Пандемія COVID-19 та карантинні заходи створили проблеми для бізнесів. Деякі з них закрилися. Але є й чимало таких, яким суворі часи економічної кризи, навпаки, надали широкі можливості для роботи та поліпшення результатів. «Урядовий кур’єр» пропонує огляд таких бізнесів.

Перший з напрямів — онлайн-навчання. Особливих результатів у цьому процесі досягли не традиційні університети і школи, а приватні структури. Їм було найлегше дістатися клієнта.

Аналітики кажуть, що світовий лідер на ринку освіти компанія Pearson добилася зростання активності на своїх платформах на 400%. Таких самих результатів досягли й деякі українські компанії. Збільшення кількості охочих навчатися на різноманітних курсах чи здобувати нову освіту спеціалісти пояснюють тим, що в умовах кризи люди стали замислюватися про нові професії, які мають запити на ринку. Адже навіть після пандемії у світі триватиме економічна криза, і мати кілька професій краще, ніж одну.

Другий напрям, який набув значущості й відповідного збільшення доходів, — телемедицина. Адже страх населення заразитися під час відвідування лікарів у клініках спонукав людей шукати інші безпечні способи консультацій з лікарями.

Деякі компанії в Україні та світі зазначають, що запит на телемедичні послуги за час пандемії зріс учетверо й навіть більше. Найпопулярнішими фахівцями для віддаленого доступу виявилися гінеколог і стоматолог (хоч це дивно, адже лікувати зуби треба під час відвіду­вання). На 30—40% на онлайн-платформах зросло число консультацій із психіатрами та психотерапевтами.

Лікарі констатують, що завдяки розвитку технічних аспектів телемедицини розширюються можливості для діагностики. Приміром, у деяких клініках з’явилися спеціальні пристрої з модулями, які дають змогу пацієнтові самому міряти температуру тіла, робити фото високої якості для діагностики шкірних хвороб, вести огляд слухових проходів, рота і навіть прослуховувати легені й серце.

Третій напрям, якому пандемія стала у пригоді, — онлайн-торгівля. Цей загальносвітовий тренд не новий. Він розвивався ще до пандемії. А бізнеси, які цим до коронакризи не займалися зовсім, були вимушені прискореними темпами освоювати його.

Фахівці зазначають, що за час карантину найбільше купують в онлайн-магазинах кухонне приладдя, книжки, настільні ігри, очищувачі повітря, товари для шиття і плетення, комп’ютери. Великі світові компанії таку тенденцію одразу помітили і стали нарощувати обсяги своєї присутності в інтернеті. Приміром, компанія Inditex найближчі кілька років планує вкласти мільярд євро у розвиток інтернет-торгівлі і 1,7 мільярда євро — в інтеграцію технологій продажу. У компанії розраховують, що якщо 2019 року на онлайн припадало 14% всіх обсягів продажу, то до 2022-го їхня частка має досягти 25%.

Через неможливість вийти з дому й безперешкодно пересуватися, що не давало змоги повноцінно працювати, у багатьох з’явилося чимало вільного часу. У такій ситуації стали з’являтися онлайн-кінотеатри та стримінгові платформи на будь-який смак.

Специфіка їхньої бізнес-моделі передбачає широкий спектр послуг: не тільки онлайн-кінотеатр та стримінг серіалів, а й шоу, спортивні заходи, можливість підключати цілі телеканали, а віднедавна — аудіокнижки власного виробництва. Весь цей контент завжди доступний одночасно на різних платформах у високій якості. Власники таких платформ стали набагато більше заробляти саме від початку карантину, ніж у допандемійну епоху.

Отже, пандемія у світі й Україні довела, що існує чимало бізнесів, для яких така ситуація стала великим поштовхом до розвитку. Насамперед це послуги через інтернет. Вони розвивались і до 2020 року, але ще не були такими популярними, як тепер. Пандемія довела, що можуть цілком розвиватися онлайн-бізнеси, які з епідеміологічної та гігієнічної точок зору небезпечні для найманих працівників і споживачів. Напевно, коронакриза вже назавжди змінила ставлення до таких бізнесів і спричинила їх шалену популярність.