Досі на ринку валютних іпотечних позик, на превеликий жаль, панує схвильованість та невизначеність. Чи буде порозуміння у питаннях реструктуризації валютної іпотеки?
По-перше, у країні діє мораторій на виселення валютних позичальників зі своїх помешкань, які — фактично банківська застава.
По-друге, питання, пов’язане із долею скандально відомого закону 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті», який ухвалено у третьому читанні 2 липня цього року, практично зависло у повітрі. Нагадаємо, що після цього і Нацбанк, і Незалежна асоціація банків України (НАБУ), і всі керівні посадовці країни особисто висловилися вкрай негативно з приводу ухвалення документа. Тоді вони зазначали, що закон призведе до краху банківської та фінансової систем країни.
Чи підтримають вдруге?
Його так і не передано на підпис Президенту України Петрові Порошенку. 6 липня відразу після ухвалення законопроекту було зареєстровано два проекти постанови парламенту про скасування рішення щодо прийняття скандального документа. Однак банкіри дуже ображаються на те, що ці документи так і не було спрямовано на голосування і що це — порушення регламенту Верховної Ради.
Нагадаємо, що за законом №1558-1 банки зобов’язані конвертувати всі споживчі кредити в іноземній валюті за курсом на момент підписання договору (приміром, якщо це сталося до 2008 року — 5,05 грн/дол. США). Аналітики тоді підрахували, що банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 мільярдів гривень.
«Чи отримає підтримку парламентаріїв цей скандальний закон вдруге, якщо рішення від 2 липня (тобто про ухвалу в третьому читанні цього документа. — Авт.) буде скасовано? — запитує адвокат, партнер АТ «Клочков та партнери» Іван Староста. — Гадаю, що так. Необхідність ухвалення цього закону обумовлена текстом Меморандуму «Про економічну та фінансову стабільність», який 27 лютого 2015 року підписали Україна та МВФ. Цей Меморандум передбачає ухвалення до кінця вересня законодавства, яким необхідно буде керуватися при здійсненні реструктуризації іпотечних позик в іноземній валюті».
Утім банкіри зазначають, що вони вже це фактично роблять.
Так, за словами начальника управління пластикових карток та еквайрингу банку VTB (Україна) Павла Гаркуші, в їхній фінустанові нині діє програма реструктуризації, в основі якої лежить індивідуальний підхід до кожного клієнта. «Валютний кредит конвертується за курсом банку на дату конвертації із одночасним встановленням кредитних канікул строком 12—36 місяців і ставкою у розмірі 0,01% до закінчення цих канікул. На кінець серпня цією програмою скористалися 28% клієнтів», — каже він. Однак керівники банків зазначають, що ці програми практично перестали мати попит серед кредитоотримувачів, коли було ухвалено закон 1558-1. І дійсно, в цьому самому документі чітко записано: сплата боргу відбувається за курсом на момент підписання договору. Хто ж хоче переплачувати банкам за нинішнім курсом?!
Політика також бере участь
Є й експерти, які не вірять, що будь-які закони про валютну іпотеку до майбутніх виборів взагалі буде ухвалено. Так, партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери» Максим Копейчиков зазначив «УК»: вірогідність того, що восени питання реструктуризації валютних кредитів буде розглядатися здебільшого для отримання політичних дивідендів, дуже висока. «Адже головні політичні гравці країни, вочевидь, намагатимуться сформулювати своє ставлення до цієї проблеми не виходячи з економічних або соціальних факторів, а зважаючи на позицію виборців. Саме тому цілком можливо, що це питання не буде вирішене взагалі, адже будь-який необережний крок може зменшити кількість голосів виборців, відданих за партію. Можна спрогнозувати, що всі будуть публічно виступати за ухвалення закону, а на практиці ніхто нічого робити не буде», — впевнений юрист.
Керівники громадської організації «Кредитний майдан» взагалі вважають, що це питання можна вирішити і гроші на це є: так задоволені будуть всі — і клієнти банків, і виборці (читай — вони ж і виборці), і міжнародні фінансові організації.
«У липні—серні цього року наша організація зустрічалася з головою правління Нацбанку Валерією Гонтаревою та керівництвом НАБУ. Перемовини виявилися досить складними. Проте коли глава регулятора дізналася, що меморандуми (див. довідку. — Авт.) між банками та валютними позичальниками не працюють, то ми стали вишукувати спільні моменти для розв’язання проблеми реструктуризації валютної заборгованості. Однак фінустанови та Нацбанк у питаннях зменшення відсотків за кредитами та курсу гривні до долара на чітко визначені дати, залишаються непоступливими», — зазначала юрист «Кредитного майдану» Лариса Венгріна.
Керівники фінустанов так поспішали, що навіть до початку осінньої сесії парламенту підготували свою концепцію законопроекту, який було презентовано на круглому столі що проходив у НАБУ 28 серпня цього року. Вона називається так: «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла». І, треба зазначити, що тут чимало досить цікавих моментів.
Заміна валюти зобов’язань за курсом Нацбанку має відбуватися на дату реструктуризації:
1. Якщо його сума на 1 січня 2015 р. не перевищує 2,5 мільйона гривень.
2. Якщо його було надано на придбання єдиного житла або єдиного соціального житла (квартира до 60 квадратних метрів або будинок до 120 квадратних метрів).
3. Станом на 1 січня 2014 р. не було простроченої заборгованості.
4. Станом на 1 липня 2015 р. існувала несплачена прострочена заборгованість тривалістю більш ніж 30 днів.
Прощення частини боргу має відбуватися так:
1. Позичальникам з єдиним житлом — не менше 25%.
2. Позичальникам з єдиним соцжитлом — не менше 50%.
3. Інвалідам 1-ї групи, багатодітним сім’ям з єдиним соціальним або єдиним житлом — прощення 50—70% суми боргу за іпотекою.
4. Учасникам АТО, які отримали інвалідність, — прощення боргу від 70 до 100%.
5. Спадкоємцям учасників АТО, які загинули, — також прощення 100% боргу.
Згідно з концепцією, ставка за кредитом на 3 роки має бути зафіксованою у розмірі не більшому, ніж у договорі на момент його підписання, а далі — на рівні українського індексу ставок за депозитами фізосіб у гривні + 3% (тобто, приміром, 21%+3=24% річних у гривні). Банкіри погодилися на те, щоб штрафні санкції, які виникли через несплату боргу, також були списані або прощені.
Лариса Венгріна вважає, що і це нове «дітище» також не захищає інтереси кредитотримувачів від банкірів. «Приміром, той самий пункт про розрахування після 3 років фіксації ставки за кредитом. Після цього терміну ставки за депозитами, враховуючи нашу скруту, можуть взагалі зрости набагато, приміром, до 29%. Плюс 3% — буде 32%. Головне для нас — зафіксований курс долара до гривні на момент видачі кредиту, а не на дату реструктуризації», — додає вона.
Отже, на світ, мабуть, з’явиться скоро новий законопроект від банкірів, який, враховуючи сильне фінансове лобі у парламенті, може бути поставлено на голосування. Проте бути впевненими на 100% у цьому не можна. Ми й надалі відслідковуватимемо ситуацію.
ДОВІДКА «УК»
У лютому та травні цього року між банками було підписано меморандуми. Ці документи передбачають реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 мільйона гривень за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Нацбанком на 1 січня 2015 року. До них приєдналися лише 16 банків. Проте вони категорично не подобаються клієнтам фінустанов.