сімферополі Голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов.
Рада міністрів Криму звернулась до Києва з проханням виділити 16 млн гривень на відновлення набережних Ялти й Алушти, щоб встигнути відремонтувати хоч найнеобхідніше до початку курортного сезону. Адже ні місцеві, ні республіканський бюджети не зможуть розв’язати цю проблему самотужки. Стихія завдала збитків не тільки цим містам, а й усій береговій лінії аж до Судака: тільки на ремонт шкіл та дитячих садків у чотирьох регіонах півострова необхідно три мільйони гривень, повідомили в Республіканському комітеті з будівництва та архітектури. За їхніми даними, у будівлях шкіл і дитсадків Білогірського, Красногвардійського, Сімферопольського районів і міста Саки зруйновані покрівлі, пошкоджені шибки і покриття. Наразі комітет з будівництва та управління капітального будівництва при Радміні складають акти і кошторисну документацію щодо пошкоджених об’єктів. У селі Утьос, в районі елітних елінгів, пошкоджено понад 170 метрів огорож та близько 600 кв.м. плитки. Невеликій, 190-метровій селищній набережній Партеніта, за попередньою оцінкою, завдано збитків на суму близько 300 тис. грн. Постраждав і партенітський санаторій «Крим». Зараз він тільки підраховує чималі збитки, заподіяні стихією.