Президент підписав три закони з «безвізового пакета», серед яких і документ, що визначає окремий порядок конфіскації майна злочинців. Саме він спричинив найбільше суперечок і критики не лише в сесійній залі, але й серед юристів, які застерігали, що такий закон дозволить відбирати майно ще й у громадян, які не причетні до будь-яких правопорушень.
Що піде з молотка
Як зазначив голова парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, готуючи документ до другого читання й приймаючи правки від депутатів, комітет насамперед брав до уваги Директиву Європейського Союзу від 3 квітня 2014 року про арешт і конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в Європейському Союзі. Згідно з цією директивою конфіскацію активів застосовують до визначеного переліку злочинів, які чітко вказано в статті 3 директиви, зокрема: корупція, відмивання коштів, тероризм, торгівля людьми, незаконний обіг наркотиків, експлуатація дітей, кіберзлочини.
«Спеціальна процедура конфіскації в Євросоюзі застосовується не до всіх видів злочинів, а лише до визначеного переліку, у зв’язку з чим і прописано у статті 96-1 Кримінального кодексу окремі склади злочинів. Крім того, у статті 170 ми чітко зазначаємо, що арешт майна накладають лише за ухвалою слідчого судді й суду. Тобто враховані комітетом пропозиції спрямовано на вдосконалення законопроекту з урахуванням передусім необхідності неухильного додержання прав людини, забезпечення виконання завдань кримінального провадження та відповідних зобов’язань України перед міжнародною спільнотою», — зазначив народний депутат.
Згідно зі змінами, які закон вносить в ст. 96-2 Кримінального кодексу, спеціальна конфіскація — примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей, зокрема й коштів, які містяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках, іншого майна особи, щодо якої призначено покарання у вигляді позбавлення волі не менше ніж 4 роки за вчинення злочину, передбаченого низкою статей цього кодексу або іншого злочину, скоєного посадовими особами державної влади або місцевого самоврядування (з використанням службового становища) з отриманням економічної вигоди.
Спецконфіскацію також можна застосовувати щодо третіх осіб у ситуаціях, передбачених Кримінальним кодексом. Закон уточнює, на підставі яких рішень суду застосовують спеціальну конфіскацію. Відповідно спецконфіскацію застосовують на підставі обвинувального вироку суду, рішення суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності, про застосування примусових заходів медичного характеру, про застосування примусових заходів виховного характеру.
Якщо об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обігу, то таку процедуру можуть застосовувати на підставі рішення суду про закриття кримінального провадження з причин, які не включають звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Водночас народний депутат Сергій Власенко вважає, що законопроект про спеціальну конфіскацію стосуватиметься не тільки корупціонерів та інших злочинців, а й усіх громадян України.
«Питання так званої розширеної конфіскації, яку в нас називають спеціальною, регулює сорок друга директива ЄС, яка містить кілька наріжних речей. Згідно з вищевказаною директивою, не можна забрати в режимі розширеної або спеціальної конфіскації майна до рішення суду. Тобто доти, доки людину суд не визнав корупціонером, у неї не можна забрати майно. Наш закон чи то через недолугість, чи то свідомо виписано таким чином, що його можна тлумачити так, що це майно можна забирати й без суду», — сказав він.
Також, за словами С. Власенка, можна буде конфіскувати будь-яке майно лише на підставі підозри, що до нього має стосунок якийсь корупціонер. «За європейською сорок другою директивою, не можна забирати майно у третьої особи, яка є добросовісним набувачем. Тобто якщо людина чесно купила майно, заплатила чесні ринкові гроші, вважається, що вона придбала цю власність сумлінно. Це базовий принцип права власності в усьому світі. На жаль, цей закон дозволяє забирати у будь-яких третіх осіб, тобто в кожного громадянина України, а також навіть у тієї людини, яка доведе, що чесно це майно купила. Скажімо, якщо ви купили двокімнатну хрущовку і хтось доведе, що повз неї років 10 тому проходив Віктор Федорович (Янукович. — Ред.), слідчий може розтлумачити це таким чином, що майно належить Віктору Федоровичу. А якщо він ще й пив чай у тій квартирі, то майно йому точно потрібне. Тому це треба конфіскувати. Згідно з другим законопроектом, який ми прийняли, а саме — закон про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів — це майно можна відразу продати. І навіть якщо ви потім доведете, що це все неправда, вам віддадуть не ваше майно, не хрущовку, а ті копійки, у які вони це все оцінять», — наголосив нардеп.
Декларація про доходи стане у пригоді
Народний депутат Олена Ситник наполягає, що профільний комітет, доопрацьовуючи редакцію закону, не врахувала дуже важливих поправок, які стосувалися ведення процесуальних прав для третіх осіб. «Треті особи не матимуть жодних прав у процесі, і вони ніяк не зможуть себе захистити. У них будуть забирати майно, конфісковувати його на підставі вироків, а вони навіть не зможуть надати докази у судовому процесі. Це викривлення директиви 42-ї, де чітко зазначено, що необхідно в законі збалансувати і надати гарантії третім особам для захисту», — вважає політик.
Юристи ж зазначають, що будь-яка людина матиме право захистити себе, і це потрібно робити. А за умови, що подібна ситуація станеться і до третьої особи прийдуть з претензіями, діяти потрібно так. Скажімо, громадянин купив квартиру, і виявилося, що цю нерухомість продавець отримав як хабар. Таку квартиру теоретично можуть арештувати в судовому порядку і в подальшому конфіскувати. Якщо ж громадянин доведе, що він добросовісний власник і не знав, що ця квартира була предметом хабара, то суд на свій розсуд може визначити, конфіскувати чи ні.
Щоб довести, що не має стосунку до попереднього власника майна, людина може використовувати показання свідків, нотаріуса, який оформляв угоду. А також будь-які відомості, що підтверджують джерело фінансування для придбання цієї квартири. Наприклад, декларацію про доходи. Тобто все, що можна показати суду, що чесно придбала цю нерухомість, не знаючи про наміри продавця й історію цієї квартири.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, коментуючи закони «безвізового пакета», зазначив, що оскільки Європейська комісія подає до Ради ЄС пропозицію про скасування віз для України — саме тому Верховній Раді було важливо їх ухвалити. «Ми завершили прийняття антикорупційного законодавства відповідно до вимог ЄС про надання безвізового режиму. Є певна бюрократична процедура, але ми розраховуємо, що вже в серпні українці зможуть без віз їздити до країн Європейського Союзу. Це справді велика перемога українського парламенту», — підсумував він.
Якими будуть наслідки такого рішення, покаже час та судова практика.