На початку 2000-х років Миколаїв виявився фактично викресленим з новітньої бізнес-історії. Традиційні галузі, як суднобудування, промислове машинобудування, легка та харчова промисловість, майже перестали існувати. Щоб відкрити новий затребуваний бізнес, потрібні були підприємливі ініціативні люди, оригінальна ідея і розуміння, як її втілити. Троє друзів-миколаївців вирішили зайнятися новою для себе й унікальною для України діяльністю — виробництвом ароматів, які використовують як сировину для побутової хімії, косметики й парфумерії.

Тут народжуються запахи

2001 року Анатолій Бєлобородов, Андрій Каратеєв і Микола Дубовик заснували підприємство «Рослиннна косметика» (в установчих документах ТОВ «РосКосметика»). Пройшовши складний період становлення, створення сучасної виробничої бази, завойовуючи український і закордонний ринок, підприємство досягло великих успіхів.

«РосКосметика» — єдиний найбільший сертифікований виробник ароматів для побутової хімії та косметики в Україні. Тут виробляють понад тисячу ароматів для пральних порошків, мила, лосьйонів, шампунів, кремів, освіжувачів повітря. У країнах колишнього Союзу всього чотири таких підприємства.

Ще одне значне досягнення — компанія складає конкуренцію навіть світовим лідерам, традиційним виробникам із Франції, Німеччини та інших країн, тобто тим, хто займається цим бізнесом не одне століття. Продукція «РосКосметики» вийшла на міжнародні ринки, її експортують у десятки країн, розширюючи український ринок у Європу. Створено мережу дилерів у всіх країнах СНД, в Україні понад тисяча контрагентів.

Нині на підприємстві 58 працівників, зарплата вища за середню в області, люди забезпечені соціальним пакетом. Торік загальний оборот «РосКосметики» становив близько 64 мільйонів гривень, обсяг експортних операцій — понад 35 мільйонів, 5 мільйонів 127 тисяч гривень сплачено податків і зборів. Тут з нуля створено потужну виробничу базу, побудовано нові приміщення, закуплено сучасне дороге обладнання для лабораторії й виробництва. Тільки один із приладів для лабораторного аналізу коштує близько 120 тисяч євро.

Здавалося б, що може перешкодити налагодженому процесу, стабільній роботі підприємства з незаплямованою репутацією? Але знайшлися зовнішні сили — прокуратура, суди, митниця, фіскальна служба.

Маски-шоу повертаються?

Не секрет, що вести і розвивати бізнес в Україні непросто. Особливо складно протистояти тиску різних контролюючих і правоохоронних органів. У цьому не раз переконувалися засновники «РосКосметики».

Як розповідає Анатолій Бєлобородов, за часів Януковича на підприємство прибули люди, які пропонували кришувати, послуги за певні внески нав’язували й фіскальні органи. Попри такий тиск, керівники підприємства нікому нічого не платили, тому що були впевнені в законності своєї діяльності.

Проте не знаючи, наскільки довго триватиме пресинг, створили так званий запасний аеродром. На запрошення уряду Грузії побудували у вільній економічній зоні цієї країни виробничий майданчик і перевели туди 30% своїх потужностей. Привабливий інвестиційний клімат Грузії дав змогу за короткий час створити виробничий майданчик для експорту в країни Азії. Нині грузинський завод виробляє майже 40% загального обсягу продукції «РосКосметики». А засновники підприємства сподіваються, що такий привабливий інвестиційний клімат можна створити і в Україні й не доведеться переводити миколаївське підприємство в повному складі в Грузію. Але робота в Україні передбачала інший розвиток подій. Активізувалися зовнішні сили, які перешкоджають діяльності підприємства.

5 вересня 2017 року в «РосКосметиці» влаштували справжнє маски-шоу в найкращих традиціях цього жанру. Приблизно 20 осіб у формі спеціального підрозділу СБУ в масках і з автоматами увірвалися на завод, вигнали в коридори працівників і почали обшукувати всі приміщення.

Усе це дійство почалося о 10 ранку і тривало до пізньої ночі. Свої дії не пояснювали, адвокатів на територію не пускали, поводилися нахабно і цинічно. Вилучали все, що нібито належить до злочинної діяльності, — документацію й оргтехніку.

Як пояснив керівник групи захоплення співробітник УСБУ в Миколаївській області пан Багнюк, основна мета полягала в тому, щоб вилучити сервер і комп’ютерне обладнання, паралізувавши роботу підприємства.

Свавілля відбувалося і за стінами «РосКосметики». Одночасно обшуки пройшли у вісьмох працівників підприємства і людей, які працюють віддалено.

«Був обшук і в мене у квартирі, — розповідає Анатолій Бєлобородов, — дружину Ірину довели до фізичного і морального потрясіння. Двічі довелося викликати швидку. Вилучали те, що не має жодного стосунку до діяльності підприємства: комп’ютер дитини, дитячі речі, приставку для телевізора, стерли інформацію зі звукозаписувальних пристроїв. У нашого працівника, декларанта вилучили документи, які не стосуються «РосКосметики», але необхідні йому для роботи. Інакше як грабіж, такі дії не назвеш».

У тому, що правоохоронці діяли незаконно, впевнений адвокат Валерій Бєлік, який захищає і представляє інтереси підприємства. Звинувачення Миколаївської місцевої прокуратури №1 у скоєнні посадовими особами «РосКосметики» тяжкого злочину з привласнення та розтрати грошових коштів у вигляді відшкодування ПДВ з держбюджету виявилися безпідставними та надуманими.  Згодом прокуратура Миколаївської області закрила досудове розслідування злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, дії судді Центрального районного суду Миколаєва викликали сумніви їхній відповідності Конституції і законам. А протиправність слідчо-процесуальних дій слідчих і прокурора підтвердили ухвали трьох судів.

У судовому глухому куті

У чому ж звинувачують посадовців підприємства? Спочатку було висунуто обвинувачення за частиною 3 статті 191 КК України: «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним з використанням службового становища». Але після отримання підприємством довідки з ДФС України про те, що бюджетні гроші підприємство не отримувало, прокуратура змушена була перекваліфікувати звинувачення на ст. 212 частину другу — умисна несплата податків в особливо великих розмірах.Дуже часто правоохоронні органи використовують ст. 191 КК України, застосовуючи таку міру залякування, як утримування під вартою, а за ст. 212 цей захід закон не передбачає.

Валерій Бєлік вважає, що прокурор Миколаївської місцевої прокуратури №1 Максим Олефір у клопотанні судді про проведення десяти обшуків навмисне вніс до офіційних документів неправдиві відомості. Тим він скоїв злочин за ст. 366 КК України, ввів голову суду Центрального району м. Миколаєва Галину Подзігун в оману і домігся отримання дозволу на проведення обшуків не тільки у працівників підприємства, а й у громадян, які не мають до діяльності підприємства стосунку.

Наступного дня після масок-шоу керівництво підприємства закупило нову оргтехніку, за три доби було відновлено оперативний облік і хоч і не в повному режимі, але взялися за роботу.  Це зрозуміло, адже існування та добробут працівників і членів їхніх сімей цілком залежить від успішної роботи підприємства. Зволікати не можна. У підприємства під загрозою зриву опинилися сотні невиконаних договорів, серед них десятки міжнародних, що завдало б шкоди діловій репутації фірми і репутації України як нового гравця на цьому світовому ринку.

Працівники підприємства вирішили домагатися справедливості і обстоювати свої права в суді, однак зустріли на своєму шляху кругову поруку правоохоронних органів (СБУ, прокуратури, слідчих) і деяких суддів Центрального районного суду м. Миколаєва, апеляційного суду Миколаївської області.

Попри встановлені факти скоєння злочину працівниками правоохоронних органів, деякі судді Центрального районного суду м. Миколаєва не визнають ці злочини і відхилили понад 200 скарг потерпілих працівників підприємства. В інших судах (Заводський районний суд м. Миколаєва, Новоодеський суд м. Миколаєва, Приморський суд м. Одеси, Печерський суд м. Києва) було винесено ухвали про внесення відомостей, які можуть свідчити про скоєння кримінальних злочинів працівників правоохоронних органів до єдиного реєстру досудових розслідувань. Так зареєстровано понад 150 внесень відомостей до ЄРДР більш ніж за 28 статтями Кримінального кодексу України стосовно слідчих Центрального відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області, прокурора Миколаївської міської прокуратури №1, голови Центрального суду Миколаєва і багатьох інших посадових осіб, які намагаються приховати злочини своїх підлеглих.

На підприємстві «РосКосметика» у квітні 2018 року проведено комплексну податкову перевірку, яка підтвердила відсутність несплати податків, розмір яких потрапляє під кримінальну відповідальність за ст. 212 КК України. Проведено експертизи вилученої оргтехніки та документації. Проте кримінальну справу стосовно підприємства, перекваліфіковану за ст. 212 ч. 2 КК України, не закривають, комп’ютерну техніку та документацію не повертають, що ускладнює нормальне функціонування підприємства.Протизаконна діяльність правоохоронних органів завдає і моральної, й матеріальної шкоди фірмі. Складається враження, що працівники правоохоронних органів спеціально створюють умови, щоб вона в майбутньому мала змогу стягнути на свою користь через Європейський суд весь матеріальний і моральний збиток. Але ж за дії недбайливих державних співробітників у підсумку нестимуть відповідальність не чиновники, а держава.

Керівництво «РосКосметики» вважає, що ухвалення закону про перенесення матеріальної відповідальності в регресному порядку на корупційних чиновників значно поліпшить не лише інвестиційний клімат у країні, а й дасть державі додаткові кошти на побудову вільного демократичного суспільства. Історія має продовження.