ЗАКОН І ПОРЯДОК
Проблем ігрової залежності самими каральними заходами не розв’язати
Дмитро ЛЮБЧЕНКО,
Олександр ЯНЧУК
для «Урядового кур’єра»
Нелегальний ігровий бізнес виявився живучішим, ніж здавалося кілька років тому. Причини відомі: надприбутки, що їх отримують підпільні гральні заклади, експлуатуючи чиюсь хворобливу залежність від гри. Тим паче, що крім прибутку від власне гри на автоматах, комп’ютерах або рулетці, фактично кожен такий заклад торгує ще й кавою, пивом та іншими, міцнішими, напоями. Відвідувачі, які захопилися грою, нерідко «зависають» у ньому на всю ніч. На годинник тут ніхто не дивиться.
Гроші диктують і методи виживання новітніх казино: їхні власники вдаються до різних хитрощів. Приміром, у Дніпровському районі столиці клуб, що працював у закритому режимі, відчиняв двері тільки тим клієнтам, хто промовляв кодову фразу: мовляв, хочу відвідати туалет. Пароль спрацьовував, охочі потрапляли всередину.
А коли «на вогник» несподівано з’являються правоохоронці, в дев’яти з десяти випадків адміністратори стверджують, що працюють тут перший день і жодних подробиць нової роботи не знають, бо щойно найнялися за оголошенням, стажуються, думають, що тут надають послуги доступу в Інтернет. Усі вони заявляють, що не знають статті Кримінального кодексу України 203-2, санкції якої за нелегальний гральний бізнес передбачають покарання у вигляді штрафу до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання. Тобто штраф може сягати сотень тисяч гривень!
Упродовж чотирьох останніх тижнів у всіх областях працівники міліції провели заходи, спрямовані на протидію кримінальним правопорушенням у сфері грального бізнесу. За словами заступника начальника департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ) МВС України Олександра Сидорова, за цей час правоохоронці припинили діяльність 597 гральних закладів, з яких вилучено близько 6 тисяч одиниць грального обладнання (гральні автомати, комп’ютери, столи для гри в покер та рулетки) на суму понад 51 мільйон гривень, відкрито 772 кримінальних провадження. Лише в столиці протягом місяця припинено діяльність 80 гральних закладів, із яких вилучено понад тисячу одиниць грального обладнання.
Утім, на периферії іноді діють ще з більшим розмахом. Приміром, на Дніпропетровщині група осіб організувала мережу салонів, що надавали нелегальні послуги у сфері грального бізнесу як букмекерські контори. Під час обшуків у порушників вилучено обладнання на суму понад 2,7 мільйона гривень. Аналогічну групу, яка створила мережу із семи гральних салонів, викрито і на Херсонщині.
Звичайно, проблему ігрової залежності (так званої лудоманії) неможливо вирішувати самими міліцейськими заходами. Підпільні «ігротеки» існують тому, що на подібне проведення часу є стабільний попит. Чому так відбувається? За словами психолога-кримінолога Юрія Ірхіна, ігроман отримує задоволення від гри, відчуваючи свого роду екстаз. Азартна людина потім уже підсвідомо намагається повернутися в цей стан. І що яскравіші відчуття вона переживає, то частіше намагатиметься їх повторити.
Перемогти згубний потяг цілком можливо, для цього треба лише докласти певних зусиль.
«Пігулки від лудоманії не існує, але рецепти виходу з ігрової залежності відомі, — каже Юрій Ірхін. — Насамперед ігроманові потрібно виявити волю, щоб змогти самостійно подолати своє бажання грати. Ще один алгоритм дій — так звана замісна терапія, коли увага чи пристрасть гравця переключаються, умовно кажучи, на іншу «іграшку», не настільки шкідливу. Це може бути захоплення чим завгодно — любов, сім’я, робота, хобі. Певна річ, велику роль у цьому має відігравати оточення гравця — родичі, друзі, знайомі. Саме завдяки їм людина може вирватися з лап азарту і повернутися до нормального життя».