Якщо для левової частки цьогорічних абітурієнтів вступна кампанія вже відшуміла, молодь, яка живе на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, ще може вступити в українські виші. Треба лише вчасно звернутися до одного з освітніх центрів «Донбас-Україна» або «Крим-Україна», які працюватимуть до 30 вересня включно.
Адже щоб дати випускникам по той бік лінії розмежування й адмінкордону шанс на якісну освіту і краще майбуття, наша держава максимально спростила й подовжила правила вступу до навчальних закладів. Такі вступники можуть стати студентами вітчизняних університетів чи профтехзакладів, не маючи ні українського атестата, ні сертифіката незалежного оцінювання, ні навіть паспорта. «УК» поцікавився, наскільки успішною була цьогорічна вступна кампанія для цих абітурієнтів.
Спрощена процедура діє ще й завтра
Якщо торік працювало 12 освітніх центрів «Крим-Україна», цьогоріч двері для молоді, яка живе за адмінкордоном, відчинили аж 35 освітніх центрів у Києві, Миколаєві, Херсоні, Одесі, Харкові, Мелітополі, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Бердянську, Ізмаїлі. 16 освітніх центрів «Донбас-Україна» працювали в переміщених вишах і 17 — на базі вишів, розташованих на території Луганської і Донецької областей, де здійснюють повноваження обласні військово-цивільні адміністрації. На сайтах Міністерства освіти і науки та Доступна освіта громадської організації «Фонд «Відкрита політика», яка активно допомагає молоді з тимчасово окупованих територій здобути українську освіту, можна знайти перелік і контакти всіх центрів.
До завершення основної вступної кампанії 2338 абітурієнтів з тимчасово не контрольованих і окупованих територій звернулося в освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». У жовтні стане відомо, скільки всього вступників скористалися спрощеною процедурою вступу й стали студентами українських вишів.
Окрім масштабної інформаційної кампанії, проведеної активістами Фонду «Відкрита політика» за сприяння кількох відомств — МОН, МінТОТ, Мінінформполітики, — багатьом вступникам з півострова та неіснуючих «ДНР», «ЛНР» (інформаційно ізольованих й інфікованих пропагандою окупаційної влади) неабияк допомогли консультації «гарячої лінії». Її роботу постійно забезпечують громадські активісти фонду, а в липні під час вступної кампанії — й фахівці з МОН. У 2017 році за підтримки ЮНІСЕФ «гаряча лінія» почала працювати в Херсоні, Сєверодонецьку, Краматорську. За час функціонування освітніх центрів по консультації звернулося 11 тисяч абітурієнтів і батьків.
«Вступники з Криму і Донбасу постійно звертаються з різноманітними уточненнями, — розповідає «УК» координатор програм ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Загородня. — Пояснюємо, що хоч в університетах прийом документів на бюджет уже закінчився, по 30 вересня включно через освітні центри можна вступити у виші за спрощеною процедурою. Але не внутрішньо переміщеним особам, а тим громадянам, які живуть на тимчасово не контрольованих територіях Донбасу, в сірій зоні, а також на тимчасово окупованій території Криму. Потрібно особисто приїхати в центр, заповнити освітню декларацію, скласти іспити з української мови та історії України, вступний фаховий іспит і стати студентами».
Оскільки прийом на бюджет уже закінчено, можна вступити на контракт, відразу написавши заяву із проханням перевести на бюджет. Адже залишився резерв невикористаних бюджетних місць, зокрема й для кримчан — місця розподіляють насамперед серед пільгових категорій вступників. До 1 жовтня (інколи набір здійснюють упродовж усього місяця) випускники, які проживають на тимчасово окупованих і непідконтрольних територіях, можуть вступити у профтехзаклади Донбасу (на підконтрольній території) на бюджет теж за спрощеною процедурою, однак необхідно встигнути звернутися до освітніх центрів теж до 30 вересня.
До нас — по знання
Є ще одна категорія вступників: студенти із Криму, неіснуючих республік на Донбасі, навіть з Росії, які вже збагнули, що не здобудуть там якісної освіти. Тож прагнуть гризти граніт науки в Україні. У громадській організації розповідають, що, приміром, на «гарячу лінію» звернувся студент Максим з Ялти. Хлопець у 2014 році закінчив 3 курс Кримського гуманітарного університету за спеціальністю філологія (англійська мова і література) й виявив бажання продовжити навчання в Україні. Нині Максим успішно навчається на бюджеті в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Для студентів з непідконтрольного Донбасу МОН у квітні затвердило новий порядок продовження навчання. Оскільки документи про освіту на тих територіях вважаються недійсними, для такого студента поновлення можливе лише на той курс, за яким містяться дані про нього в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Їдуть навчатися навіть з Росії. Днями на «гарячу лінію» звернулася кримчанка, племінник якої навчається в Санкт-Петербурзі. Вона цікавилася, як хлопець може перевестися в український університет. Зауважила, мовляв, якість освіти, яку обіцяла Росія, не та, на яку розраховували.
Якщо ви живете в окупованому Криму або на непідконтрольній території Донбасу й ваша дитина ще навчається у школі, вона має змогу здобути в Україні середню освіту. Для цього треба обрати школу, в якій можна навчатися на екстернаті з використанням дистанційного навчання (перелік шкіл є на сайтах mon.gov.ua та dostupnaosvita.com.ua). Одному з батьків слід написати й надіслати заяву (письмово, онлайн, факсом), скан або фотокопію свідоцтва про народження. Заяву можна подати впродовж усього навчального року й не потрібно приїжджати особисто. Далі учень навчається дистанційно й приїжджає до школи, лише щоб скласти ДПА і отримати документ про освіту. Це відкриє майбутньому випускникові двері до будь-якого вишу не лише України, а й світу.
БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
«Окрім перетину кордону, найбільші бар’єри — інформаційний і матеріальний»
Генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика»
Ірина ЖДАНОВА
— Ірино Анатоліївно, наскільки успішно цьогоріч спрацювали освітні центри?
— Вступна кампанія-2017 стала найбільш потужною за всі три роки війни. У деяких освітніх центрах працівники були зацікавлені, вмотивовані, просили нас надати інформаційні матеріали, допомогти. Найбільш результативно спрацювали в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського та багатьох інших вишах. В університетах, які мають набір абітурієнтів на бюджетні місця, не проявили особливої активності.
— На шляху до української освіти абітурієнтам доводиться долати чималі труднощі — скажімо, під час перетину кордону.
— Ми провели чимало переговорів з різними відомствами. Сподіваємося, наступного року внесуть відповідні зміни до закону і постанови щодо перетину лінії зіткнення й адмінкордону. У 2014 році наша організація зуміла зробити успішну адвокацію, щоб ті абітурієнти, які їдуть складати ЗНО, на КПВВ проходили спрощену процедуру. Оскільки освітні центри працюють значно довше, ніж триває сесія незалежного оцінювання, необхідно до цього переліку додати й абітурієнтів, які прагнуть вступити за спрощеною процедурою. Маю надію, що наступного року це буде зроблено.
Окрім перетину кордону, найбільші бар’єри — інформаційний і матеріальний. Якщо нині в рази надходить більше дзвінків з Донбасу і Криму — це вже показник того, що інформаційна кампанія успішна, що дедалі більше людей по той бік дізнаються про можливість здобути якісну українську освіту. Водночас багато неправдивої інформації. На тих територіях залякують, нібито українська влада одразу дає дітям у руки автомати й відправляє стріляти в батьків тощо. Така інформація там активно розповсюджується й теж стає додатковою перепоною.
Корективи вносить матеріальний бар’єр, оскільки школяр не в змозі самостійно перетнути лінію зіткнення або адмінкордон — обов’язково з батьками, що потребує чималих фінансових затрат. Батьки остерігаються, що не зможуть матеріально забезпечити проживання і навчання дитини на контрольованій території України, хоч усвідомлюють, що освіта в так званих ЛНР і ДНР не дає майбуття.
— Як вдається на окупованій території розповсюджувати правдиву інформацію?
— Наша організація провела велику інформаційну кампанію, до якої долучилися профільні відомства, місцеві органи влади, районні теле- і радіокомпанії. Соціальні відеоролики на регіональних телеканалах, у соцмережах, а також аудіоролики на радіо транслювали 10 радіо- і 12 телевізійних каналів, зокрема мовців на тимчасово окупованій території. Істотну допомогу надала Укрзалізниця, яка розмістила соціальну рекламу про навчання в Україні в потягах 16 напрямків руху й 118 вагонах «Інтерсіті».
Ми особисто їздили на КПВВ розповсюджувати інформаційні матеріали — просто у чергах до пунктів пропуску, зустрічалися з військовими, які працюють із цивільним населенням на лінії зіткнення, передавали їм буклети. Звернулися до представників міжнародних місій, які працюють у сірій зоні, — вони теж розповсюджували інформацію. Домовилися про розміщення повідомлень про здобуття української освіти на автовокзалах поблизу КПВВ, в автобусах, які везуть пасажирів звідти до великих міст. А також у приміщеннях Пенсійного фонду, соціальних служб. А ще подбали про те, щоб молоді, яка звертається по український паспорт, одразу видавали буклети з інформацією про основні кроки здобуття української освіти.
Розповсюджували інформацію і досить креативно. Коли приїхали на КПП «Чонгар», що на кордоні з Кримом, 18 травня, у день пам’яті депортації кримських татар, вони саме проводили акцію: щороку традиційно запускають у небо синьо-жовті кульки. Кілька років поспіль росіяни їх розстрілювали. І в нас виникла ідея прив’язати до цих кульок листівки з важливою інформацією про освіту для кримської молоді. Так і вчинили: навіть якщо кульки розстріляють, листівки все одно потраплять на територію півострова.
Загалом ситуація вже змінюється. Скажімо, якщо раніше на КПВВ люди неохоче брали листівки, то цього року, коли ми тільки починали вивішувати великі постери, перехожі вже не боялися й підходили до нас, просили дати інформацію. Тож важливо, що рік у рік збільшується кількість людей, які усвідомлюють, що краще майбуття, якісна освіта можуть бути тільки на підконтрольній Україні території. І для цього є неабиякі можливості.
Телефони «гарячої лінії» Фонду «Відкрита політика»:
0-800-50-44-25 — БЕЗКОШТОВНО!
Мобільні номери: +38-068-951-25-13; +38-050-550-54-11