ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

Брак кваліфікованих виробничих кадрів  гальмує модернізацію економіки

Віднедавна журналісти стали почуватися у відремонтованій улітку залі урядових засідань дещо вільніше. Після звернень до профільного департаменту Кабміну вони знову пересуваються між столами, за якими сидять міністри й запрошені, спокійно беруть коментарі на камеру й диктофон.

Цього разу колеги біля урядового входу аж занадто щільно й похапцем оточили керівника Міністерства енергетики й вугільної промисловості Юрія Бойка, аби дізнатися свіжі новини про хід переговорів з росіянами щодо ціни газу. Навіть через натовп і голосовий фон було чутно брязкіт розбитої склянки, яка розлетілася під ногами на дрібні уламки.

Кого потребує ринок

Втім, така дрібниця не завадила розпочати урядове засідання вчасно і на мажорній ноті, заданій Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Саме цього дня виповнювалося 90 років Герою соціалістичної праці, кавалерові двох орденів Леніна, видатному трудовому наставнику Феофану Куцу. Розпочавши трудову діяльність ще в евакуації, він 1946 року повернувся до напівзруйнованого Києва, щоби фактично з нуля підняти нашу теперішню гордість — авіаційну промисловість, підготувавши для неї тисячі професійних кадрів, як робітників, так і інженерів.

З нагоди свята Микола Азаров вручив «Майстру», як вже давно звуть Феофана Дмитровича, Подяку Прем’єр-міністра і цінні подарунки. В той момент важко було повірити, що цій людині вже 90: міцні руки, бадьорий, без жодного тремтіння голос і чіткість думки — таким видався він присутнім. А говорив він про необхідність підвищення престижу робітничих і технічних професій. Його виступ став лейтмотивом усього засідання, присвяченого підготовці кадрів для реального сектору економіки.

Тож яких фахівців потребує нині країна? Відповідь можна знайти у базі даних Державної служби зайнятості. Цифри і факти, наведені главою уряду, вражають. Так, на 1 липня там нараховувалося 90 тисяч вакансій, що на 14% більше, ніж торік. Найпопулярнішими професіями, за якими полюють роботодавці, є слюсарі, токарі, електрогазозварники, водії. Не меншим є попит на фахівців вищої ланки: лікарів, інженерів, технологів, ІТ-спеціалістів. Натомість Микола Азаров навів перелік топ-безробітних, куди увійшли бухгалтери, економісти, менеджери збуту, секретарі-референти, фахівці державної служби.

Як бачимо, суспільні трансформації за часів незалежності призвели до серйозних викривлень на ринку праці та в економіці. Юристів, маркетологів, менеджерів і бухгалтерів — хоч греблю гати, а токаря вдень із свічкою не знайдеш. «Далі так економіка розвиватися не може», — з гіркотою в голосі зазначив Микола Азаров.

Заводи шукають технічних фахівців, а виші їм пропонують економістів і менеджерів. Фото з сайту bigpicture.ru

Надія  на технарів

Скажімо, торік вітчизняні виші випустили 656 тисяч спеціалістів, бакалаврів і магістрів. З останніх 94-х тисяч 28 тисяч становлять економісти, понад 8 тисяч менеджерів, стільки ж юристів, півтори тисячі міжнародників. Тобто тих, що є нині, і хто ще навчається, вистачить набагато років наперед.

У галузях, визначених урядом пріоритетними для розвитку економіки, картина, на жаль, діаметрально протилежна. Нових магістрів з біотехнології з’явилося 120, з фармації — 182, електронників — 324, приладобудування — 156, у легкій промисловості працюватимуть лише 147. Для будівництва підготовлено 1115 фахівців. «І ними керуватимуть вісім тисяч менеджерів?» — саркастично запитав Микола Азаров.

У професійно-технічній освіті справи ще гірші. Торік відповідні заклади закінчили 226 тисяч молодих людей, з яких чверть непрацевлаштовані або працюють не за фахом. І це за страшенного дефіциту на робітничі спеціальності. На думку Прем’єра, це сталося через те, що ПТУ готують не тих, на кого чекають у промисловості.

Подібні перекоси істотно гальмують модернізацію економіки. Адже уряд узяв стратегічний курс інноваційного розвитку, імпортозаміщення та енергозбереження. Поставлено завдання сформувати принципово нову технологічну платформу. Самі лише юристи з менеджерами її не зведуть. Навпаки, потреба у фахівцях для нових технічних укладів надалі тільки зростатиме.

Тож Микола Азаров доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Міністерством соціальної політики та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Національній Академії наук зробити глибокий аналіз перспективних тенденцій на ринку праці. Розробити проект балансів між демографічною ситуацією, фаховою підготовкою і розвитком економіки. А також запропонувати систему стимулів з боку держави для дотримання таких науково об∂рунтованих балансів.

«Конче потрібно визначити повний перелік спеціальностей і професій, потреба в яких зростатиме відповідно до зростання економіки, — вимагає від підлеглих Микола Азаров. — Ми маємо отримати повне і чітке уявлення про ситуацію на ринку праці на найближчі п’ять років».

Крім того, Міносвіти зобов’язано сформувати пропозиції з переорієнтації системи галузі на підготовку фахівців для реального сектору економіки, особливо за найдефіцитнішими напрямками. Глава уряду закликає широко застосовувати інноваційні форми освіти: дистанційну, неформальну, наставництво, перекваліфікацію дорослого населення тощо.

Прем’єр нагадав міністрам, що у квітні поточного року ухвалено Державну цільову програму розвитку професійно-технічної освіти на 2011—2015 роки. Крім того, з минулого року реалізується Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року. Як насправді виконуються документи? Це стане відомо на одному з наступних розширених засідань уряду, з усією серйозністю підготуватися до якого доручено профільному міністру.

Певні висновки зробив Микола Азаров і від участі в Міжнародному інноваційному форумі країн СНД, який працюватиме у Києві до 30 вересня. По гарячих слідах він доручив керівництву Держінформнауки у супрязі з НАНУ надати вичерпні пропозиції щодо впровадження результатів представлених наукових досліджень у реальне виробництво.

А перед урядом поставлено завдання відновити діяльність технопарків і вдосконалити державне замовлення на науково-технічні розробки вітчизняних фахівців. 

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСІДАННІ УРЯДУ

  • Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію України (проект закону);
  • Про надання Державній установі «Науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» статусу національного наукового центру (проект указу Президента);
  • Про  затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими (постанова Кабінету Міністрів);
  • Про   затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною митною службою (розпорядження уряду).