Лоу-кости (англ. low cost airline — «авіація з низькими цінами») вже декілька років добре знайомі українським пасажирам, які порівняно недорого літають до різних міст Європи та Азії.
Проте якщо порівняти їхню кількість та ціни на авіаквитки з тими самими європейськими країнами, то можна однозначно сказати, що такі компанії в державах ЄС за цими двома показниками стоять на вигідніших позиціях для пасажирів. Переліт лоу-костами, приміром, з Берліна до Лісабона європейцеві коштуватиме не більше ніж 20 євро. В українських авіакомпаніях цього гатунку дуже важко знайти таку ціну на квитки. На жаль, злітати з Києва до Кракова дешево стає дедалі важче.
Міжнародні паралельно з внутрішніми лініями
Чому ж так і не з’явилися такі компанії на внутрішньому ринку України?
Як вважає директор компанії «Майстер Авіа» (оператор аеропорту «Київ» (Жуляни) Олексій Яковець, однією з причин є те, що державні органи контролю за авіацією чомусь не зацікавлені у розвитку дешевих внутрішніх перельотів лоу-костами в межах України. «Або навпаки, активізація недорогих міжнародних перельотів такими компаніями можлива, коли паралельно з ними розвиватимуться і внутрішні. Треба розуміти одну просту річ: чим більше людей перевозить авіакомпанія, тим менше вона сплачує аеропортам за зліт та посадку, а також аеропортові збори. І такий лоу-кост зможе коригувати ціни в бік зниження», — зазначає він.
Треба до цього додати ще одну істотну деталь: хоча за принципами роботи та клієнтською «базою» лоу-кости і відрізняються від звичайних авіакомпаній (у перших — пасажири з невеликими статками, у других — багаті клієнти), вони все ж таки є конкурентами. Звісно ж, звичайні компанії мають неабияке лобі у всіх владних структурах.
Другим чинником, який гальмує розвиток таких авіакомпаній, експерт вважає складні принципи відбору менеджерського складу та парку літаків. Так, на його думку, типи літаків, які перебувають на балансі лоу-костів, мають бути однаковими, щоб на підготовку льотного складу витрачалося якомога менше грошей. Зараз із цим є великі проблеми.
Всі рівні перед контролем
Експерт транспортної сфери Олександр Юраков додає, що одним з головних чинників низького рівня розвитку таких авіакомпаній є багаторівнева та складна система узгоджень аеропортових зборів у державних органах. «Також у багатьох європейських країнах поширеною є практика спрощення податків для авіаперевізників. Зокрема, немає податків на вартість палива, бортобслуговування і сплату за злет та посадку. І в результаті в Україні всі авіаквитки автоматично дорожчають на 20%», — додає експерт.
Своєю чергою, директор департаменту авіаційних перевезень та аеропортів Державіаслужби Сергій Коршук зазначає, що для його структури немає різниці, кого обслуговувати та контролювати — чи то звичайну компанію, чи лоу-кост. «У всіх авіаційних компаній є загальний принцип роботи: за все повинен сплачувати пасажир. Адже ні перші, ні другі не займаються альтруїзмом, інакше можуть дуже швидко збанкрутувати. 9 місяців 2014 року взагалі показали чимале падіння обсягів перевезення пасажирів у зв’язку з відомими трагічними подіями у нашій країні. Так, цей показник у міжнародних перевезеннях знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12—15%, а у внутрішніх — до 10%», — додає він.
Чи є вихід із цієї ситуації? Експерти впевнені, що так. Україна вже готова до змін у сфері авіаційних перевезень. Так, незабаром буде ухвалено новий Повітряний кодекс, який дасть змогу нашій державі долучитися до договору про «Відкрите небо» (угода про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС), що значно розширить мережу польотів, кількість гравців на ринку та конкуренцію. Саме через це багато перевізників повинні будуть переглянути свою цінову політику. А споживачі отримають дешеві квитки.
Також необхідно децентралізувати аеропорти (поділити їх на центральні та регіональні з відповідними зборами), дати цим інституціям підприємницьку свободу, запровадити податкові пільги на використання пального для бюджетних авіаперевезень і спростити дозвільні процедури.
Ми в Google+