Нині уряд працює в напруженому режимі. Проте навіть в умовах, які склалися у зв’язку з подіями в Криму, держава повинна функціонувати, а населення — отримувати всі необхідні гуманітарні послуги: діти мають ходити в садочки, учні і студенти — навчатись та отримувати дипломи, а заклади охорони здоров’я — безперебійно функціонувати тощо.
— Міністерство освіти і науки готується до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, контактуючи із закладами освіти у Криму. Це стосується видачі свідоцтв та дипломів про освіту, — це під час прес-брифінгу, який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, зазначив віце-прем’єр-міністр України з соціальних питань Олександр Сич. — Так, на засідання уряду, яке відбулось 23 березня 2014 року, виносили питання: чи видавати дипломи і свідоцтва про освіту тим, хто закінчив середні й вищі навчальні заклади в Криму.
Моє ставлення до цього абсолютно принципове: ці випускники навчалися в Україні, а Крим — тимчасово окупована територія, тому вони мають право отримати документи про українську освіту.
Нині заклади охорони здоров’я працюють, щоб населення було забезпечене ліками та безперебійно отримувало допомогу. Зокрема йдеться й про вразливі верстви (наприклад надання інсуліну хворим на діабет).
Уже зрозуміло, що сфера охорони здоров’я потребує реформування, припинення корупційних схем продажу ліків, завдяки яким деякі чиновники наживали собі чималі статки.
— Відомо, що продаж зброї, наркотиків і ліків — найприбутковіші сфери для тіньових схем, які слід ліквідувати, — зауважує Олександр Сич. — Кілька днів тому відбулася нарада, під час якої одне з питань, які ми розглядали, стосувалося ухваленого у парламенті закону, який накладає мораторій на реорганізацію охорони здоров’я. Проте це неправильно. Адже це суперечить Конституції України, законодавству про місцеве самоврядування. Передусім вирішувати долю закладів охорони здоров’я повинні місцеві громади. Адже буває, що заклад пустує, але він перебуває на балансі певної громади, яка змушена платити буквально за повітря.
Щодо сфери культури, то тут фахівці працюють над тим, щоб продовжити гідне святкування 200-річчя дня народження Тараса Шевченка в Україні й за її межами. Дбають посадовці й про те, щоб культурні цінності, а саме музейні експонати, які нині перебувають за кордоном, поверталися в Україну. Адже сьогодні вже є спроби російської влади перенаправити деякі цінності з кримських музеїв до Ермітажу та інших російських музеїв. «Учора внесено зміни до деяких нормативно-правових актів, згідно з якими право ними розпоряджатися та визначати, куди їх потрібно спрямувати, передається Міністерству культури України», — продовжує віце-прем’єр-міністр.
Загалом проблеми, які виникли в Криму та на сході України, зокрема є наслідком неправильної політики в гуманітарній сфері. Для запобігання таким викликам, як сепаратизм, слід вибудовувати зважену етнонаціональну політику.
До речі, триває напружена робота із вдосконалення мовного закону.
— Питання мови було не причиною, а одним із приводів російської агресії, — наголошує Олександр Сич. — Таким приводом могло б бути, наприклад, усунення президента Віктора Януковича від влади, глобальне потепління тощо. Проте коли говоримо про виважену мовну політику, це означає, що інтеграційним чинником у державі має бути українська мова, а мови всіх національних меншин мають право на повне функціонування. І жодна з них не повинна мати переваг чи іншого монопольного права. Щодо причин для сепаратистських настроїв, то це результат помилкової політики у сфері історії та національної пам’яті. Як історик я переконаний: правда вилікує українське суспільство.
Щодо якихось прогнозів розвитку Криму, то віце-прем’єр-міністр лише зауважив, що економіка півострова інтегрована в економіку України, тому важко передбачити, як вона розвиватиметься в майбутньому. Можливо, це буде, так би мовити, розвиток в мінусовому плані, а не в плюсовому. Адже потенціал Криму як рекреаційної зони зараз під великим питанням.