Чергове засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав зі слів подяки народним депутатам за те, що вони ухвалили у другому читанні один із найважливіших для країни документів — державний бюджет на 2022 рік. 

«Держбюджет-2022 залишився збалансованим і реалістичним. До другого читання доходи кошторису зросли на 50 мільярдів гривень. Пріоритети кошторису залишаються незмінними: медицина, освіта, оборона та безпека, соціальна сфера, інфраструктура, підтримка бізнесу та інновацій. Як анонсував Президент, один із головних акцентів цього бюджету — підвищення зарплати нашим медикам. 20 тисяч гривень — такою буде мінімальна зарплата лікарів. Трансформація медицини залишається головним пріоритетом. Передбачено на медицину 196 мільярдів гривень. Це на 34 мільярди більше, ніж закладали в держбюджет-2021. 

Уперше у держбюджеті виконано вимогу закону «Про освіту». Прогнозний обсяг видатків зведеного бюджету на освіту на 2022-й заплановано на рівні 7,3% ВВП. Передбачено додаткові кошти на зарплати вчителів. За останні 10 років жоден бюджет не передбачав такий обсяг капітальних видатків, як буде у 2022-му: 140 мільярдів гривень, або 9,4% всіх видатків — інвестиції в розвиток економіки. Для порівняння: у 2017-му було 4,9%. До другого читання додано 25 мільярдів гривень на розвиток інфраструктури. Ідеться про будівництво нових лікарень, шкіл, садочків, інших об’єктів соціальної інфраструктури», — зазначив Прем’єр. 

Очільник уряду додав, що передбачено кошти і на програми пільгового кредитування, і на доступну іпотеку для українців, і на анонсовану програму термомодернізації країни. У бюджет закладено десятки нових програм, і фактично за всіма статтями основних видатків значно збільшено фінансування. Це бюджет для розвитку та модернізації країни.

Результат злагодженої співпраці

Нагадаємо, що Держбюджет-2022 до другого читання було ретельно переглянуто з урахуванням зміни макроекономічних припущень та із визначенням трендів і ризиків, які можуть справляти на нього певний вплив. 

«Серед них продовження пандемії коронавірусу, істотне зростання ролі держави в економіці, перспектива підвищення ставок на міжнародних ринках, що позначиться на вартості залучення ресурсів для нашої держави. Але маємо розуміти, що виклики — це водночас і нові можливості. Доходи держбюджету становитимуть 1 трильйон 322 мільярди гривень. Видатки закладено на рівні 1 трильйон 521 мільярд», — наголошував міністр фінансів Сергій Марченко, презентуючи проєкту закону про держбюджет-2022 №6000 у другому читанні в сесійній залі Верховної Ради.

Він зауважив, що держбюджет-2022 — результат злагодженої співпраці Президента, уряду та народних депутатів. Враховано пріоритети розвитку України на середньострокову перспективу. Бюджет передбачає інвестування коштів платників податків у майбутнє країни. 

Очільник Мінфіну акцентував, що приділено належну увагу соціальному захисту. Усі українці, які потребують субсидій, обов’язково їх отримають.

У межах співпраці з Міжнародним валютним фондом граничний дефіцит бюджету встановлено на рівні 3,5% ВВП, а в середньостроковій перспективі заплановано його поступове зниження до 3% ВВП у 2023 році та 2,7% ВВП у 2024-му. Це дасть змогу не лише продовжити фіскальну консолідацію бюджету, зменшити боргове навантаження, а й збільшить інвестиції в розвиток країни.

Під час обговорення депутати ставили чимало гострих запитань міністрові, тож воно було доволі емоційним і дискусійним. Більшість народних обранців висловили розуміння, що цей документ не може задовольнити всіх запитів, тож дійшли згоди щодо орієнтування на пріоритети. Держбюджет-2022, потрібний також органам місцевого самоврядування для формування їхніх річних кошторисів, було ухвалено 268 голосами. 

Про права та безпеку

Кабмін затвердив оновлений бюджет Фонду соціального страхування, збільшивши дохідну та видаткову частини на понад 720 мільйонів гривень. Це означає додаткові ресурси, які можна виплатити медикам у разі втрати працездатності через коронавірусну хворобу. 

«Ще раз хочу подякувати українським медикам, які щодня ведуть боротьбу з пандемією. Вони повинні мати соціальний захист та гарантії без будь-яких перешкод», — прокоментував Прем’єр Денис Шмигаль.

Уряд дав старт роботі Українського національного центру розбудови миру, який збиратиме докази порушення прав і свобод українських громадян на тимчасово не підконтрольній українському уряду території нашої країни. Затверджено порядок використання коштів для створення реєстрів і систем моніторингу.

«Такі дії не залишатимуться поза увагою, навпаки, їх буде зафіксовано й задокументовано, і це слугуватиме черговою доказовою базою російської агресії. Ми домагатимемося справедливості в будь-який спосіб, передбачений міжнародним правом», — заявив очільник уряду.  

Кабмін затвердив розподіл субвенції місцевим бюджетам. Дев’ять територіальних громад у різних областях країни отримають понад 23 мільйони гривень на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Це дасть змогу облаштувати житло для 173 родин, які цього потребують. 

Очільник уряду констатував, що пріоритетом нашої держави залишається посилення співпраці з НАТО шляхом наближення до стандартів Альянсу. Це відбувається постійно і системно. Тому уряд схвалив оновлений Меморандум про домовленість між Урядом України та Організацією НАТО із зв’язку та інформації. Документ передбачає започаткування співпраці з питань консультацій, управління, зв’язку, розвідки, спостереження та рекогностування в межах програми НАТО «Партнерство заради миру». За підтримки НАТО заплановано впроваджувати сучасні інформаційні технології та сервіси у системі управління Збройних сил України.