Нещодавно Кабмін змінив постанову «Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги», чим істотно посилив вимоги до банків-агентів. Виконати їх банкам буде вкрай важко, тому, по суті, йдеться про те, що уряд має вкотре велике бажання перевести всі зарплатні проекти бюджетників у державні банки.
Серйозні запобіжники
Як відомо, чимало великих та середніх комерційних установ уже багато років обслуговують бюджетні організації. А згідно з цим документом, уряд готовий працювати в цьому контексті лише з тими банками, які мають активи не менші за 1% активів усього банківського сектору. Причому такі фінустанови повинні працювати (з цією умовою) не менше трьох років. Також такий банк має володіти не менш ніж 20% облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Ще була одна жорстка вимога, яку все-таки було знято: критерій про необхідність членства банку в національній системі електронних платежів. Так, банки повинні були випустити карти цієї системи не менше 10% загальної кількості емітованих платіжних карток фінустанови. Дуже добре, що було знято цю останню і складно виконувану вимогу.
Хоч як дивно, банкірів у цьому підтримала і голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарева. «Не повинно у цих критеріях бути показника 20% капіталу в ОВДП та 10% емітованих карток», — заявила вона нещодавно на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації.
Проте й нині банки в розпачі. Адже виконати умови, які залишилися, дуже складно.
Із переліку багато випадають…
Чи правильно робить у цьому контексті Мінфін? Що збираються робити фінансові установи? Чи можна знайти якісь компроміси, адже мільйони бюджетників отримують зарплату саме в комерційних банках, і перехід цієї функції до державних установ створить великі проблеми?
Як зазначив «УК» аналітик компанії ПростоБанк Консалтинг Іван Нікітченко, ставлення до цього неоднозначне. «З одного боку, йдеться лише про бюджетні установи. Тому держава справді має право встановлювати особливі умови щодо них, оскільки, по суті, обслуговуються державні кошти. З іншого боку — це порушення економічної свободи підприємств та їх працівників. У нас працівники і так не можуть самі обирати банк для виплат, а тут таке право значно обмежується і для самих підприємств», — зазначає експерт. До того ж, як вважає аналітик, цілком зрозуміло, що ці умови було прописано під державні банки.
І це справді так. Нині критерієві 1% активів відповідають 17 банків, серед них «Сіті» та ІНГ, які працюють тільки з великими корпоративними клієнтами і не працюють із приватними клієнтами.
Іван Нікітченко впевнений, що у світлі стратегії з продажу Укргазбанку, частки в Ощадбанку та Укрексімбанку збільшення кількості клієнтів, яке, безумовно, відбудеться завдяки новим критеріям підбору, поліпшить їхні показники та оцінну вартість під час продажу. А вона таки не за горами.
А що з іншими банками, які входять до списку 17? 14 з них — це фінансові установи з російським капіталом. Три з них підпадають під санкції — «Сбербанк Росії», ВТБ, Промінвест. А як відомо, у критеріях йдеться, що ті банки, проти яких застосовано санкції, не можуть проводити виплати.
Поза списком 17 залишаються 11 приватних банків та 3 державних. Серед перших, як нині доводять фахівці, навряд чи в когось 20% капіталу — це ОВДП. Отже, якщо ці фінустанови таки побажають залишитися на обслуговуванні бюджетників, то їм доведеться купувати ці державні папери.
Тож приватним банкам залишається або підкоритися Мінфіну, або продовжувати боротьбу з ним надалі. Схоже, що банки обрали другий шлях. Адже боротися є за що. Судіть самі: в Україні до 3,5 мільйона працівників бюджетної сфери, фонд оплати яких перевищує 49 мільярдів гривень. Це дає змогу банкам лише на комісійних за нарахування коштів на зарплатні карти заробляти до 245 мільйонів гривень на рік. Врахувати треба і те, що банки беруть платню за річне обслуговування карток (50—70 гривень з кожної) і мають змогу оперувати залишками грошей на них.
Керівник прес-служби Приватбанку Олег Серга заявив «УК», що, звісно, банкіри оскаржуватимуть це рішення уряду. «По-перше, це порушення прав і свобод громадян. Людина має право обирати банк, у якому її обслуговуватимуть. По-друге, ми подаватимемо позов до суду. Це далеко не перший такий крок. І рік тому саме Приватбанк скеровував своє подання до Феміди. Ми готові конкурувати з будь-якими банками, зокрема державними, проте все повинно бути чесно», — зазначає він.
Чи стануть надійнішими виплати бюджетникам, якщо їх буде переведено в державні банки або коли хтось із їхніх приватних «колег» виконає всі умови Мінфіну? І це питання неоднозначне. Пригадаймо приклад з Дельта-Банком, коли він був одним із найбільших власників державних паперів, але це не врятувало його від банкрутства.
Однак, як кажуть, ще не вечір. Тож й інші правила можуть скорегувати.