Антикорупційна стратегія — це система заходів, упровадження яких може забезпечити координацію роботи правоохоронних, антикорупційних державних органів на загальнодержавному та місцевому рівнях. Антикорупційна стратегія має стати фундаментом протидії корупції. Стратегія передбачає конкретні заходи для забезпечення невідворотності покарання за корупційні діяння. На цьому акцентував Президент Володимир Зеленський під час засідання Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому обговорювали проєкт Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки.

До слова, уряд 21 вересня схвалив і подав на розгляд парламенту проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2020—2024 роки», яким має бути затверджено Антикорупційну стратегію на цей період. Законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді. Володимир Зеленський переконаний, що народні депутати мають якнайшвидше розглянути документ.

Очікування суспільства

Глава держави зазначив: із 2018 року в Україні нема основного стратегічного документа в галузі протидії корупції. Це одна із причин низької ефективності діяльності антикорупційних органів. Він нагадав, що за його президентства відбулося перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, повернуто кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, упроваджено механізм цивільної конфіскації майна та розпочато роботу Вищого антикорупційного суду.

«Проте цього недостатньо. Суспільство очікує системних і скоординованих дій у запобіганні корупції, ефективних результатів діяльності антикорупційних органів України», — цитує слова Президента його Офіс.

Як наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який також брав участь у зібранні, концептуальними підходами формування антикорупційної політики слугують поєднання принципів подальшого вдосконалення загальної системи запобігання та протидії корупції й мінімізації корупційних проявів у найпріоритетніших з точки зору подолання корупції галузях. Зокрема за рахунок проведення реформ в економічній, соціальній, медичній, освітній, правоохоронній галузях. Фактично кожну з них представлена стратегія охоплює.

За словами глави уряду, основні пріоритети проєкту — збалансоване поєднання зазначених підходів, що дасть змогу не лише знизити рівень корупції, а й підвищити довіру громадян до органів влади й істотно пришвидшити темпи соціально-економічного розвитку, зокрема поліпшити інвестиційну привабливість і розвиток бізнесу, сприяти створенню нових робочих місць тощо.

Ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації матиме загальнонаціональне значення. Держава має виправдати очікування суспільства. Тому представники найвищих органів державної влади й об’єднують зусилля, щоб вжити рішучих заходів у протидії корупції.

Вагомий результат

Презентуючи проєкт Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки, голова Національного агентства України з питань запобігання корупції Олександр Новіков зазначив, що створення такого документа — необхідний крок, адже 91% українців вважають корупцію серйозною або дуже серйозною проблемою.

Стратегія містить п’ять головних принципів: оптимізація функцій державних органів та усунення їхнього дублювання; цифрова трансформація та відкриті дані; зручні й законні сервіси; нетерпимість до корупції серед населення; забезпечення невідворотності покарання. Стратегія визначає вісім головних галузей, де необхідні зміни: суд, прокуратура, поліція; державне регулювання економіки; державний та приватний сектори економіки; податки й митниця; будівництво, земля, інфраструктура; сектор оборони; охорона здоров’я, соціальний захист; система запобігання й протидії корупції загалом.

Олександр Новіков зазначив, що народні депутати до початку жовтня мають схвалити відповідний законопроєкт, і впродовж трьох місяців НАЗК разом із урядом розробить план дій щодо виконання стратегії. Після реалізації документа збитки від корупції мають скоротитися на 200 мільярдів гривень на рік. Це сприятиме більшому залученню інвестицій.

«Уже за рік-два кожен громадянин України відчує помітні результати від її впровадження, тобто у грудні 2021 року. Загалом її термін — п’ять років. На 2025 рік передбачено фінальну оцінку Антикорупційної стратегії», — поінформував Олександр Новіков.

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова зауважила, що стратегія передбачає чимало ефективних інструментів для боротьби з корупцією, і наголосила, що Офіс Генерального прокурора працює над визначенням процедури конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Ми дуже щільно працюємо над конкурсом на керівника САП, формуємо всі можливості прозорого, зрозумілого, чіткого конкурсу, щоб і українське суспільство, і міжнародні партнери, і безпосередньо правоохоронці розуміли, що цей конкурс відбувається чесно, у встановлені законом терміни та з конкретною метою», — резюмувала Ірина Венедіктова.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»