Попри надскладну політичну та економічну ситуацію у країні, банківські та позабанківські фінансові установи надають споживчі кредити фізичним особам без надання довідок про доходи.
Станом на 15 квітня 2015 року цю послугу пропонували 11 банків. Такі начебто ризиковані для банківської системи позики українці могли отримувати зокрема від «Альфа-Банку» та «Платинум-Банку». А ось «Правекс-Банк» навпаки такі кредити лише почав видавати.
Те, що банківська система ризикує, коли зважується на видачу таких позик, — то її справа. А ось на тих, хто наважиться на кредит без довідки про свої доходи, чатують неприємності і сюрпризи.
Хоча, здавалось б, потенційним позичальникам це вигідно — без жодної тяганини за півгодини вони мають змогу отримати гроші. На це вони погоджуються добровільно. Але, звісно, банки одразу не розголошують усіх підводних каменів такого кредиту.
Психологія банкірів
Як зазначає кореспонденту «УК» голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников, якщо фінустанова значно спрощує процедуру доступу до грошового ресурсу, то вона повністю відповідає за всі негативи, з якими зіштовхнуться і банки, і позичальники. «Керівники фінустанов прекрасно знають, що 95% нашого населення фінансово безграмотне, тому й застосовують метод «без довідки про доходи». У нас регулярно зростають неповернення. Збільшується кількість так званих фінансових самогубств. Це коли людина не може розрахуватися з кредитом в одному банку, йде в інший, де не вимагають цю сумнозвісну довідку, і бере ще одну позику. Таким чином клієнти фінустанови риють собі ще глибшу кредитну яму не без допомоги банкірів, адже вони займають нелогічну позицію — відібрати у людей якомога більше грошей і на тому добре нажитися», — зазначає він.
«УК» вирішив поцікавитися думкою самих банкірів, щоб з’ясувати, що спонукало їх до таких дій. «Нині у магазинах присутні співробітники банків, які задовольняють імпульсний попит покупців. Адже коли вони бачать привабливий товар, то одразу ж хочуть його придбати. Якщо ми вимагатимемо у них довідку про доходи, то люди відмовлятимуться купувати вподобану річ», — сказав один із провідних менеджерів банку, який побажав бути інкогніто.
Що ж, коментувати цю думку, гадаю, не варто.
Грошове навантаження
Михайло Стрельников зазначає, що всі фінансові установи користуються так званою скорінговою системою. Це спеціальна електронна програма, яка за показниками середнього доходу клієнта швидко вираховує відсоток, який він щомісяця має сплачувати банку.
За наших низьких доходів цей показник мусить бути на рівні 20—40% річних, а то й менше. Проте, зауважує фахівець, банкіри практично не звертають на це уваги і часто укладають договори з незаможними клієнтами (вони ж не надають довідки про доходи, тож звідки банкам знати про статки клієнта!) на умовах 70—90% річних. Але хіба людина заможна купуватиме в кредит комп’ютер чи холодильник?
А людям, які не мають статків, байдуже. Проте у них є той «імпульсний попит».
За словами аналітика компанії «Простобанк Консалтинг» Івана Нікитченка, ризики для отримання таких кредитів — це велике фінансове навантаження на позичальників. «Майже завжди клієнту доведеться оформлювати страховку. При готівковій позиці треба застрахувати життя та втрату працездатності. А з автокредитування — ще й повне КАСКО. Дуже часто відсоткова ставка, яку показує банк, становить 0%, або 0,1% річних. Але завдяки комісіям реальний показник може сягати понад 100% річних. Під час оформлення кредиту банк зобов’язаний показати всі можливі витрати та надати графік платежів з підсумковою переплатою. Тому треба уважно читати договір», — резюмує він.
Керуючий партнер юридичної фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець додає, що банки можуть укласти угоду таким чином, що повністю заплутують клієнта, тому, також наголошує він, потрібно дуже ретельно читати договір. Такі кредити ускладнені й великими розмірами штрафів, а коли настає час першого платежу, людей вражають цифри в ньому.
Калькуляція за телефоном
Відчув це на собі, коли спілкувався телефоном прямої лінії з менеджером одного з банків, який надає позики без довідки про доходи. Я попросив порахувати, скільки доведеться щомісячно сплачувати за кредит у 20 тисяч гривень на рік. На всяк випадок мій співрозмовник все-таки запитав, скільки я заробляю за місяць (зізнаюся, це мене здивувало, адже їх таке не має цікавити). У слухавці повідомили, що щомісячний платіж становитиме три тисячі гривень. Таким чином переплата становитиме 16 тисяч гривень, або 80% суми позики. І це ще не все. Додати треба всі приховані платежі.
На загальній телефонній фінансовій довідці мені повідомили: якщо я хочу взяти безпосередньо цільовий кредит на купівлю техніки, то треба його оформлювати у представництві банку в магазині. Саме там не збільшуватимуть відсотки за позиками, адже суми як правило не перевищують 10—15 тисяч гривень. А от безпосередньо у фінансовій установі треба брати так звані нецільові кредити на великі суми (видають позики до 50 тисяч гривень), проте нерідко банк лишає за собою право збільшувати відсоткові ставки впродовж терміну їхнього погашення.
Підбиваючи підсумок, «УК» щиро радить всім українцям за можливості не брати кредити з надвисокими відсотками. В разі якщо таке необхідно зробити, уважно читати умови контракту.