МУНІЦИПАЛЬНА ІНІЦІАТИВА
Поштовхом до об'єднання громад може слугувати справа, що грунтується на обопільній вигоді
Адміністративно-територіальний устрій, який дістався Україні у спадок від попередньої, керованої з далекої від наших теренів столиці тепер уже сусідньої держави, сьогодні є відчутним гальмом для подальшого розвитку молодої країни, її економіки, соціальної сфери. Зрештою, він не сприяє розв'язанню сучасних нагальних проблем, передусім демографічних, які, до речі, актуальні для багатьох країн, а дедалі більше заганяє їх у глухий кут.
Селян менше - сільрад більше
Відкладання цієї просторово-управлінської реформи в довгу шухляду упродовж перших двох десятиріч нашої незалежності стало фатальним знаком: жоден вітчизняний уряд так і не спромігся на будь-які кардинальні зміни, як це зробили наші найближчі сусіди з Польщі, Словаччини, Угорщини тощо, аби тверезо і раціонально спроектувати країну, що складатиметься не з депресивних дотаційних територій, а з ефективних самодостатніх громад, здатних прогодувати себе і налагодити добробут для своїх жителів. За краще обиралася ситуація, коли через політичну доцільність усе залишалося незмінним, хоча всі добре розуміли: "як є" вже нікого не влаштовує.
Найактивніших реформаторів піддавали остракізму, а їхні напрацювання - забуттю. Щоправда, траплялися з-поміж них і такі, хто збирався створити райські куточки безпосередньо зі столичних кабінетів, малюючи циркулем на папері акуратні одноманітні оази. Та з брудною водою часто-густо вихлюпували і дитину, поховавши в безплідних дебатах чимало цінних ініціатив. Без докладного вивчення як загальної картини, так і конкретних ситуацій, прийнятних пропозицій та конкретних преференцій з центру, зрештою, сміливих експериментів (єдиний - Ірпінський безславно закінчився, не розпочавшись), ніхто ні з ніким (без різниці - на сході, заході, півдні чи півночі країни) об'єднуватися не захотів.
Водночас при зменшенні чисельності сільського населення (майже на 2,5 млн осіб) та кількості сіл (мінус 353 села, ще 282 населені пункти не мають населення, але не зняті з обліку), за останні 18 років у нас зросла кількість сільських рад - на 1193 одиниці!
І все-таки вони ... об'єднуються
Тим часом вітчизняні територіальні громади гуртуються - чинна 140 стаття Конституції України надає правові підстави для добровільного об'єднання жителів кількох сіл, які можуть обрати спільний орган місцевого самоврядування. Окрім лише сільських громад, разом починають господарювати села й селища, міста й села і навіть два українських міста - Лисичанськ (Луганщина) і Дрогобич (Львівщина).
Фахівці називають цифру таких укрупнених громад - 5811 населених пунктів, хоча, зрозуміло, процес цей законодавчо ще до кінця не унормований і потребує внесення змін до законодавчих актів з питань місцевого самоврядування, власності, земельного і бюджетного кодексів.
Потрібні єдині загальнодержавні стандарти та вимоги щодо надання громадянам послуг структурами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Необхідні стимули для збільшення та прискорення формування економічно і фінансово спроможних сільських територіальних громад. Мусимо закласти підвалини співпраці між органами місцевого самоврядування, тобто під╢рунтя для їхнього добровільного об'єднання.
Таку реформаторську стратегію має створити держава, а допоки маховик життєво необхідних суспільству реформ лише розкручується, важливо підтримати паростки нового, що пропонують громадські і корпоративні організації органів місцевого самоврядування, зокрема Українська асоціація районних та обласних рад.
Минулого тижня у Харкові відбулася цікава обласна конференція з питань міжмуніципального співробітництва. Проблеми, які там обговорювали, виходять далеко за межі однієї області: харків'яни пропонують самоврядному активу країни коротший і зрозуміліший шлях для поліпшення свого добробуту - гуртування "за інтересами".
Нумо жити дружно!
Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради, обраний торік водночас і лідером Української асоціації районних та обласних рад, не з чужих слів знає, як потерпають малі, економічно слабкі територіальні громади, чому східнякам треба кооперуватися з жителями інших територій, і що може об'єднати промисловий район з тим, де розвинуте лише аграрне виробництво.
- Нам треба будувати країну з регіонів, які б доповнювали один одного, - каже він. - Що роблять європейці, коли у них виникає якась потреба, приміром, треба збудувати підприємство для утилізації твердих побутових відходів, а коштів у місцевій скарбниці не вистачає? Правильно: вони їдуть до найближчих сусідів, пропонують їм проект і захоплено малюють перспективу спільного управління та ймовірних переваг і доходів від майбутнього виробництва. Одне слово, все, як у нашій українській приказці: гуртом і батька добре бити.
Європейці назвали такі горизонтальні зв'язки між органами місцевого самоврядування різних рівнів міжмуніципальним співробітництвом і активно користуються цією формою співпраці.
Упродовж кількох десятиліть Франція невдало намагалася якимось чином переформатувати майже 40 тисяч тамтешніх комун. І лише з ухваленням відповідних законів на добровільних засадах 90 відсотків з них ввійшли до 2573 об'єднаних громад саме на засадах урахування спільних інтересів.
В Іспанії до об'єднань (синдикатів) комун нині входить половина їхньої кількості. Ключову роль в цьому відіграв той факт, що держава надає таким утворенням сприятливіший режим інвестицій, аніж самостійним дрібним поселенням.
Тим, хто остерігається втрати своїх повноважень, загрози повернення до централізму, Сергій Чернов радить вивчити документи Ради Європи. У них стверджується, що співпраця між органами місцевого самоврядування притаманна саме децентралізованій адміністративній системі. У відповідній Рекомендації Комітету міністрів РЄ зазначено: чим вищим є ступінь автономії органів місцевого самоврядування, тим активніше вони потребують співпраці і тим більше можуть співпрацювати.
Солідарна з колегою по делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи віце-президент Палати регіонів КМРВ Наталія Романова:
- Справжня європейськість, - зауважує співрозмовниця, - це жити дружно з сусідами, толерантно поводитися, налагоджувати економічні, культурні, духовні добросусідські взаємини. Саме так розшифровується поняття "міжмуніципальне співробітництво". Задля цього наші колеги вдаються до транскордонної співпраці - реального втілення гасла "Європа без кордонів". Харківщина, на мою думку, і тут є лідером, започаткувавши єврорегіон "Слобожанщина" з Бєлгородською областю РФ. Користь від цього обопільна: обмін новими технологіями, спільні підприємства, запозичення досвіду, новацій.
Роби як ми, роби краще за нас
"Беріть і користуйтеся!" - з такими слова звернувся до учасників конференції Едуард Рахімкулов, експерт Програми Ради Європи "Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні". Він мав на увазі посібник, який підготували і поширюють серед самоврядного активу його колеги.
Це, певною мірою, безцінна книжка, де зібрано золоті зерна вітчизняного та зарубіжного досвіду міжмуніципальної співпраці. Такий собі буквар: з чого починати, навіщо сідати за стіл переговорів лідерам громад, які документи потрібні, де шукати те, що згуртовує.
- Можна, - зазначає пан Едуард, - метою майбутнього об'єднання кількох сільських чи селищних громад визначити забезпечення їхніх жителів базовими послугами з охорони здоров'я - те, що вочевидь не під силу кожному маленькому населеному пункту. Або разом вдатися до будівництва, управління та утримання спільного закладу освіти. Є ще безліч проблем, що зачіпають спільні інтереси.
- Здебільшого це шляхи для виходу з ситуації, в яку потрапила певна територіальна громада, - доповнює колегу ще один експерт програми РЄ Володимир Купрій. - Приміром, лідери сусідніх громад зібралися разом і зрозуміли, що становище з утилізацією відходів треба змінювати: старі полігони переповнені, нечистоти загрожують річці, лісу, дитячому табору. З чого розпочати? Разом визначити ділянку, придбати техніку, домовитися про спорудження заводу, розробити правила, однакові для всіх.
Агломерації по-українськи
Ще один пристрасний прихильник міжмуніципального співробітництва Анатолій Соловйов, головний радник з питань стратегічного планування та економічного розвитку проекту USAІD "Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність", продемонстрував присутнім зняті з космосу карти різних частин нашої планети вночі: сяючі Європу, Північну Америку і вкриті суцільною темрявою східноєвропейські землі, зокрема і наша країна.
За його словами, це беззаперечне твердження розвитку, поштовх якому надають ефективні об'єднання великих територій, що включають кілька потужних промислових районів, мегаполіс, середні й малі міста, сільську місцевість. Ідеться про агломерації, адміністративно-територіальні утворення, де гармонійно функціонує сучасне суспільство - розвивається економіка, новітні технології, зберігається довкілля, створюються умови для комфортного життя, творчості, відпочинку.
Маємо і певні вітчизняні напрацювання. Це створення Таврійського об'єднання територій довкола Каховки, субрегіону "Інноваційний Донбас", нових утворень в Луганській області і на Волині. Спільні туристичні інтереси шукають і знаходять органи місцевого самоврядування Кам'янця-Подільського та Буковини. А Миколаїв із Херсоном планують об'єднати комунальне господарство.
Це ще не європейські агломерації, але вже перші паростки нового мислення, коли лідери громад не прагнуть понад усе схопити до рук регіональну булаву, а розмірковують, як доцільніше використати дорогоцінні ресурси, заощадити на оптимізації соціальної мережі, але при цьому не знизити, а підвищити планку послуг, які повинні отримати громадяни.
З огляду на сказане, харківська ініціатива, яку за підсумками конференції озвучив голова облради, президент Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад Сергій Чернов, - "Потрібна нова ідеологія міжрегіонального та міжмуніципального співробітництва!" - заслуговує уважного вивчення, державної підтримки і поширення.
У рік, коли Україна вперше в своїй новітній історії головує в Комітеті міністрів Ради Європи, вона може слугувати добрим сигналом того, що вітчизняне місцеве самоврядування грунтується на кращих надбаннях європейської демократії і не збирається змінювати цей вектор.