Оперативно. По-державницькому. Саме так можна описати роботу Кабінету Міністрів і Верховної Ради над головним кошторисом країни на наступний рік. Попри війну, уряд вчасно передав проєкт державного бюджету до парламенту на перше читання — до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством. Парламентарі та урядовці злагоджено та скоординовано попрацювали над правками, і народні депутати 295 голосами ухвалили держбюджет-2023 у другом читанні, прокоментувавши цю подію так: «Це рекорд з найбільш завчасного ухвалення бюджету за історію України».

Тож в умовах протистояння російській агресії український уряд зможе виконувати всі взяті на себе зобов’язання: фінансування видатків у наступному році розпочнеться вчасно, згідно з Держбюджетом-2023. Головні пріоритети останнього: оборона та безпека нашої країни; соціальні програми. Тобто обороноздатність (це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей) і люди, які мають відчувати підтримку з боку держави в складний момент (йдеться про пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту). Усе інше зачекає кращих часів.

Ще на етапі подання проєкту держбюджету до першого читання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль констатував: «Бюджет наступного року — це бюджет для перемоги. Уже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які в нас є».

Основні цифри

В ухваленому парламентарями держбюджеті-2023 загальний ресурс на національну безпеку і оборону — 1 трильйон 141,1 мільярда гривень, або 18,2% ВВП. Прогнозований дефіцит держбюджету-2023 становить понад 20% ВВП. Враховано скоригований урядом прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 3,2% (замість попереднього прогнозу в документі, представленому до першого читання, в 4,6%) з урахуванням збереження високих безпекових ризиків, а також ризиків продовження атак на об’єкти енергетичної системи України й інші об’єкти критичної інфраструктури країни. Прогноз інфляції зменшився з 30% до 28%.

Завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам дохідну частину держбюджету збільшено на понад 50 мільярдів гривень (на 3,9%). Так, доходи держбюджету наступного року передбачено в сумі 1,3 трильйона гривень.

Видатки становитимуть 2,6 трильйона гривень, що на 66,8 мільярда гривень (на 2,7%) більше, ніж у проєкті держбюджету-2023, представленому до першого читання. Зокрема збільшено обсяги видатків на виплату пенсій (на 38,9 мільярда гривень — до 271,9 мільярда), Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (на 16,1 мільярда — до 35,5 мільярда), а також на науково-технічну діяльність, пільгові кредити для внутрішньо переміщених осіб і для розвитку підприємництва.

Передбачено видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» у сумі 2 мільярди гривень. 

Не змінювалися розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Разом з тим, уряду доручено опрацювати питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів держбюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби в бюджетних коштах.

Збільшено прогноз зовнішніх запозичень, що пояснюється необхідністю вирішення питань соціального і економічного характеру. У зв’язку із збільшенням прогнозу запозичень відповідно збільшиться держборг на кінець 2023-го.

До слова, раніше Денис Шмигаль наголошував, що ситуація з бюджетом, макропрогнозом, відновленням економіки напряму залежить від ситуації на фронті.

«Ми рахували багато різних сценаріїв. Той проєкт держбюджету, який подали до Верховної Ради — це консервативний середньо песимістичний розрахунок. Цього року ми живемо в ситуації, коли бюджет переглядається щомісяця залежно від першочергових потреб фінансування. Наступний рік, принаймні його початок, відбуватиметься за аналогічним сценарієм», — зазначав Прем’єр-міністр.

Плече допомоги партнерів

Головне завдання уряду — профінансувати всі необхідні видатки, знайти кошти, аби забезпечити країну всім необхідним у наступному році, як і в цьому.

Денис Шмигаль під час чергового засідання уряду наголошував, що держбюджет-2023 буде з безпрецедентним дефіцитом — 38 мільярдів доларів. Відповідно щомісячний дефіцит бюджету на наступний рік оцінюється в понад 3 мільярди доларів.

«Уже зараз більше третини бюджету нам допомагають фінансувати міжнародні союзники. Зі свого боку ми докладаємо максимум зусиль, щоб фінансова підтримка партнерів продовжувалась у 2023 році. І ми точно не можемо собі дозволити додаткові нецільові витрати.

Нині можемо заробляти лише 50 копійок із кожної гривні, яку необхідно витрачати на першочергові потреби українців. Решта — це внутрішні запозичення та зовнішня допомога наших союзників. Кошти бюджету переважно йдуть на армію та забезпечення соціальних виплат. Розуміючи виклики, зараз уряд працює одразу над трьома напрямами для фінансування дефіциту бюджету. Це програми зі США, Євросоюзом та МВФ. Триває робота із залучення міжнародної допомоги й від інших наших надійних партнерів для покриття дефіциту», — інформував очільник уряду.

І говорив про те, що з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн обговорював програму макрофінансової допомоги на 18 мільярдів євро.

«Зі США та МВФ хочемо отримати аналогічні програми та суми», — наголошував він. 

Власне, під час першої Міжнародної експертної конференції з питань відновлення, відбудови та модернізації України, що відбулася нещодавно в Берліні (Німеччина), у своєму виступі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має намір наступного року підтримувати Україну допомогою в 1,5 мільярда євро щомісяця, що може становити в сумі 18 мільярдів євро у 2023-му.

Урсула фон дер Ляєн акцентувала, що відповідно до оцінки міжнародних фінансових інституцій та України, необхідно мати 3-5 мільярдів євро щомісяця лише для того, щоб покривати невідкладні витрати. Що тут потрібна надійна допомога від ЄС, від друзів у США та, безумовно, від міжнародних фінансових інституцій. Що правильно, якщо ЄС візьме на себе справедливу частку цієї допомоги.