Ставлення українців до найбільшої річки, яка бере початок і впадає у нашій країні, тривалий час було подібним до відомої байки. Якщо, скажімо, умовно віз із добром — Південний Буг, то в діях персонажів (Лебідь, Рак і Щука) помітні вади людей. Однак днями у Вінниці, вийшовши на берег, побачив розумний пейзаж листопада. Дерева задля власної безпеки скинули листя, щоб сніг не ламав гілок. Вода стала темною й чистою: саме час мальку риби-меліоратора, кілька тонн якого викинули в річку, бачити своє завдання. А неподалік на плесі працював земснаряд. Звісно, настане літо, і вкотре все зазеленіє, зокрема і вода в річці. Багато років треба, щоб повернути їй жвавість і чистоту роси. Та оновлення триває.

На риболовлю — до рідного міста

Другий рік на початку листопада у Вінниці зарибнюють Південний Буг. Торік випустили понад 4,5 тонни малька коропа, щуки, товстолоба і білого амура. Це був спільний захід Державного агентства рибного господарства та облдержадміністрації на виконання укладеного між ними меморандуму про співпрацю з розвитку рибного господарства, зміцнення охорони, використання та відтворення водних біоресурсів області. Тоді таке масове зарибнення річки у межах міста відбулося вперше за останні майже 100 років.

А 8 листопада цього року біля вінницького півострова Бригантина вкинули у Південний Буг ще 300 тисяч штук малька білого амура, товстолоба та коропа загальною вагою близько 7,5 тонни.

«Зарибок протягом тижня стоятиме біля берега, тоді перейде у зимувальні ями, де за зиму акліматизується. Переконаний, що він приживеться майже стовідсотково, адже матеріал якісний, кожний вагою 30—35 грамів», — сказав головний державний інспектор Вінницького рибоохоронного патруля Олег Шер.

Зариблення сприятиме відновленню популяції риб у водоймі, їхнього кількісного та видового складу. Цьому дуже раді рибалки-любителі, які надають перевагу тому, аби посидіти з вудкою не на зданих в оренду ставках, де саме клює, а ловити в річці, себто у дикій природі, де треба мати неабияку кмітливість і терпіння. До речі, дуже зручно і приємно сидіти з вудкою в рідному місті, а не вирушати в села.

Збільшення чисельності мешканців Південного Бугу на території області й цього разу стало можливим завдяки підтримці Держрибагентства: на проведення заходу з державного бюджету було надано мільйон гривень. Звісно, контроль за ефективністю використання державних коштів є: функцію щодо вселення водних біоресурсів здійснює Вінницький рибоохоронний патруль. Обласна і міська влада сподіваються, що рибалки-любителі сповна розуміють значущість зарибнення для відновлення екосистеми річки. Загалом досвідчений рибалка випускає дрібну рибу, бо вона смачнішою буде наступного року.

Якщо самі зробимо…

Якщо людина дружить з рибою через вудку, то для річки риба — один з важливих елементів забезпечення здорового способу життя водойми. Щука — природний санітар, а білий амур і товстолоб — добрі меліоратори. Ця властивість останніх давно відома не лише в Китаї, а й на Поділлі. Наприклад, у другій половині 1970-х років, коли було введено в експлуатацію Ладижинську ТЕС, водосховище на Південному Бузі, яке використовують для її технологічних потреб, за рекомендаціями науковців зарибнили товстолобом і білим амуром. Вони очищають водойму від рослинності та продуктів цвітіння водоростей, а ТЕС потребує води певної якості й температури.

Тож зарибнення у ме­жах Вінниці має за мету саме відновлення природного якісного стану річки. Це турбота держави про безпеку тих територій, для яких Південний Буг — основне джерело питної води. А потім решта — пляж, риболовля, господарчі потреби тощо.

«Відновлення екологічного стану не відбувається миттєво. Щоб бачити зміни, необхідно наполегливо працювати протягом багатьох років. І важливо, щоб процес не переривався. Тому ми продовжуватимемо роботу і надалі», — зазначив під час випускання малька голова Вінницької облдержадміністрації Владислав Скальський.

Риби-меліоратори допомагають контролювати наявність у водоймах водоростей, розвиток небажаних організмів, а також боротися із цвітінням води. Звісно, вони допоможуть, якщо ми самі дбатимемо.

«Влада міста приділяє значну увагу екологічній ситуації на річці Південний Буг. Ми плідно співпрацюємо з обласною державною адміністрацією щодо очищення річки: нині працює два земснаряди поблизу водозабору обласного водоканалу», — сказав секретар Вінницької міської ради Павло Яблонський.

Принагідно зауважимо, що торік неподалік обласного центру на місці впадання у Південний Буг розчистили одну з найбільших його приток, завдяки чому відкрилося майже 200 джерел чистої води. Тепер охоплено роботами значно більшу територію завдяки тому, що два роки поспіль коштом обласного бюджету, а також вінницького міського купують нові потужніші земснаряди. Тож територіальна громада взялася дбати про здоров’я річки.