Косівська мальована кераміка полонить кожного, хто бачить ці унікальні вироби. Посуд і кахлі з обов’язковим зеленим забарвленням народжені кольорами Карпат, які в будь-яку пору року вражають усіма відтінками смерек. Картинки повсякденного життя, образи святих і самого Всевишнього, динамічні зображення горянських чоловіків-героїв і жінок-берегинь, тварин, вишукані орнаменти можна розглядати годинами. Попри примітивізм зображень, вони настільки емоційно й правдиво змальовують історію краю і життя народу, що нікого не залишають байдужим.
Цьому унікальному ремеслу карпатських горян понад п’ять століть. Виробництво косівської кераміки розвинулося у трьох центрах: Пістині, Косові (із селами Старий Косів, Смодна, Вербовець, Москалівка, Монастирське) і Кутах (із селом Старі Кути) на Прикарпатті. Гуцульські керамічні вироби вирізняються непростою технологією та обов’язковими сюжетними малюнками з життя горян. Зазвичай майстри використовують лише три кольори — зелений, жовтий і коричнево-червоний, зрідка додають вкраплення синього.
Україна протягом шести років добивалася визнання цього народного ремесла ЮНЕСКО. І ось косівську кераміку внесено у Репрезентативний список ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. Це рішення щойно ухвалено в Боготі (Колумбія) на засіданні 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, в якому взяла участь делегація з Косова, яку очолила мистецтвознавиця і професійна художниця, майстриня, голова благодійної організації «БФ Автентичність Гуцульщини» Марія Гринюк, що працює у галузі гуцульської кераміки.
Становлення вжиткової кераміки відбувалося з XV століття, вона розвивається досі. Косівське гончарство збагатило не тільки українське керамічне ремесло, а й світову скарбницю кераміки.
Ми в Google+