Днями у Дніпрі міністр культури Євген Нищук вручив голові Дніпропетровської обласної ради Глібові Пригунову сертифікат про внесення елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини» до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Копії документа отримали головні номінанти, які представляли ці пісні і є носіями культурної спадщини: три фольклорно-етнографічні колективи з козацьких поселень Наддніпрянського краю. Це гурт «Криниця» з міста Підгороднє Дніпропетровського району, «Первоцвіт» із села Кочережки і «Богуславочка» із села Богуслав Павлоградського району.
На урочистій церемонії вручення сертифіката вони заспівали козацькі пісні, які лунали протягом століть. Як розповіли «УК» фольклористи — науковці Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Марія Марфабудінова та Вікторія Карпович, старовинні козацькі пісні Наддніпрянщини широкі й розлогі, степові, протяжні. Вони не пов’язані з хоровою культурою, нелегкі для виконання і не мають тієї веселої ритміки, яка притаманна творчості Кубанського народного хору.
«У нас інша традиція, яка майже загинула й потребує постійної уваги і вивчення. У номінаційному досьє для ЮНЕСКО, яке ми складали, так і записали: «Козацьким пісням Нижньої Наддніпрянщини притаманна багатоголосна протяжна розспівна манера». Три колективи, які ми визначили представляти Дніпропетровщину в ЮНЕСКО, дуже цікаві. Але вони й самі не розуміють, що саме треба зберігати, бо, на жаль, цей спадок маловивчений», — кажуть експерти. До речі, лабораторію фольклору, народного говору і літератури Нижньої Наддніпрянщини при факультеті філології та мистецтвознавства ДНУ 2013 року було закрито через брак фінансування науки. На жаль, учасники фольклорно-етнографічних гуртів, що стали номінантами ЮНЕСКО, — здебільшого люди похилого віку. Кому ж передадуть вони культурну спадщину людства, хто ж збереже її для наступних поколінь? Можливо, світовий статус козацьких пісень привабить більше молоді у фольклорні гурти.
Висуванню на міжнародну номінацію передувала велика робота зі збирання та обробки автентичних пісень. Протягом останніх років на Дніпропетровщині фахівці провели фольклорні експедиції в 16 населених пунктах, зібрали величезний обсяг аудіо-, відео-, фото-, текстової інформації. Старі записи пісень оцифрували, виявили колективи, які є носіями культурної спадщини. Крім того, провели фестиваль козацької пісні Дніпропетровщини, а в музичній академії ім. Глінки створили фольклорний центр, видали збірник козацьких пісень.
Міністр культури зазначив, що світове визнання козацьких пісень — велика подія для всієї країни. Він наголосив, що за останні три роки статус нематеріальної культурної спадщини людства від України отримав петриківський розпис, а нині до списку ЮНЕСКО увійшли й козацькі пісні.
«Дніпропетровщина найактивніше з-поміж інших регіонів бореться за свою культурну спадщину та її світове визнання. Маємо не просто зберегти, а й поширювати козацькі пісні, які є світовою спадщиною й душею українського народу», — наголосив Євген Нищук.
Гліб Пригунов зазначив, що обласна влада має зробити максимум для подальшого поширення і збереження козацьких пісень у громадах. Він повідомив, що в області заплановано відновлення культурних екопоселень, народних ремесел, козацьких січей для збереження національної пам’яті, залучення туристів з усього світу. А оригінал сертифіката ЮНЕСКО як надбання місцевої громади отримає почесне місце в Музеї місцевого самоврядування у Дніпропетровській обласній раді.