ПРІОРИТЕТ
Депутати Сумської облради затвердили регіональну цільову програму, що має на меті кардинально оновити як самі меблі в дитячих закладах, так і підхід до їх виготовлення і закупівель
Сьогодні в області функціонують майже 500 дошкільних навчальних закладів різних форм власності, з яких понад 330 — у сільській місцевості, решта — в містах. Окрім цього, там, де немає дитячих садків, на базі шкіл сформовані 60 дошкільних груп — у їх складі більш як 500 юних жителів. Тобто загін малечі доволі чисельний і він потребує відповідної побутово-меблевої турботи.
Сяду-сяду на стілець…
Але оновлення стільців, столів, шаф, ліжок та іншого устаткування відбувається вкрай повільно. Протягом останніх шести років кошти з місцевих бюджетів на їх придбання майже не виділялися. Як наслідок, лише 85 відсотків устаткування відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Але з цих 85 % половина — ледь не антикваріат, який вичерпав свій експлуатаційний ресурс. Тож коли вихователі розповідають дітлахам відому казку, в якій є слова «сяду-сяду на пеньок», неодмінно озираються на стільчики: на пеньку сидіти таки безпечніше…
Не набагато кращий стан справ і в дитячих лікувальних закладах. Маючи 1365 ліжок для малечі, потреби на охорону здоров’я традиційно задовольняються не більш як на 50 відсотків. Іншими словами, коштів вистачає лише на фінансування захищених статей і забезпечення невідкладної допомоги. Коли ж мова заходить про твердий і м’який інвентар, доводиться скрушно зітхати. Протягом останніх 4 років фінансування цієї статті коливається на рівні 25 — 48 відсотків, і сама собою утвердилася думка, що обновки повинні купувати спонсори чи благодійники. Зрештою, майже так і є.
А тим часом зношеність меблів не тільки негативно впливає на емоційний стан дитини, а й таїть побутовий травматизм. Дякувати Богові, поки що все обходиться, але ж і стільці та столи мають певний ресурс, який не можна весь час подовжувати.
Навіщо нам шафи турецькі?..
Перед початком недавньої сесії у фойє депутатам запропонували оглянути зразки столів, ліжок, стільців, шаф, що виготовлені з екологічно чистої деревини місцевими виробниками. Як виявилося, в багатьох професійно-технічних навчальних закладах, підприємствах системи «Агроліс» є всі можливості для того, аби поставити таке виробництво на потік. На жаль, утвердилася незрозуміла традиція, коли ті ж дитячі стільчики для лікарень закуповують (хоч і зрідка) в інших регіонах країни. Тобто область свідомо позбавляє себе нових робочих місць, а кошти йдуть за її межі.
На переконання першого заступника голови Сумської обласної ради Олега Бояринцева, така ситуація аж ніяк не може влаштовувати громаду краю. Виступивши ініціатором розробки нової програми, посадовець залучив до справи фахівців управлінь освіти і науки, охорони здоров’я, економіки. Протягом кількох місяців вони ретельно «просвічували» всі вразливі місця і дійшли чіткого висновку: подібній безгосподарності і марнотратству слід покласти край.
Як розповів посадовець, програма розрахована до 2015 року і є ексклюзивною для України. На її виконання потрібно загалом 19,5 мільйона гривень — 13,2 мільйона виділить обласний, решту — місцеві бюджети. На першому етапі — до 2013-го року — буде налагоджено саме виробництво дитячих меблів, а протягом двох наступних нею повністю (на 100 відсотків!) забезпечать усі лікувальні і дошкільні заклади.
Чи реально це? Цілком. По-перше, область має необхідний сировинний потенціал, до того ж високої екологічної якості. По-друге, хоч сьогодні до роботи готові приступити професійно-технічні і вищі ліцеї Глухова, Шостки, Конотопа, Путивля, ДП «Шосткинський агроліс», де вже мають необхідний практичний досвід. По-третє, на часі — створення нового комунального підприємства «Сумиоблагроліс», який стане своєрідним організаційно-виробничим осердям у реалізації нового перспективного проекту.
Іншими словами, Сумщина стоїть на порозі глибоких і якісних змін у важливій сфері соціального життя. Адже йдеться не тільки про меблеве оновлення у дитячих садках і лікарнях, а й про сотні робочих місць, збільшення відрахувань до бюджетів різних рівнів, Пенсійного фонду, тобто основу нашого загального добробуту.