Уже багато століть росія намагається знищити українську культуру та привласнити спадщину, яку залишили нам предки ще з часів Київської Русі. Нині, в часи повномасштабної війни проти України, терористи із сусідньої держави руйнують наші пам’ятки культури й архітектури, багато з яких належать до всесвітньої культурної спадщини, їх охороняє ЮНЕСКО.

російські катівні в українських будинках культури

Лише на Харківщині з початку вторгнення росіян, за даними Харківської обласної військової адміністрації, знищено чи зруйновано понад 170 пам’яток культурної спадщини та більш як 100 закладів культури. Дуже багато з них — на деокупованих територіях. У Балаклії та Ізю­мі було виявлено не тільки влучання ворожих снарядів, а й мародерство російських загарбників. Вони нищили все, пов’язане з українською культурою, зокрема книжки. У Балаклійській центральній бібліотеці та бібліотеці для дітей росіяни підготували до знищення майже всі українськомовні видання, замінивши їх на своїх кацапських авторів.

«Війна з українськими книжками, українською культурою — це свідчення справжніх намірів росіян, їхні шляхи до знищення самоідентифікації  українського міста, українського духу», — заявив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко під час робочої поїздки на Харківщину.

Було частково розкрадено колекцію Балаклійського краєзнавчого музею, мародерили і в будинку культури та дитячій музичній школі, яку перетворили на шпиталь. В Ізюмі пошкоджено будівлі майже всіх закладів культури. Руйнувань зазнали краєзнавчий музей та музична школа, культурно-дозвільний комплекс «Спартак», центральна міська й дитяча бібліотеки, Ізюмська художня школа імені С. І. Васильківського, палац молоді та підлітків «Залізничник», будівлю якого перетворили на казарму. На горішніх поверхах окупанти обладнали вогневі укріплення, а в підвалі розташували катівню. Усе майно закладу було пограбовано, знищено актові зали та зали для репетицій і тренувань.

Постраждали від ворожих ракет і культурні заклади Харкова. За даними міської ради, з початку повномасштабного російського вторгнення в місті різною мірою зруйновано 30 музеїв, Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка.

«Ми відновлюємо зруйноване, евакуюємо в безпечніші місця експонати, бо це надбання всього народу, і не лише України, а й світу. Упевнений, що після нашої перемоги музеї відчинять двері для відвідувачів», — наголосив в ефірі національного телемарафону Харківський міський голова Ігор Терехов.

Зруйновані сковородинівські плани

Серед пошкоджених об’єктів культури — Меморіальний комплекс «Дробицький яр» у місті Харків, Українсько-Польський меморіал у Харкові, залишки Ізюмської фортеці, збудованої 1681 року, Меморіальний комплекс на честь загиблих воїнів-визволителів у місті Ізюм на горі Крем’янець, житловий будинок «Слово» національного значення в Харкові, Харківський художній музей, будівля Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості, будинки культури в Чугуєві та Лозовій  і багато інших.

Але найболючішого удару по культурній спадщині Харківщини та всієї України агресор завдав, зруйнувавши будівлі музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка Богодухівського району. Нині виповнюється 300 років із дня народження відомого на весь світ філософа та поета. До дати, яку відзначатимуть 3 грудня, в межах державної програми «Велике будівництво» збиралися провести масштабну реставрацію музею, але планам завадила вій­на.

А 6 травня ракетним обстрілом росіяни зруйнували саму будівлю.

«Автентична старовинна будівля музею потребувала лише поточного ремонту, але внаслідок ракетного удару її зруйновано повністю. Однак проводитимемо експертизи і музей буде відновлено, адже каркас будівлі зберігся», — зазначив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Незламний дух і культура

Попри постійні обстріли, культурне життя в Харкові та області не припинилося. Навіть в найтяжчі часи, коли жителі обласного центру ховалися від постійних бомбардувань міста на станціях метрополітену, там проводили концерти і вистави, різноманітні виставки. Підтримати людей до Харкова приїздили Святослав Вакарчук, Олег Скрипка та багато інших українських виконавців.   

Не змогла війна відібрати в харків’ян і один з найгучніших культурних проєктів — KharkivMusicFest. Це міжнародний музичний фестиваль, який протягом п’яти років радує всіх шанувальників класичної музики. Цього року він відбувся в іншому форматі — без іноземних гостей і не у великих концертних залах. Музиканти самі приходили до публіки в бомбосховища й на станції метро. «Концерт поміж вибухів» — так назвали концерт-відкриття фестивалю, який відбувся на одній зі станцій метрополітену 26 березня. Під час заходу струнний квінтет виконав для харків’ян твори Баха, Шуберта, Дворжака, Скорика, а також українські народні пісні.

Відбулася в Харкові і традиційна «Ніч музеїв» — 21 травня частково онлайн організатори  об’єднали телемостом Харків, Київ та Львів.

Не забули в ці важкі часи і про малечу, яка разом з батьками ховалася від вибухів у метро. Волонтери й актори проводили вистави, різноманітні розваги та майстер-класи для дітей, щоб підтримати та порадувати їх під час вій­ни.

Працівники публічних бібліотек Харкова взяли активну участь у реалізації творчого проєкту «Майбутнє мирної України!» На станціях метрополітену вони організували імпровізовані бібліотечні пункти, видавали книжки та проводили тематичні заходи. Нині в Харкові бібліотеки відновлюють роботу, багато з них уже відчинили двері для відвідувачів.

Заклади культури на Харківщині проводять для місцевих жителів, внутрішньо переміщених осіб та військових вистави і концерти в безпечних куточках області й міста. До благодійних заходів долучилися Харківський академічний театр музичної комедії,  Великий академічний Слобожанський ансамбль пісні і танцю, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва, Харківський театр для дітей та юнацтва.

Тож культурне життя на Харківщині, попри вибухи, руйнацію будівель та окупацію деяких територій, не вмерло. Воно триває і приносить світло й радість навіть в ці важкі дні війни, бо на тлі всіх жахіть, що відбуваються, надзвичайно важливо показати, що є вічні цінності, велика культурна спадщина нашого народу та велике його майбутнє.

Українці — культурна й  інтелектуальна нація, яка зможе подолати всі труднощі, знову розквітнути та своїми шедеврами дарувати насолоду світовій спільноті.

ПРЯМА МОВА

Олександр ТКАЧЕНКО,
міністр культури та інформаційної політики:

— Мистецтво — це не тільки невидимий місток, що поєднує реальність і світ фантазій, а й справжні ліки проти душевних ран. Їх українці отримали так багато, що годі й полічити. То­му діячі мистецтв готові працювати нон-стоп, щоб полегши­ти страждання людей від пережитих жахіть війни, подарувати позитивні емоції дорослим і дітям, а також відродити надію та віру в краще майбутнє.

 

Культура — це м’яка сила. Вона здатна повернути україн­ців до нормального життя в новій воєнній реальності.

Борис БРЕСЛАВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»