Прибуття в Україну першої партії вакцин Pfizer/BioNTech Прем’єр-міністр Денис Шмигаль прокоментував такими словами: «Вакцина одразу поїде в регіони, що пришвидшить темпи імунізації в державі. Уряд продовжує рухатися до озвученої мети — до кінця року провакцинувати більшість дорослого населення».

Тому Прем’єр закликав українців із пріоритетних груп робити щеплення. «Вакцини працюють, вони рятують життя. Україна отримує якісні й безпечні вакцини, визнані й сертифіковані у розвинених державах», — зауважив він і зазначив, що в Україні вже другий місяць знижується динаміка захворюваності на коронавірус і стабілізується епідситуація.

«Це час відповідальності для кожного з нас, аби не допустити чергових хвиль захворюваності. Уряд продовжує посилювати медсистему і збільшувати поставки вакцин», — акцентував він.

Денис Шмигаль говорив про ковід-паспорти, або сертифікати. За його словами, Євросоюз перебуває фактично на фінальній стадії узгодження паспортів, їхня наявність стане необхідною умовою для подорожей Європою. Україна синхронізовано діє з європартнерами — початок відповідних цифрових сертифікатів заплановано на початок липня.

Наслідки повітряного піратства

Прем’єр прокоментував ситуацію, яка склалася з Білоруссю: «З 26 травня цього року Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Це вимушене рішення уряду, спрямоване на безпеку українців та української авіації. Ситуація із примусовою посадкою літака в аеропорту Мінська не залишила Україні вибору. Повітряне піратство — це словосполучення лунало з уст міжнародних партнерів нашої держави. Більшість наших європартнерів пішли шляхом України, припинивши авіасполучення з Білоруссю. Окреме занепокоєння викликає й причина посадки літака. Кримінальне переслідування журналістів за їхню роботу неприпустиме. Це не можна толерувати у розвиненому світі».

Із 26 травня з ініціативи Міністерства енергетики Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, припинила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі до 1 жовтня 2021 року. І це не означає, що заборону не буде продовжено.

Соціальні питання

Уряд ухвалив документи, які вдосконалять систему захисту прав дитини. Так, затверджено законопроєкт, що розмежовує функції з питань соцзахисту дітей між Нацслужбою у справах дітей, виконавчими органами місцевих рад, облдержадміністраціями, де буде чітко закріплено повноваження й відповідальність за кожною з них.

Елементом посилення захисту дітей слугує відповідальність за порушення їхніх прав: ухвалено законопроєкт, який пропонує внести в Кодекс про адмінправопорушення нові положення відповідальності за порушення прав дітей або за халатне ставлення посадовців до нього.

Наступний законопроєкт пропонує вдосконалити систему всиновлення дітей. Мета — забезпечення інтересів дитини й посилення прозорості процесу всиновлення. Запропоновано вдосконалити систему нагляду й контролю за умовами проживання й виховання усиновлених дітей. Передбачено забезпечення прав осіб з інвалідністю бути усиновлювачами, якщо, за підсумками експертизи, їхня хвороба не перешкоджатиме виконанню батьківських обов’язків.

Ще один законопроєкт передбачає збільшення обсягу держпідтримки при народженні дитини або її усиновленні. У разі ухвалення цього документа в залі парламенту з 1 січня наступного року розмір допомоги зросте із 41 тисячі гривень до 50 тисяч. Це не остаточне збільшення — з 2023 року і в подальшому пропонують збільшити допомогу на прогнозний показник інфляції.

«Безпосередні виплати — лише частина стратегії підтримки молодих родин. Паралельно поліпшуватимемо якість медицини для дітей, будуватимемо нові дитсадки, школи, даватимемо змогу молодим родинам придбати власне житло у межах програми пільгової іпотеки», — прокоментував рішення Денис Шмигаль.

Ухвалено постанову, спрямовану на те, щоб якомога більше дітей-сиріт отримали власне житло за кошти державного та місцевого бюджетів, щоб за формальними підставами таких дітей не знімали із квартирного обліку.

Ухвалено концепцію Державної соцпрограми оздоровлення та відпочинку дітей на період до 2025 року. Затверджено принцип «гроші ходять за дитиною».

«Держава стимулюватиме розвиток закладів, зокрема податково та економічно. Запровадимо можливість відпочинку та оздоровлення дітей разом з батьками в разі потреби», — заявив Прем’єр.

Іншою постановою уряд закріпив право людини, а не зобов’язання, переходити з отримання пенсій в готівковій формі на карткову.

Кабмін затвердив порядок проведення моніторингу безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю. Держава починає зі створення комфортних умов для таких людей у відвідуванні органів влади.

Фінансовий плюс

Ухвалено постанову про порядок використання коштів для будівництва інспекційних постів на кордонах. Це про поліпшення доступу українських малих і середніх аграріїв до експортних ринків. Бюджет проєкту становить 75 мільйонів гривень. Їх теж спрямують на створення інформсистеми вимог до безпечності харчових продуктів і вимог ринків експорту, щоб будь-який український фермер зміг зайти на сайт і ознайомитися з усіма вимогами.

Денис Шмигаль повідомив, що український експорт за перші чотири місяці цього року зріс майже на 20%, або 3 мільярди доларів, порівняно з минулим роком. Останнім часом відкрито вісім нових ринків. Тобто підтримка державою експортерів дає результат, і в уряді кажуть про її посилення.

«Відновлення економіки спостерігається й у фінансовій діяльності середніх та великих компаній. У першому кварталі фіксують одні з кращих фінансових результатів цих підприємств за останні п’ять років. У другому кварталі вийдемо на стійкий тренд відновлення економіки», — вважає Прем’єр.