Уже кілька років у Києві існує проблема, про яку немало й говорять, але результат поки що нульовий. Це спорудження багатоповерхівок і МАФів на водопровідно-каналізаційних комунікаціях. Ситуація, коли будинки зводять там, де в жодному разі не можна, та ще й без виконання технічних умов на підключення до водопровідно-каналізаційних мереж, — це, зауважують фахівці, міна уповільненої дії. Адже йдеться не лише про серйозні збої у роботі систем і створення незручностей жителям усього району, де розташовані об’єкти, а й про брак доступу до мереж у разі аварії. Під загрозою руйнування в таких випадках може бути цілий будинок.
Не менш небезпечні й самовільні врізання у водопровідну мережу без погоджень і дозволів. Бо річ не лише в тому, що хтось користується водою, не сплачуючи за послугу. А й у тому, що несанкціоновані врізання загрожують нормальній роботі мереж, можуть призвести до забруднення води, перевантаження і серйозних збоїв у системах водопостачання й каналізації. Попри те, що фахівці постійно звертають увагу і столичної влади, і суспільства на цю проблему, кількість таких об’єктів не зменшується.
Роботу над помилками провалено
Нещодавно у Київводоканалі вкотре забили на сполох: у багатоповерхівці, що споруджується на вулиці Світлицького, 35, на початку березня фахівці підприємства зафіксували самовільне врізання в мережу. Як пояснюють працівники відділу з контролю за об’єктами водоспоживання та водовідведення, забудовник до них не звертався і договір про водопостачання не укладав. Та Київводоканал дає змогу порушникам усе виправити і належно оформити документи.
Так було і цього разу. Зафіксувавши на початку березня незаконне врізання, водоканалівці дали забудовникам час на роботу над помилками. Та приїхавши вдруге наприкінці місяця, інспектори побачили, що змін немає. Тож на місці врізання перекрили засувку і затампонували каналізацію цементним розчином. А тим часом у новобудові продають квартири. Чи знають майбутні новосели, що їхній будинок проблемний? Хтозна.
Як повідомила «Урядовий кур’єр» начальник управління інформаційної політики Київводоканалу Анна Слободянюк, лише в Подільському районі Києва інспектор Микола Матвійчук з початку року зафіксував щонайменше три випадки самовільного підключення новобудов до міських мереж. Тим часом місячне споживання води й користування каналізацією у такому будинку завдає збитків підприємству десь на 400 тисяч гривень на рік. А ці гроші можна було б спрямувати на поліпшення якості послуг для киян.
— Київводоканал не раз інформував громадськість і органи влади, що без належного виконання вимог технічних умов на водопостачання й каналізування, а також без необхідної технічної документації введення в експлуатацію об’єктів неможливе, — зауважив «Урядовому кур’єру» голова правління — генеральний директор Київводоканалу Дмитро Новицький. — Шукаємо шляхи виходу із цих складних ситуацій. Тривають непрості перемовини із забудовниками, і сподіваюся, що зможемо знайти рішення, щоб розв’язати проблему з подачею води і каналізуванням для людей, які вже заселилися у квартири, і не допустити подібної забудови надалі. Також закликаємо кожного, хто планує придбати квартиру в новобудові, поцікавитись у забудовника наявністю виданих Київводоканалом технічних умов і стадією їх виконання. Адже це гарантія безпечного якісного користування нашими послугами.
Хитра тактика
Однак якщо самовільні врізання ще можливо побороти нормативним шляхом, то як бути із серйознішою проблемою — зведенням МАФів і багатоповерхівок на інженерних комунікаціях? Про це ми також запитали Дмитра Новицького.
— Усе починається з малого. Хтось поставив МАФ, а хтось може поставити й багатоповерхівку на комунікаціях, — каже Дмитро Юрійович. — Безумовно, ми звертаємо увагу відповідних служб на неприпустимість такого будівництва чи встановлення. Однак, до прикладу, наприкінці минулого року у санітарно-охоронній зоні мереж водопровідного господарства лише у Голосіївському районі було майже 100 МАФів. У каналізаційному господарстві ситуація не набагато краща: у місті майже 500 споруд. А ось щодо великих об’єктів правовий нігілізм призвів до того, що забудовник, отримавши земельну ділянку або певний об’єкт, починає зводити житловий будинок, не звертаючи уваги на мережі, й водопровідні також. Наприклад, за адресою Харківське шосе, 19 було споруджено цілий комплекс на всіх мережах, які тільки є в сучасному місті: це і газопровід середнього тиску, й електромережі, теплові, водопровідні, каналізаційні мережі тощо. Ми надали міській владі всі матеріали, щоб цю дуже небезпечну для суспільства ситуацію було проаналізовано і зроблено відповідні висновки.
Як пояснив Дмитро Новицький, забудовники обрали хитру тактику: вони будують дуже швидко першу чергу житлового комплексу, так само швидко заселяють туди перших мешканців, і потім уже самі новосели приходять до постачальників послуг і кажуть: ми ж уже там живемо, нам потрібна вода, електрика. Про те, що цей об’єкт сам по собі небезпечний, уже не йдеться. Та, можливо, мешканці про це й не знають. Проблему ж, переконаний Дмитро Новицький, потрібно було розв’язати ще до початку будівництва: якщо забудовник почав роботи на території, яка не передбачає житлового будівництва, то відразу треба зупиняти спорудження і не допускати початку продажу квартир. Але таке відбувається не завжди, і проблеми виникають уже тоді, коли будинок заселено.
— Якщо ситуація стане загрозливою для міста і не буде іншого виходу, то доведеться зносити проблемні будинки. Саме тому триває велика робота у столиці, відповідний департамент КМДА займається узагальненням питань, уже вийшли на таких забудовників.
Але це вже боротьба з наслідками. Найперше, що потрібно зробити, — не допускати, щоб такі ситуації виникали надалі. По суті, почалося це з 2010 року, коли було внесено зміни в закон про містобудівну діяльність. Відтоді ДАБІ виконувала функцію надання дозволів або декларацій на будівництво. А потім уже — введення в експлуатацію, минаючи всі комунальні міські системи, органи міської влади. Тому в межах децентралізації законодавець визначився — передав функцію державного будівельного контролю на місця. Треба надати органам місцевого самоврядування важелі впливу на таких несумлінних забудовників. Частково це вже вирішено, а частково треба додатково внести зміни у деякі нормативні акти, щоб посилити вплив органів місцевого самоврядування на таких забудовників.
Ще рік-два тому, кажуть фахівці, практично впливати на забудовників було неможливо. Отримав декларацію на будівництво — і все, ні перед ким не звітуєш. Нині ж передача функцій ДАБІ органам місцевого самоврядування разом із бажанням КМДА навести порядок, сподіваємося, дасть позитивний результат. А поки що мають бути пильними люди, які хочуть купити квартири в новобудовах.
Перше правило — перевірити документацію забудовника, а якщо треба, то можна навіть зателефонувати у Київводоканал і переконатися, що забудовник чесний із покупцями. І головне — не купувати проблемних квартир, щоб не втрапити в халепу.
До речі. 12 квітня у Київському обласному територіальному відділенні АМКУ відбувся «круглий стіл» з проблемних питань укладення прямих договорів на водопостачання та водовідведення у столиці та області. У ньому взяли участь представники Мінрегіону, керівники галузевих підприємств і громадськість. Під час зустрічі говорили про прогалини та колізії у законодавстві, через які й виникають спори та неврегульованість у відносинах виконавців послуг зі споживачами.
За словами директора ТОВ «Білоцерківвода» Ольги Бабій, нині це проблема майже всіх водоканалів, коли багатоповерхівки, супермаркети, автозаправки тощо споруджують на колекторах, мережах водопроводу без погодження з галузевими підприємствами, топогеодезичних зйомок. Водоканалівці вирішили підготувати і до 26 квітня надати АМКУ пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства для подальшого винесення на розгляд профільного міністерства й уряду.