ПРІОРИТЕТИ

Удосконалення тендерного законодавства, реалізація пілотних проектів у регіонах  та преференції вітчизняним виробникам медпрепаратів — сигнали реальних змін у сфері  охорони здоров’я

Будь-які зміни в нашій країні зазвичай наштовхуються на підводні рифи прихованої і неприхованої протидії, оскільки порушують усталені корупційні схеми, що склалися не за один рік. А спроби рішуче подолати їх  викликають відчутний суспільний резонанс, мотиви якого часто-густо важко розпізнати  широкому загалу. Одне лише добре відомо: найголосніше  «Лови злодія!» кричать ті, хто сам  працює не в білих рукавичках.

Не виняток і реформа вітчизняної системи охорони здоров’я, в якій світло і тіні сплелися у хитромудрий клубок. Чи не тому в МОЗі — центральному відомстві, котре має задавати тон у цій життєво важливій для суспільства справі, очільники  часом змінюються, щойно зроблять першу спробу  перейти від заяв про нагальні зміни до їхнього безпосереднього впровадження.

Досить сказати, що нещодавно призначений Президентом України Олександр Аніщенко —  вже третя  посадова особа в міністерському кріслі за останні півтора року і перебуває в третьому десятку списку  за час незалежності.  Ця негативна практика істотно перешкоджає втілити в життя завдання, які задекларувало керівництво держави, включивши «зелене світло»  системним реформаціям, зокрема і в оздоровленні українців.

Досвідчений провізор знає: помилка коштує дорого. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Однією з найгостріших «виразок», до лікування якої  взялося нинішнє керівництво галузі, — корупція в державних закупівлях ліків. Оскільки треба було діяти негайно

(затримки з придбанням  потрібних медикаментів  загрожували життю багатьох хворих), організатори тендерів зробили їх якомога прозорішими, провели переговори з прямими постачальниками, переглянули номенклатуру ліків і протоколи лікування, щоб брати лише ефективні медпрепарати. Причому для консультацій чиновники залучали місцевих лікарів-практиків.

Ефективність такої роботи оцінили експерти. Керівник бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ігор Поканевич констатує, що процес тендерних закупівель по лінії Міністерства охорони здоров’я за останні місяці став більш відкритим і прозорим.

— Два роки тому ми проводили дослідження спільно з ЄС щодо закупівель і поставок медпрепаратів в Україні й розробили свій перелік рекомендацій у цій сфері. Частина з них уже починає впроваджуватися. Приміром, про створення робочих груп, які б оцінювали якість препаратів. І взагалі, процес тендерних закупівель із залученням недержавного сектору став більш відкритим, — зазначив він.

Та хоч як  дивно, ці на перший погляд звичайні речі викликали не просто негативну реакцію тендерних тіньовиків — вони подекуди призвели навіть до блокування закупівель. Однак традиційно звалити всю вину за підкилимні  провокації «генералів тендерних схронів» на МОЗ цього разу не вдалося. Наприкінці серпня Кабінет Міністрів заслухав звіт урядової комісії під орудою першого віце-прем’єра Андрія Клюєва про причини складнощів із закупівлями, поставивши реальніший діагноз задавненій проблемі: недосконалість процедури  придбання медикаментів за державні кошти.

Тож Мінекономпромрозвитку і торгівлі, зокрема його департамент державних закупівель і держзамовлень, отримав завдання невідкладно внести зміни до Закону «Про здійснення державних закупівель». Серед новацій пропонується скоротити строк подання пропозицій до конкурсних торгів до 10 днів,  встановити можливості продовження дії договорів про закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення наступного року на 30 відсотків від суми попереднього договору тощо.

Здається, почуто і підтримано пропозицію Міністерства охорони здоров’я про  організацію закупівель ліків за процедурою відкритих торгів. Ще один аспект реформування галузі — переформатування державних закупівель медпрепаратів та обладнання.

Ось, приміром, як оцінюють дії нинішніх очільників МОЗу вітчизняні виробники фармацевтичних препаратів.

— Зауважу: чи не вперше за останні роки керівництво галузевого міністерства повернулося обличчям до вітчизняного виробника, переймається питаннями, котрі зачіпають проблеми наукомісткості та інноваційності українських підприємств медичної галузі, — каже виконавчий директор ТОВ «Сінбіас фарма» Олександр Забудкін. — Йдеться про те, щоб ми розвивали всі стадії фармацевтичного виробництва, в тому числі фармакологічні розробки, доклінічні та клінічні дослідження і власне виробництво, починаючи від субстанцій та закінчуючи безпосередньо готовою формою.

Відчувається, що очільник відомства сповнений бажання реформувати фармацевтичний ринок шляхом локалізації виробництва якісних інноваційних фармацевтичних препаратів на території нашої країни, аби істотно знизити тотальну залежність від імпортної продукції. Водночас він підтримує трансферт передових технологій на вітчизняні підприємства, які прискорять впровадження новітніх науково-технічних розробок. Наприклад, якщо раніше субстанції нашого виробництва постачались в основному за кордон (країни Західної Європи, США, Близького Сходу), то сьогодні ми маємо надвелику зацікавленість з боку українських виробників.

Добре, що нові чиновники МОЗу намагаються тримати професійну планку досить високо. Вони не бояться дослухатися альтернативних думок, запрошують на міністерські зібрання широкий загал виробників, науковців, авторитетних фахівців галузі, вислуховують їхні зауваження, пропозиції, аргументи, зокрема і через громадську раду при міністерстві.

Нещодавно Олександр Аніщенко побував з робочою поїздкою на Дніпропетровщині. Це одна з областей, яка бере участь у пілотному проекті з реформування медичної галузі. За його словами, з київських кабінетів не завжди побачиш плюси і мінуси нововведень. Міністр запропонував місцевим колегам не приховувати труднощів, говорити про них прямо і відкрито, бо тільки спільно можна  зрештою здійснити життєво необхідні зміни в охороні здоров’я, які грунтуватимуться не на традиційних показниках кількості ліжко-місць, а на реальних цифрах ефективності профілактики і лікування громадян.