Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) не належить до структур, які повсякчас на слуху. Однак від її діяльності часто залежить життя не лише власників різних судноплавних засобів, а й безпека десятків і сотень тисяч пересічних громадян, які користуються послугами річкового та морського транспорту. І хоча Укрморрічінспекція незабаром ввіллється в Держслужбу з безпеки на транспорті, її кращими напрацюваннями гріх не скористатися.
Професіоналізм і нестандартне мислення
За Укрморрічінспекцією закріплено нагляд (контроль) за безпекою на морському та річковому транспорті, розслідування причин катастроф на морях і ріках, розроблення профілактичних заходів щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, пригод на морському та річковому транспорті і ще понад п’ять десятків різних контрольних, розпорядчих і наглядових функцій.
А одним із найголовніших завдань є надання адміністративних послуг. І не буде перебільшенням твердження, що від управління адміністративних послуг Укрморрічінспекції, яке їх надає і повсякчас працює з людьми, залежить формування суспільної думки щодо якості роботи держструктури загалом. Робота ж навіть цього невеликого управління — переконливе свідчення того, що реформи слід і починати знизу, не чекаючи вказівок зверху.
На відміну від інших дозвільних та сервісних центрів, які асоціюються з чергами та завжди невдоволеним персоналом, тут подібного позбулися. Коли кілька років тому на чільне місце поставили інтереси тих, хто звертається в Укрморрічінспекцію для вирішення тих чи інших питань, що належать до компетенції цієї держструктури. За 3,5 року з часу створення управління адмінпослуг ним підготовлено понад 21 тисячу різних документів. До Держказначейства за надані послуги перераховано майже 14 мільйонів гривень, що свідчить про результативність та ефективність роботи цього невеликого колективу.
А також, ознайомлюючись із його роботою, можна ще раз переконатися в тому, наскільки важливу роль у досягненні успіху відіграє людський чинник. Йдеться про вміння керівника націлювати колектив на досягнення. На думку начальника цього управління Олександра Щипцова, будь-яке завдання можна виконати якісно й оперативно лише тоді, коли чітко знаєш шлях, а не йдеш манівцями.
Попри молодий вік, а можливо, завдяки йому Олександр звик мислити нестандартно. Але завжди орієнтуючись на добре знання предмета. Адже в свої неповних тридцять років він встиг здобути дві вищі освіти, попрацювати на досить значимих посадах у структурних підрозділах морської галузі, захистити кандидатську дисертацію з юриспруденції. До речі, тема дисертації «Вплив державної морської політики України на імплементацію міжнародного морського права у сфері безпеки торговельного мореплавства» свідчить, що Олександр не є випадковою людиною в галузі. Щодо позитивних результатів роботи, то він вважає, що досягти цього без цілеспрямованої роботи всього підпорядкованого йому колективу, який він дуже цінує, неможливо.
Бачити не статистичну, а реальну людину
Однак, як зазначає у розмові молодий керівник, для нього важливіший не показник, а те, з яким настроєм залишатимуть Укрморрічінспекцію ті, хто прийшов сюди вирішити те чи те питання. Тому з перших днів роботи управління взялося за розв’язання таких першочергових проблем, як виготовлення бланків документів, потрібних для здійснення реєстраційних дій, створення та обладнання в місцях прийому громадян інформаційних стендів зі зразками відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги тощо.
Якщо нині, приміром, одним із головних завдань територіальної реформи в Україні є наближення послуг до громадянина, то в інспекції про це подбали набагато раніше. Два роки тому управління підготувало, а Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті видала наказ «Про деякі питання діяльності міжрегіональних територіальних органів Укрморрічінспекції». Згідно з цим документом на міжрегіональні територіальні органи покладено функції надання адміністративних послуг, зокрема й ведення журналів обліку щодо здійснення реєстрації у Судновій книзі, розгляд документів, що додаються до заяви для реєстрації, їх опрацювання відповідно до вимог чинного законодавства та оформлення. Завдяки цьому послуги стали не лише ближчими, а й якіснішими. А судновласник для реєстрації плавзасобу та отримання відповідних суднових документів може звертатися безпосередньо до відповідного територіального органу Укрморрічінспекції. Підготовлено також проекти інших наказів, уведених в дію Міністерством інфраструктури, які спрямовані на усунення перепон між держструктурою і громадянином.
До свого активу управління має цілковите право записати також підготовку першого в Україні нормативно-правового акта, яким визначено мінімальний склад екіпажу судна, що поклало край з анархією в цьому питанні. А підготовлений управлінням проект наказу Міністерства інфраструктури «Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України» передбачає скасування реєстрації самохідних та моторних суден з довжиною корпусу до 4,5 метра і потужністю двигуна до 5 к.с. Також буде спрощено процедури здійснення реєстрації інших суден шляхом скорочення переліку документів, необхідних для цього. Після погодження з центральними органами виконавчої влади проект цього наказу буде подано для реєстрації в Мін’юст. Завдяки нововведенню власники невеликих човнів позбудуться необхідності витрачати час і гроші на реєстрацію своїх «дредноутів». А заодно, як вважає Олександр Щипцов, зникне ще одна складова корупції, оскільки не потрібно буде шукати «кінців» для прискорення їх реєстрації.
Це лише невеликий сегмент того, що вже зроблено. Далі, вважає Олександр, потрібно нарощувати результати. Зокрема в планах молодого керівника — спрощення надання адмінпослуг, створення міжнародного реєстру суден та ще багато інших задумів з удосконалення роботи галузі. Оскільки вважає, що реформи можуть бути успішними тоді, коли їх підтримуватимуть на всіх рівнях конкретними справами.
Вікторія БОРИСОВА
для «Урядового кур’єра»