Уже вісім років державні свята в Україні не святкують, а відзначають. Адже не до пафосу та яскравих феєрверків, коли українці на полі бою боронять право на життя та майбутнє в незалежній державі. Цього року державні свята проходять, на жаль, ще й під звуки повітряної тривоги на всій території країни, під смертоносні феєрверки рашистських ракет.

На День Державного прапора й День Незалежності України нині припало півріччя героїчної боротьби українців проти російських загарбників, які в лютому 2022-го надумали поставити на коліна всю Україну. Але українці зламали плани нелюдів.    

«Хоробрість, жертовність і сила українського духу — те, що ми завжди знали про себе, і протягом шести місяців це бачить весь світ. Український прапор у світі став символом свободи. Наша боротьба за власну свободу і незалежність надихнула весь світ. Ми об’єднані, сильні та мотивовані перемогти. Попри всі труднощі та виклики, знаємо, що переможемо. Адже знаємо, за що боремося. За свою історію, за свою землю, за свою свободу, за своїх дітей та майбутнє для багатьох поколінь українців», — з таких слів почав промову на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він акцентував: 180 днів повномасштабної війни показали, що Україна може перемогти ворога.

«Ми продемонстрували стійкість на інституційному рівні. Втримали керованість державою і всіма ланками управління. Кабінет Міністрів у цей період окреслив п’ять стратегічних завдань, які й надалі визначатимуть роботу до остаточної перемоги. Ідеться про фінансування армії та оборони держави; виплату всіх соціальних зобов’язань та соцзахист тих, хто цього потребує; макроекономічну стабільність та перебудову економіки на рейках воєнного часу; активний рух у площині євроінтеграції; підготовку масштабного Плану відновлення України та реалізацію програм швидкої відбудови», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Єдиним фронтом

Денис Шмигаль зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення рф витрати держбюджету становили майже трильйон гривень. З них понад 420 мільярдів витрачено на оборону та безпеку. 288 мільярдів пішли на зарплати військових, 135 мільярдів — на придбання і ремонт військової техніки, закупівлю боєприпасів та продукції оборонного призначення.

«Нині українці свідомі як ніколи. Бізнес і громадяни, попри складнощі, сплачують податки, адже знають: так вони допомагають військовим. Інші видатки держави фінансуються за рахунок допомоги міжнародних союзників та запозичень через військові облігації. Залучено понад 14 мільярдів доларів від союзників. До кінця року плануємо отримати ще 12—16 мільярдів. Разом із Нацбанком вдалося забезпечити макроекономічну та макрофінансову стабільність. Країна не впала у прірву галопуючої інфляції. Девальвація гривні до долара відбулася в межах світових тенденцій.

Обговорюємо можливість започаткування нової великої програми з Міжнародним валютним фондом. Понад 5 мільярдів доларів буде заощаджено для бюджету та громадян завдяки успішним перемовинам, які уряд провів із зовнішніми кредиторами. Відтерміновано сплату зовнішніх боргів щонайменше до 2024 року.

Уряд виконував та виконує всі свої соцзобов’язання. Пенсії проіндексовано. Зарплати вчителям та лікарям виплачують у повному обсязі. Субсидії платимо. Тарифи на тепло заморожено до кінця опалювального сезону. Більш як 30 мільярдів гривень виплачено в межах програми «єПідтримка» тим, хто втратив роботу в перший період війни. Запущено виплати для внутрішніх переселенців», — зауважив Прем’єр.

Він додав, що кредитні, податкові, регуляторні стимули разом з іншою точковою допомогою дали змогу втримати економічний фронт. Як наслідок, до роботи повернулися понад 80% підприємств. Уряд допоміг переїхати більш як 600 компаніям у безпечні регіони, де вони відновили виробництво.

«Нині на порядку денному: нарощування експорту та нова логістика, зокрема через Дунай та нові пункти пропуску на західному кордоні; реалізація програми грантів для бізнесу «єРобота»; стимулювання попиту на українську продукцію; зменшення регуляцій та максимальна діджиталізація всіх процесів у взаємодії держави та бізнесу; митний безвіз із ЄС; розвиток індустріальних парків; енергетична стабільність та проведення опалювального сезону; подальше скорочення некритичних видатків держбюджету; приватизація держмайна», — перелічив Денис Шмигаль.

Щодо останнього пункту, то уряд ухвалив постанову, яка активно запровадить процес малої приватизації з 1 вересня. Скоротяться терміни проведення повторних аукціонів та процес передачі майна переможцеві. Об’єкти приватизуватимуть одразу з необхідними документами. Покращиться методика визначення вартості, що забезпечить справедливу ціну і пришвидшить процес проведення аукціонів. Принципи прозорості та відкритості залишаються ключовими.

Ціннісний  та цивілізаційний шлях

Прем’єр говорив, що міжнародні союзники допомагають не лише прямим фінансуванням бюджету та зброєю. Україна має потужний політичний сигнал щодо перспективи вступу в ЄС, отримавши статус кандидата на членство в ЄС. 

«Продовжуємо активно імплементувати європейське законодавство, вже виконано майже 70% Угоди про асоціацію з ЄС. Із червня ЄС скасував усі мита та квоти на український експорт. З липня запрацював транспортний безвіз. Попередня багатомісячна підготовка дала змогу швидко інтегруватися в енергопростір ЄС та приєднатися до європейської енергомережі. За неповні два місяці держава заробила 2 мільярди гривень від експорту електроенергії в Європу. Потенціал — мінімум 70 мільярдів на рік. До кінця року буде запроваджено митний безвіз. Далі промисловий та цифровий. Євроінтеграційна робота не припинялася ні на день», — каже Денис Шмигаль. Він вважає, що вже до кінця 2024 року країна може бути повністю готовою вступити в Євросоюз, бо це наш ціннісний та цивілізаційний шлях.