Україна разом із цивілізованими державами активно рухається в пошуках рішень, які б забезпечили мир у світі. На цьому наголосив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час п’ятої зустрічі із представниками іноземних дипустанов, акредитованих в Україні, що відбулася в Києві. 

Підтвердженням надзвичайної зацікавленості світу у відновленні стійкого миру шляхом практичної реалізації формули миру, запропонованої Україною, став список послів і представників дипмісій, яку оприлюднив Офіс: на цій зустрічі налічувалося 58 учасників, тобто порівняно з попереднім заходом до такого формату спілкування вперше долучилися представники ще 16 країн.

Світу потрібен спільний мирний план

Андрій Єрмак згадав другу зустріч на рівні радників з питань нацбезпеки та політичних директорів зовнішньополітичних відомств країн світу та міжнародних організацій, що відбулася нещодавно в місті Джидда (Саудівська Аравія) і свідчила про постійне зростання реального зацікавлення в реалізації української формули миру. На цій зустрічі були представники вже понад 40 держав, тоді як на перших таких консультаціях кількість учасників була втричі меншою.

«Учасники зустрічі у Джидді засвідчили відданість принципам Статуту ООН, міжнародному праву та повазі до суверенітету й територіальної цілісності держав. Саме на таких принципах побудована формула миру Президента Володимира Зеленського. Світова спільнота розуміє, що найбільший конфлікт із часів Другої світової війни, який триває в Україні, негативно впливає на всі країни і що російська агресія — загроза для всього континенту. Ми працюємо над спільним планом. Кожна країна може взяти лідерство у впровадженні окремих або всіх десяти пунктів формули. Більшість країн визначили пріоритети та свою роль у впровадженні пунктів. Уже визначено відповідальних представників України щодо кожного з пунктів, які забезпечуватимуть максимальну підтримку процесу їх реалізації», — зауважив Андрій Єрмак.

Він додав, що на зустрічі в Джидді йшлося й про підготовку порядку денного Глобального саміту миру, який заплановано провести до кінця нинішнього року.

Керівник Офісу Президента розповів дипломатам про перебіг реалізації важливого пункту формули миру, який стосується безпекових гарантій: «Нині держави приєднуються до Спільної декларації щодо підтримки України, погодженої країнами G7 на саміті НАТО у Вільнюсі. Декларація — рамковий документ. Наступний крок — укладення системи двосторонніх і багатосторонніх безпекових договорів. Це мають бути чіткі довгострокові зобов’язання, які забезпечать спроможність України захищатися нині й запобігти російській агресії в майбутньому, забезпечать стабільність миру не лише в Україні, а й в усьому світі. Україна вже почала переговори щодо укладення двосторонніх документів щодо безпекових гарантій зі США, Великою Британією».

Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква зазначив, що надання безпекових гарантій Україні до набуття членства в НАТО дасть змогу запобігти повторенню агресії росії. Тобто це важливий пункт не лише для України, а й для інших, адже наслідки російської агресії відчувають і країни Європи, Азії, Африки.

Він зауважив, що безпекові гарантії передбачають не лише надання Україні озброєння, далекобійної артилерії, систем ППО та F-16, а й обмін розвідувальною інформацією, навчання українських військових, протидію кібератакам, розвиток української промисловості, посилення економічної стійкості та відбудову, притягнення до відповідальності всіх російських воєнних злочинців. Усе це може бути передбачено двосторонніми угодами в межах Спільної декларації.

Доступ до базових ресурсів під час зими

На зустрічі обговорено й конкретний пункт формули миру — «Енергетична безпека». 

«росія системно використовує енергетику як зброю. Кремль почав тиснути на Європу шляхом збільшення вшестеро цін на енергоносії із початку війни в Україні, але Україна зробила все для того, щоб зламати залежність від російських енергоресурсів, зламала плани росії. Та рф продовжує свої атаки на українську енергоструктуру. Агресор планує створити гуманітарну катастрофу, позбавляючи мільйони українців доступу до базових ресурсів під час зими. росія, отримуючи імпортні складники в обхід санкцій, збільшує виробництво далекобійної зброї, щоб і надалі знищувати українську інфраструктуру. Тож надзвичайно важлива підготовка української енергетики до зимового періоду та її захисту від російських масованих атак», — заявив Андрій Єрмак.

Про підготовку України до зимового періоду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів таке: «Задля забезпечення енергобезпеки заплановано створення багаторівневого захисту енергооб’єктів шляхом їх укріплення та децентралізації енергосистеми. Важливими чинниками енергобезпеки взимку мають стати постійний міжнародний моніторинг безпеки об’єктів енергоінфраструктури та створення міжнародної коаліції для захисту енергооб’єктів за допомогою посилення ППО. Ми робимо проєкти, яких ніхто досі у світі не робив, адже жодна енергосистема світу не зазнавала таких масштабних атак. Україна готова ділитися цим досвідом, щоб інші країни розуміли, як потрібно діяти за таких сценаріїв».

Міністр енергетики Герман Галущенко подякував міжнародним партнерам за підтримку, яку вони надають українській енергосистемі, щоб вона вистояла в умовах прогнозованих ворожих атак цієї зими. І в контексті підготовки країни до опалювального сезону очільник Міненерго говорив про наймасштабнішу за всю історію держави ремонтну кампанію на енергооб’єктах та відновлення інфраструктури, яка постраждала від російських атак протягом минулого опалювального сезону. А ще нагадав, що українська і європейська енергосистеми синхронізовані й допомагають одна одній підтримувати стійкість за рахунок імпорту та експорту електроенергії, підкресливши, що нарощування пропускних спроможностей до 2 ГВт стане важливим для балансування української енергосистеми цієї зими.

Голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький переконаний у тому, що слід збільшити зусилля щодо «зеленого переходу» в Європі.

«Нині всі маємо унікальний шанс назавжди позбутися залежності від російського палива та позбавити агресора інструментів енергошантажу. Наша відновлена та декарбонізована енергосистема може зіграти значну роль у розвитку європейської енергобезпеки. А агресор має відповісти за перетворення енергетики на зброю і за атаки на цивільну інфраструктуру, бо без цього неможливо говорити про архітектуру енергобезпеки Європи», — каже він.

І зазначає, що європейські країни, які нині працюють над підготовкою своїх енергосистем до протидії збройній агресії, можуть використати унікальний досвід українських енергетиків, який вони здобули, оперативно відновлюючи пошкодження від російських атак.