Авторитет українських захисників та захисниць у суспільстві беззастережний. Так само, як і довіра до ЗСУ найвища серед усіх інституцій у державі. Тож питання соціального захисту наших воїнів украй важливе й чутливе, як ніколи. Чи належно держава опікується захисниками, яке грошове забезпечення вони отримують і скільки триває відпустка під час війни, які пільги мають родичі військових, чи зберігаються виплати, якщо військовослужбовець потрапив у полон, — про це та інше ми розпитали в командувача угруповання сил та засобів оборони Києва Олександра ПАВЛЮКА.
— Війна, яка триває вже сьомий місяць, ставить перед державою ще одне важливе завдання — соціальний захист військових і належне ставлення суспільства до наших героїв. Розкажіть, будь ласка, яка нині ситуація в цьому питанні, які соціальні пільги мають військові?
— Дозволю собі вас виправити. Війна триває вісім років. До 2014-го соціальний захист військових не був належним, проте поступово це змінювалося. Нині маємо більш напрацьовану єдину систему соціального та правового захисту — Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
— Чи є різниця між соціальним забезпеченням для професійних військовослужбовців і мобілізованих осіб?
— Мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовця в період дії воєнного стану становить 43,5 тисячі гривень, а в разі безпосередньої участі в бойових діях — 113,5 тисячі гривень.
Соціальні гарантії та пільги для професійних військовослужбовців і мобілізованих майже однакові. Мобілізованим підйомна допомога виплачується тільки в разі укладання контракту або переміщення на нове місце служби. Сім’ям усіх загиблих військовослужбовців на період дії воєнного стану виплачується разова допомога в розмірі 15 000 000 гривень.
— Військовослужбовці мають право на відпустку під час війни. На скільки її надають і чи бувають винятки із правил?
— Нині можливо отримати відпустку за сімейними обставинами та з інших вагомих причин. Вона має тривати не довше як 10 днів, проте в кожного військовослужбовця є до двох діб на дорогу в один бік. Хочу звернути увагу, що в деяких підрозділах командири забувають про цю норму: два дні на те, щоб дістатися додому. Це неправильно. Це законне право бійця, який їде у відпустку.
Під час дії воєнного стану надання інших видів відпусток припиняється. Проте є винятки. Вони стосуються родини. Жінки можуть отримати відпустку в разі вагітності та пологів. Якщо обоє батьків військові, відпустку для догляду за дитиною може отримати один із них за їхнім рішенням, доки дитині не виповниться три роки або якщо вона потребує домашнього догляду, до її шестиріччя (за медичним висновком). Відпустку передбачено у зв’язку із хворобою або для лікування після тяжкого поранення за рішенням військово-лікарської комісії.
— 20 вересня Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» щодо додаткових підстав звільнення з військової служби під час воєнного стану. Зокрема, військовослужбовців із трьома та більше дітьми віком до 18 років звільнять від служби на час воєнного стану. Наскільки серйозна ця проблема в армії?
— У перші дні повномасштабного вторгнення багатьом багатодітним чоловікам надійшли повістки, але чіткого роз’яснення, що вони не підлягають призову і можуть служити лише за власним бажанням, не було. Ухвалення змін до закону надало змогу вирішити це проблемне питання. Тепер ті, хто мав троє і більше дітей або вже після мобілізації став багатодітним батьком, мають законне право звільнитись із військової служби.
— Із вашого досвіду, чи вистачає потенціалу держави для забезпечення медичною допомогою військовослужбовців і як нині відбувається комплектування підрозділів військовими медиками?
— Потенціалу вистачає. Із початку збройної агресії мобілізовано достатньо військовозобов’язаних медиків.
Щоб покращити систему медичного забезпечення та підготувати кваліфікованих фахівців первинної ланки, ми готуємо людей без медичної освіти. Це так звані бойові медики, їхнє завдання — надання невідкладної медичної допомоги на полі бою.
У школі тактичної медицини Сухопутних військ Збройних сил України до підготовки військового медичного персоналу долучаються волонтерські й добровольчі організації та іноземні інструктори. Вони допомагають готувати бойових медиків з високою кваліфікацією та відповідними сертифікатами.
На сьогодні у військах існує налагоджена система надання медичної допомоги на різних етапах медичної евакуації. Напрацьовано дієві шляхи аеромедичної евакуації, що істотно впливає на спроможність військ виконувати поставлені завдання в будь-який час доби та в будь-яку пору року.
— Із кожним місяцем війни в Україні, на жаль, зростає кількість тих захисників, які зазнали поранення. Є певна кількість демобілізованих. З якими проблемами стикаються ці категорії?
— Усі військові, які зазнали поранення різного ступеня тяжкості, перебувають у єдиній системі. Вона забезпечує надання медичної допомоги на всіх етапах лікування, зокрема за кордоном.
Коли військовослужбовець звільняється зі Збройних сил України, найпершим постає питання його подальшої адаптації в соціумі. Єдину систему соціального та правового захисту створено, щоб із цим питанням працювати. Проте вона не досконала. До прикладу, військовослужбовці не завжди знають, куди необхідно звертатися для вирішення певних питань.
Крім того, є що поліпшувати в роботі соціальних служб на місцях. На жаль, немає фахівців, які б опікувалися ветеранами свого району, селища чи громади та сприяли вирішенню питань соціального характеру.
— Чи зберігаються за військовим виплати, якщо він потрапив у полон чи зник безвісти?
— Так. Військовим, які потрапили в полон або зникли безвісти, нараховується належне їм грошове забезпечення. Зокрема, зберігається й додаткова грошова винагорода обсягом 100 тисяч гривень за місяць. Такі виплати здійснюють членам сім’ї військовослужбовця (за їхнім зверненням) у такому порядку: дружині або чоловікові; повнолітнім дітям або законним представникам неповнолітніх дітей (якщо немає дружини чи чоловіка); батькам рівними частинами, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має дітей.
Виплати членам сімей проводяться до повернення військовослужбовця або до визнання його судом безвісно відсутнім чи померлим.
— Які гарантії мають члени сімей військовослужбовців згадуваної категорії?
— Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, зокрема додаткові та інші види грошового забезпечення, такі, як грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що здійснюються в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
— Повернення військових до мирного життя передбачає ще й психологічну адаптацію. Чи вдається розв’язувати цю проблему і скільки років мине, доки цей процес матиме позитивні результати?
— Повернення військовослужбовців до мирного життя — питання не нове, адже бойові дії на території нашої держави тривають дев’ятий рік. Тому в Україні багато програм адаптації військових. Допомогу в реабілітації військовослужбовців, а також їхніх сімей надає держава. Є ініціативи, які працюють на громадських та волонтерських засадах і надають неоціненну допомогу.
Медико-психологічна реабілітація проводиться на базі державних санаторно-лікувальних закладів і в комерційних установах на безоплатній основі.
Багато роблять наші міжнародні друзі та партнери. Окрім програм психологічної реабілітації військовослужбовців, ветеранів війни та членів їхніх сімей, які працюють на території України, існують програми реабілітації за кордоном. Із 2015 року реабілітацію пройшли майже 28 тисяч ветеранів бойових дій, 2 тисячі з них — за межами України.
Процес повернення до мирного життя актуальний не лише для військовослужбовців, а й для кожного громадянина України. Адже кожен нині — безпосередній учасник цієї підступної війни. Попереду багато роботи для всіх нас.
— Куди військовим чи їхнім рідним можна звертатись у разі виникнення питань щодо соціального захисту?
— Необхідно звернутись у відділи соціального захисту населення місцевих органів влади та державних адміністрацій за місцем реєстрації. У великих містах створено центри надання адміністративних послуг для учасників бойових дій. Переважно вони працюють у ЦНАПах. Якщо питання стосується одноразової виплати за поранення або в разі смерті військовослужбовця, тоді родичам необхідно звернутись у районний або обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
— На вашу думку, що потрібно поліпшити для соціального захисту українських воїнів?
— У непростих умовах сьогодення держава надає належний соціальний захист військовослужбовцям та їхнім рідним, здійснює виплату грошового забезпечення та винагород. Крім того, забезпечує медичне лікування та реабілітацію, а найголовніше — підтримку.
Оскільки питання соціального захисту військовослужбовців напряму залежить від фінансово-економічних можливостей держави, вважаю за доцільне повернутися до цього питання після нашої перемоги та стабілізації економіки.
Після війни демобілізовані ветерани та чинні військовослужбовці мають бути максимально соціально захищеними. Адже саме завдяки цим людям країна зберігає свою свободу та незалежність. Кожен громадянин України має це пам’ятати, а кожен чиновник — із цим рахуватися.
Ірина КОЖУХАР,
Укрінформ