Збираючи дитину до школи, більшість батьків зіткнулася з проблемою вибору якісного одягу, взуття, шкільного приладдя. І хоч прилавки буквально завалені товарами, проте якісних серед них небагато. До того ж виробники, імпортери та продавці часто порушують законодавство і не надають повної й достовірної інформації про продукцію. В результаті можна лише здогадуватися, з яких тканин насправді пошито форму.
Вибір наосліп
Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів провела перевірки продовольчих і непродовольчих товарів дитячого асортименту. Підставою для цього стали численні скарги від батьків.
— Перевірки виявили проблеми щодо захисту дітей від продукції, яка є або може бути шкідливою для здоров’я й життя підростаючого покоління, — зазначає Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко. — Насамперед було виявлено, що в нас достатньо низький рівень відповідальності суб’єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства до якості та безпеки товарів для дітей.
Зокрема Держспоживінспекція перевірила 1294 підприємства, які реалізують товари шкільного асортименту, й виявила 7262 порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.
Перевірено продукції на суму 6828,6 тисячі гривень, забраковано та знято з реалізації — на суму 2999,3 тисячі гривень, що становить майже 44%.
— Поясню, що представляють собою ці 44%. По-перше, це брак достовірної, доступної інформації для споживача, яка б допомогла йому зробити компетентний вибір, — каже заступник голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Ольга Соколова. — Якщо немає такої інформації, то продукція забороняється до реалізації як така, що несе потенційну загрозу. І це передбачено законодавством.
Якщо немає документів, які повністю підтверджують походження товару, така продукція заборонена до реалізації на ринках, в магазинах, на шкільних базарах. Саме такі порушення найпоширеніші. Далі — невідповідність вимогам нормативних документів. Особливу увагу в перевірках ми приділяли дитячому взуттю, текстильній галантереї, канцелярським товарам і предметам шкільного асортименту.
Стосовно взуття, то практично на всій території України не надавали інформацію, яка має бути на кожній парі. По-друге, устілка в дитячому взутті має бути лише шкіряна, натомість ми бачили синтетику.
Щодо трикотажних виробів, то перевірка верхнього одягу встановила перевищення вмісту поліаміду (70% замість дозволених законодавством не більш як 40%). Підкладки в шкільних костюмчиках також синтетичні, що заборонено законодавством. Дитячі шкарпетки мають шити з бавовни, натомість переважно використовували синтетичну сировину. Канцелярські товари, хоч як дивно, були з вичерпаним терміном придатності. Це фломастери, пластилін, гелеві ручки. В шкільних зошитах не було кріплення. У дитячих ранцях виявили грубі виробничі дефекти — неправильно прикріплена фурнітура. Все це може нести потенційну загрозу здоров’ю дитини.
До суб’єктів господарювання застосовано штрафні санкції на 845 тисяч гривень, у тому числі 18 тисяч гривень через невідповідність вимогам нормативних документів.
Майже безконтрольний товарообіг
Крім того, в рамках перевірок не виявлено ефективного контролю за надходженням на ринок продукції належної якості, ефективного механізму розгляду скарг, немає незалежного контролю за виробниками, імпортерами дитячих товарів. До сьогодні в Україні немає можливості незалежної експертизи для споживачів.
— З огляду на результати перевірок вважаю за необхідне ухвалити принципові й невідкладні рішення. Насамперед слід затвердити план заходів, який має бути погоджено з підприємцями та громадськими організаціями. Він, зокрема, повинен включати можливість відміни норми про попередження про перевірку за 10 днів та зміни процедури отримання згоди на проведення позапланових перевірок, — переконує Юрій Павленко. — На жаль, сьогодні є норма про обов’язкове попередження підприємця за 10 днів, і навіть за наявності цієї норми 44% товарів не відповідають вимогам законодавства. Її має бути відмінено й удосконалено процедуру проведення позапланових перевірок. Адже це стримує можливість певних органів влади реагувати на порушення.
Також, на думку експертів, потрібно збільшити фінансування на проведення експертизи продукції; збільшити кількість та здійснити переоснащення лабораторій відповідності якості товарів; створити центри і лабораторії незалежної споживчої експертизи; підвищити відповідальність за порушення законодавства у сфері торгівлі та виробництва товарів для дітей. Насамкінець, удосконалити повноваження органів центральної влади, відповідальних за якість та безпеку товарів для дітей, дитячого харчування в державних закладах.
Ми в Google+