Тактична й вогнева підготовка становлять основу вишколу військовослужбовця Десантно-штурмових військ. У перервах між виходами на бойові позиції гудуть від копіткої роботи. Відпрацювання дій в обороні й наступі, бойові стрільби, тактична медицина до посиніння — далеко не повний перелік вишколу бійця ДШВ. Пропонуємо до уваги читачів кілька штрихів про робочі будні захисників країни.   

«Десант — земля!»

Бойові стрільби — то завжди адреналін. А з використанням усієї номенклатури озброєнь підрозділу й поготів. Досвідчені бійці здалеку за звуком відрізняють знайомий більшості ПКМ від бельгійського FN Minimi М249 чи німецького MG3. Так само голосами й тембром відрізняються великокаліберні зразки — американський браунінг і давно випробуваний у боях з окупантами ДШК. Від двох останніх земля здригається під ногами.

«Обидва ці кулемети чудово доповнюють один одного на полі бою», — коментує перебіг навчань заступник командира аеромобільного батальйону.

Сусідня лісосмуга відповідає гучною луною. А вдалині поблизу мішеней здіймаються фонтанчики влучань. Головне, що десантники виконали завдання, бо зброя справна, влучає точно. А на обличчях воїнів читається задоволення від якісної роботи.      

Штурм ворожих позицій потребує від десантників особливих навичок, насамперед уміння працювати в команді. «Десант — земля!» — за цією командою воїни залишають броньовані машини й розосереджуються на лінії атаки. Діють парами. Перебіжка, зупинка в готовності вести вогонь із коліна, страхування сусідів. Позаду штурмовиків прикривають великокаліберні кулемети бронетехніки. Десант розтікається лабіринтом окопів. Укріплення взято. Лунає голос командира: «На вихідну!» Бійці займають місця всередині бронемашин, і все починається знову.

Пересування полем бою потребує від штурмового підрозділу стрімкості й злагодженості. Перші номери просуваються вперед: «Іду!» Другі номери прикривають їх у позиції з коліна. «Крию», — лунає над головами воїнів. Потім групи міняються ролями. І так триває доти, доки дії штурмовиків не стають синхронними до автоматизму. Закарбування цих навичок у пам’ять потребує неодноразового повторення й відшліфування дій. 

Час до часу польові заняття десантники присвячують вдосконаленню знань і навичок, які в бойових умовах можуть зберегти життя самому чи побратимові. І медичної підготовки це стосується не менше, ніж бойової. Інструктори по кільканадцять разів пояснюють і показують буквально на собі, як працювати з різними видами пов’язок і розмаїттям медичних засобів. Потім прискіпливі керівники занять по кілька разів вимагають повторити одні й ті самі маніпуляції, підказують, діляться практичним досвідом.

На заняттях з тактичної медицини особливу увагу приділяють накладанню турнікетів та евакуації пораненого з поля бою. Один з медиків розкидає шумові гранати і стріляє вгору. Хай не забувають, як буває в реальних умовах. Тут-таки група евакуації рятує умовно поранених на гнучких ношах. Свій вид евакуації існує й при штурмових діях. У такому разі бронемашини йдуть за штурмовими групами й приймають на борти поранених побратимів. Нормативи жорсткі. Їх виконання досягається виснажливими вправами. Мета — довести дії бійців до автоматизму. Щоб у скрутній ситуації кожен їхній рух був чітким і вивіреним.   

Відчуття чіткості управління

Трохи на віддалі тренуються розрахунки БПЛА. Інженерна служба поглиблює знання бійців у широкій номенклатурі мін, запалів, різноманітних вибухових пристроїв. Далі молоде поповнення приводить зброю до нормального бою. І така робота не припиняється. У подальшому вона збереже не одне життя українських воїнів.   

На сусідній навчальній точці штурмовики вправляються в бінокулярній стрільбі, тобто навскидь. Це ставить перед бійцем завдання бути особливо уважним і зосередженим. Адже після короткої команди, коли інструктор вигукує номер мішені, стрілець має лише мить. Навести зброю, швидко прицілитися, натиснути на спуск. І очікувати нової команди. Гуркіт пострілів не в змозі заглушити передзвін металевих мішеней. Отже, здобуті свого часу теоретичні знання вдало закріплено на практичних заняттях.

На іншій локації розділені на групи бійці вдосконалюють навички поводження з ручними гранатами, вправляються в метанні їх з  укриття, з коліна, лежачи. Закінчується тренування практичними вправами вже з бойовими зразками.

До програми підготовки неодмінно входить відпрацювання оборонних і наступальних дій на урбанізованій місцевості. Певна частина бійців лише нещодавно закінчила навчальні центри. Але у бригаді вони приємно вражені інтенсивністю підготовки, насиченістю й кількістю завдань. Вдалий вибір позицій, активна протидія ворожим ДРГ із застосуванням дронів і коригуванням вогню артилерії, постійні стрільби з усіх видів стрілецької зброї і, що найцікавіше, простір для розумної ініціативи — ось неповний перелік широкої програми тренувань.

«Молодші командири вчаться самостійно приймати рішення на полі бою, бути впевненими у своїх діях. І передавати цю впевненість на рівні взводів і відділень», — концентрує суть навчань командир аеромобільного батальйону.

Командування бригади задоволене поповненням. Адже хлопці прийшли підготовленими й вмотивованими. Отже налаштованими на перемогу над ворогом. 

Юрій МЕДУНИЦЯ,
офіцер служби зв’язків з громадськістю 46 оаембр, 

для «Урядового кур’єра»
(Фото Валерія ЮРИКА)