Нещодавно керівники Нацбанку України зазначили, що у третьому кварталі 2023 року фінансові установи планують значно послабити умови видачі кредитів населенню та бізнесу.

А опитування головного фінансового регулятора кредитних менеджерів банків, проведене із 13 червня по 7 липня, показало, що такі позитивні відповіді надали фахівці 26 установ. Також менеджери банків зазначили, що вже третій квартал поспіль в Україні збільшується попит на іпотеку, а на споживчі кредити зросте у четвертому кварталі.

Сталося це завдяки поступовому зниженню відсоткових ставок.

«Урядовий кур’єр» аналізує ринок банківського кредитування України для населення, і особливо іпотеку.

Нагадаємо, що, згідно з інформацією Нацбанку України, кредитування населення в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним торішнім періодом впало на 35,2%.

Стрімке падіння обсягів позик

До цього переліку входило 53 банки. Фактично вони збирали гроші за видані раніше позики, а нових не надавали. Так, найбільше скорочення обсягів надання кредитів було притаманне для вже державного Сенс Банку (на 52%, або на 12,8 млрд грн), ПриватБанку (на 19%, або 10,9 млрд грн), ПУМБу (на 54%, або 10,3 млрд грн), ОТП банку (на 56%, або 4,7 млрд грн) та УкрСибБанку (на 76%, або на 4,5 млрд грн).

Проте, хоч як дивно, малі банки, які не відігравали ніколи провідних ролей на ринку, навпаки збільшили таке кредитування. Так, банк «Український капітал» видав позик за цей період на 2114% більше, ніж торік (або на 502,6 млн грн), РВС Банк — на 282% більше (на 11 млн грн), банк «Альянс» — на 9% більше (або на 5,3 млн грн). Проте, як бачимо, вагомим кредитором на ринку лишився банк «Український капітал».

Передумови є

Що маємо на сьогодні? Чи слід очікувати зменшення відсоткових ставок за кредитами для населення?

За словами голови Проєктного офісу Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Дмитра Глінського, очікують, що відсоткові ставки на ринку  поступово знижуватимуться.

«Цьому сприятиме уповільнення інфляції та початок пом’якшення монетарної політики Національного банку України, який нещодавно знизив облікову ставку на три відсоткових пункти (з 25 до 22%). Нижчі ставки — доступніші кредити, і це очевидний стимул для зростання попиту. Утім, ринкові ставки завжди змінюються поступово і зазвичай мають інерцію, тобто з помітною затримкою реагують на рішення регулятора. Зрештою, облікова ставка не визначає рівня відсотків за депозитами і кредитами банків, а скоріше спрямовує траєкторію їх зміни. Крім того, рівень невизначеності та ризики досі чималі, адже війну ще не завершено. Однак це вже добрий тренд», — зазначає він.

Як вважає директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко, інфляція в Україні сповільнюється швидше за очікування, які були на початку року, а в банківський системі достатньо ліквідності і є хороші фінансові результати.

«Завдяки стабільному надходженню західної фінансової допомоги в Україні є відносна макрофінансова стабільність. Уперше з початку повномасштабної війни відбулося істотне зниження облікової ставки головного фінрегулятора. Тож нині є всі передумови до зниження вартості кредитів в Україні та зростання обсягів наданих позик», — зауважує він.

Відсотки не можуть бути меншими за число 20

Якими можуть бути відсотки на іпотеку?

Зазначимо спершу, що, на жаль, на сьогодні іпотечні кредити видають майже виключно в межах програми «єОселя». Поодинокі випадки кредитування фізичних осіб під заставу нерухомості можуть траплятися, але це не має нічого спільного з ринком іпотечного кредитування.

У «єОселі» ставки відомі: 3% річних для окремих категорій громадян, 7% річних для решти позичальників, які відповідають критеріям програми. «За межами програми ринок іпотеки фактично стоїть на паузі з початку повномасштабного вторгнення, і річ не тільки у відсоткових ставках.

Теоретично, якщо орієнтуватися на інші сегменти кредитного ринку, можна було б сказати, що банки можуть надавати кредити за ставками 22-25% річних і вище. Однак для іпотеки таке порівняння все одно не було б коректним», — зазначає Дмитро Глинський.

Це цілком зрозуміло, адже іпотечні кредити видають на тривалі терміни. І ймовірність реалізації певних ризиків на такому довгому відрізку часу істотно зростає. Поза тим, застрахувати військові ризики за помірну плату неможливо. Крім того, на період воєнного стану законодавчо обмежено права кредиторів. «Як приклад можу навести обов’язок банку пробачити борг за кредитом у разі руйнування чи пошкодження предмета іпотеки, без чіткого механізму компенсації втрат для банку. У межах «єОселі» військові ризики з банком розділяє Укрфінжитло, а за іншими кредитами банк залишається з цими ризиками сам на сам», — додає експерт.

Нагадаємо, що уряд 1 серпня розширив програму іпотечного кредитування «єОселя» на нові категорії громадян. Відтепер її учасниками можуть стати: ветерани війни та члени їхніх сімей, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України; внутрішньо переміщені особи та громадяни, які не мають власного житла (або його площа менша за 52,5 кв. метра + 21 кв. метр на кожного члена родини додатково).

Іван Нікітченко також переконаний у тому, що навіть за доволі позитивних прогнозів з цього приводу Нацбанку України фінустанови надаватимуть поза програмою «єОселя» фактично одиничні іпотечні кредити. А самі ставки, на думку експерта, не можуть бути нижчими за 20% річних. Тож особливого попиту серед населення на таке кредитування, найімовірніше, не буде.

Характерно, що представники банків не дуже охоче коментують це питання.

Станом на 3 серпня, за інформацією сайту minfin.com.ua, іпотеку надають чотири банки — РВС банк, ПриватБанк, МТБ Банк та Комінбанк. Два перших із них працюють за доступною іпотекою «єОселя», і два інші надають звичайні кредити. До речі, 1 серпня Ощадбанк заявив, що також надав перший кредит за програмою «єОселя».

На сьогодні МТБ Банк пропонує — щоправда, лише своїм клієнтам, які постійно отримують через фінустанову на карти заробітну плату, — іпотечні кредити терміном на 15 років під 24,7% річних з умовою першого внеску не менш ніж 30%.

Тобто в цьому банку не можна отримати позику людині, яка не є його клієнтом.

Коли будуть сприятливі умови та чому відмовляють у «єОселі»

Які банки більше готові до цього процесу: державні, комерційні вітчизняні чи з іноземним капіталом?

Як зазначають у НАБУ, в межах «єОселі» активно кредитують чотири банки (а загалом видавали кредити п’ять банків), три з яких — державні (як бачимо, цифри різняться — ми вище наводили інші. — О.Г.). «Коли складуться сприятливі умови для іпотечного кредитування без державної підтримки, важко сказати, і вгадувати тут — така сама невдячна справа, як і гадати про дату закінчення війни», — зазначає пан Глинський.

Проте відомо, що влітку 2023 року банки масово відмовляють українцям у дешевій іпотеці під 3% за державною програмою «єОселя». Чому це відбувається? Що потрібно, щоб такий процес отримання іпотеки став масовішим?

«У країні зберігаються підвищені ризики, тому важко прогнозувати доходи позичальника на найближчі роки та чи буде він взагалі в Україні. Також чи буде добудовано будинок. Тому поки що обсяги довгострокових кредитів не можуть бути високими», — інформує Іван Нікітченко.

Як бачимо, отримання іпотечних кредитів навіть не за програмою «єОселя» — справа надто складна. Проте третій квартал 2023 року лише розпочався,  тож можемо очікувати й на кращі новини з цього приводу.

ТИМ ЧАСОМ

«Попит на іпотеку зростає третій квартал поспіль, а на споживчі кредити – вперше з IV кварталу 2021 року. Передусім попит домогосподарств на кредити стимулюють нижчі відсоткові ставки. У ІІІ кварталі банки й надалі очікують на зростання попиту населення на кредити. Фінустанови пом’якшують стандарти кредитів домогосподарствам другий квартал поспіль та планують у ІІІ кварталі пом’якшувати стандарти схвалення як для іпотечних, так і споживчих кредитів.

Кількість схвалених заявок на позики населенню продовжує зростати. Також  у ІІІ кварталі, вперше з початку повномасштабного вторгнення росії, банки планують послабити корпоративні стандарти кредитування для МСП (малого та середнього бізнесу – О.Г.), короткострокових та гривневих кредитів», — зазначають у пресслужбі Нацбанку України.