Уряд провів спеціальне відкрите євроінтеграційне засідання за участі глави Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікаса, під час якого ухвалено рішення, що пришвидшать інтеграцію нашої держави до ЄС.

Згідно з підписаною Угодою про асоціацію з ЄС, Україна має змінитися так, щоб відповідати кращим європейським практикам. І уряд, аби максимально реалізувати увесь потенціал і можливості, закріплені в угоді, ухвалив постанову, якою вніс зміни до Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію.

Оновлений план враховує поглиблення двосторонніх відносин Україна — ЄС і рішення, ухвалені двосторонніми органами асоціації протягом останніх років. Документ доповнює завдання, які належать зокрема до таких сфер: митна й фінансова політика, оподаткування, підприємництво, конкуренція; юстиція, соціальні та гуманітарні питання; транспорт; енергетика та енергоефективність; цифрова галузь, наука, технології та інновації; природокористування.

Своїм рішенням уряд ніби перепрошиває програмне забезпечення для операційної системи європейської інтеграції України.

Це пришвидшить рух нашої країни до ЄС. А щоб він був прозорим, а влада у цьому процесі — підзвітною громадянам, Кабмін відкрив для громадськості доступ до онлайн-системи моніторингу реалізації заходів виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Система «Пульс Угоди» відтепер доступна за посиланням: http://pulse.eu-ua.org.

«Відкрито для суспільства такий продукт, котрий дасть змогу бачити, як ми рухаємося своїм шляхом євроінтеграції. «Пульс Угоди» розроблено три роки тому за кошти європейських партнерів. Це про відкритість і прозорість, що ще раз підтверджує філософію відкритості нашої команди. Ми прагнемо бути максимально відкритими перед громадянами, бізнесом та іноземними партнерами. Тож готові до конструктивної критики, слухатимемо та працюватимемо», — зауважив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Візуалізація результату

Презентував «Пульс Угоди» віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Унікальність системи «Пульс Угоди» полягає в тому, що вона дає змогу, починаючи з 2014 року, коли підписання Угоди про асоціацію стало початком нового періоду в розвитку відносин між ЄС і Україною, відстежувати прогрес виконання плану заходів у режимі реального часу.

Система демонструє, від кого в конкретний момент залежить виконання кожного завдання. «Система всеосяжна: в ній чітко окреслено конкретні завдання у 24 напрямах суспільного життя, які охоплює Угода про асоціацію. Повний обсяг завдань — понад 2 тисячі, а для їхньої реалізації понад 70 виконавців зобов’язані втілити близько 7,5 тисячі заходів. Система групує виконавців за належністю до трьох гілок: Кабінет Міністрів, Верховна Рада та «Інші».

Для графічної візуалізації виконання завдань використано чотири кольори: зелений — виконано; жовтий — не виконано (дедлайн наближається); червоний — не виконано (дедлайн протерміновано); сірий — не виконано (дедлайн у далекому майбутньому, не оцінено). Видно буде, де пришвидшуємося, а де гальмуємо. Показники системи оновлюються щоквартально. Технічні характеристики, пошукова система та алгоритм аналізу даних також удосконалюватимуться», — розповів віцепрем’єр.

До слова, перед засіданням Кабінету Міністрів Дмитро Кулеба емоційно написав у фейсбуці: «Шість років тому євроінтеграція мала захлинутися у відмові Януковича підписувати Угоду про асоціацію. Це була катастрофічна помилка, яку довелося величезною ціною виправляти українському народу на Майдані, Грушевського та Інститутській. Угоду таки було підписано. Відтоді зроблено дуже багато правильних речей і ще більше не зроблено. Наш уряд включив до своєї програми діяльності чітку мету: за п’ять років досягнути відповідності економічним критеріям вступу до ЄС. Ми щодня працюємо над цим. У нас непроста країна, і рухатися вперед непросто. Але ми рухатимемося. Все буде добре. А якщо інколи здається, що щось недобре, то це тимчасово».

Більше реформ — більша підтримка

Глава Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас згадав, що Революція гідності шість років тому докорінно змінила й переорієнтувала сучасну історію України. Він наголосив, що українці досі платять високу ціну за свій європейський вибір. «Україна може розраховувати на непохитну підтримку ЄС. Угода про асоціацію України з ЄС найкомплексніша та найамбітніша серед підписаних угод з іншими країнами», — зауважив посол.

Він акцентував, що імплементація в Україні європейських правил та стандартів не просто робитиме економіку нашої країни більш європейською, а зробить її значно конкурентнішою на світовому ринку. За словами Матті Маасікаса, Євросоюз мобілізував безпрецедентний пакет фінансової підтримки Україні обсягом 15 мільярдів євро грантових і позикових коштів для підтримки реформ фактично у всіх галузях. І що більше реформ здійснюватимуть в Україні, то більшою буде фінансова підтримка.

На традиційному після засідання Кабміну брифінгу Прем’єр-міністр повідомив, що урядовці підтримали створення Офісу з євроінтеграції в Херсонській області. Це пілотний проєкт. «Маємо наближати євроінтеграцію в регіони, бо й пересічні громадяни мають розуміти, що це таке», — прокоментував Олексій Гончарук. У планах — створити такий офіс - острівець, із якого євроінтеграція поширюватиметься в регіонах, у кожному обласному центрі.

Уряд підтримав порядок проведення конкурсів для науковців у межах програми «Горизонт 2020». Українські науковці зможуть одержати майже 7 мільйонів євро від ЄС. Уже на початку 2020-го відбудеться перший конкурс з відбору проєктів. У ньому зможуть взяти участь підприємства, установи та організації незалежно від форм власності.

Прем’єр підкреслив, що озвучена сума не космічна, але талановиті вчені зможуть чесно поборотися за грант на наукові дослідження. І цей інструмент планують розвивати надалі.