Помер тато. Його квартиру не приватизовано, ніхто, крім нього, не був зареєстрований на цій житлоплощі. Чи маємо право ми із сестрою претендувати на квартиру після оформлення спадщини?
Марина ФЕДИКОВА, м. Запоріжжя
.jpg)
Консультує
Вадим ПРОКОПЕНКО,
адвокат
— Відповідно до ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Пленум Верховного суду України постановою № 20 від 22. 12. 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» додатково роз’яснює, що якщо квартиру (будинок) не було передано у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві. Отже, не приватизована квартира не може переходити ані у власність, ані в користування спадкоємців у порядку спадкування.
Але відповідно до ст. 64 чинного нині Житлового кодексу УРСР, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і мають усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.
Згідно зі ст. 106 Житлового кодексу, повнолітній член сім’ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на житлове приміщення належить будь-якому членові сім’ї наймача. Отже, син та донька наймача квартири можуть претендувати на переукладення з ними договору найму квартири, для чого необхідно письмово звернутися до організації, що передала приміщення наймачеві в користування.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім’ї наймачем за договором найму спір може бути розв’язано в судовому порядку. При цьому необхідно бути готовим доводити в суді факт проживання разом із наймачем квартири.
У подальшому нові наймачі зможуть реалізувати своє право на приватизацію цієї квартири, тобто на безоплатну передачу ним права власності на квартиру.
За витівки дитини заплатять батьки
Моя дитина, якій виповнилося 3 рочки, розбила скло з журнального столика в меблевому магазині. Воно не було закріплено, а просто з’їхало, коли дівчинка на нього обперлася. За дитиною в цей момент ніхто не дивився, охоронець теж вийшов на вулицю. Чи зобов’язані батьки виплатити за скло або купити таке саме? Ціну, звичайно, за скло «загнули».
Ірина КОСТЮК, м. Київ
— Один з основних принципів відшкодування завданої шкоди, відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, полягає в тому, що відшкодування повинно відбутися в повному обсязі. У цьому разі повним відшкодуванням шкоди, завданої в результаті побиття скла у журнальному столику, може бути або відшкодування власникові його вартості, або повний відновлювальний ремонт, який відповідатиме технології виробництва. Сумнівно, що придбання нового скла повністю розв’яже цю проблему.
У разі наявності спору з приводу розміру відшкодування це питання вирішуватиметься у судовому порядку. При цьому, керуючись статтею 143 Цивільного процесуального кодексу України, суд повинен призначити експертизу вартості ремонту журнального столика. Якщо вартість ремонту перевищуватиме вартість самого столика, відшкодовується ринкова вартість цього столика.
Варто додати, що, згідно з частиною 1 статті 1178 Цивільного кодексу України, шкоду, завдану малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовують її батьки (усиновлювачі) або опікун чи інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо пошкодження стола — наслідок його неналежного технічного стану (незакріплене скло) і батьки зможуть довести це, то заподіяна шкода не підлягатиме відшкодуванню.
Як повернути заставу за орендовану квартиру?
Рік тому винайняв квартиру. Договір було укладено на три місяці. Подальше продовження — на тих самих умовах в усній формі. Розписок немає, але більша частина платежів була з кредитної карти на карту. Попередив господаря за місяць про намір змінити житло. На питання про заставу домовилися, що я оплачую останній місяць проживання, а заставу він повертає після мого переїзду. Минув уже місяць, через три дні після того, як я звільнив житло, туди вселилися нові мешканці. Господар трубку не бере, під час дзвінків з інших номерів «годує сніданками».
Василь ЧЕРНИХ, Хмельницька обл.
— Передусім необхідно пам’ятати, що, відповідно до ст. 811 Цивільного кодексу України, договір найму житла укладається у письмовій формі. А тому оформлення завдатку, а також особливості його використання та повернення наймодавцем, як і всі інші умови договору, повинні викладатись у письмовому вигляді з підписами сторін.
Інакше за загальними нормами законодавства, а саме ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не вдається встановити, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Крім цього, відповідно до ст. 825 Цивільного кодексу України, наймач житла має право у будь-який час відмовитися від договору найму, але з письмовим попередженням про це наймодавця за три місяці. У разі недотримання вказаного терміну на підставі ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України наймодавець може залишити завдаток у своєму розпорядженні. У такому разі повернути завдаток за наймане житло буде неможливо.
Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», ви можете надіслати його за адресою: