Ректор Національного університету біоресурсів
і природокористування Дмитро МЕЛЬНИЧУК

Національний університет біоресурсів і природокористування України, один з небагатьох дослідницьких університетів країни, гідно представляє її на найвищому рівні в світі. Недаремно ж Прем'єр-міністр Микола Азаров, нещодавно побувавши тут, та ознайомившись з науковим потенціалом і можливостями університету, висловив сподівання, що ВНЗ не лише збереже своє лідерство в аграрній науці та освіті, а й сягне нових вершин.

Сьогодні, коли уряд прагне залучити іноземні інвестиції в українську економіку і науку, внесок університету, у якому сформовано міжнародний науковий парк "Біобезпека природокористування та якість життя", помітний навіть неозброєним оком. Про його перспективу ведемо мову з ректором НУБіП України, Героєм України, академіком Дмитром Мельничуком.

-- Серед багатьох вишів країни звання дослідницького присвоєно лише вашому університету. Чому?

- Критеріїв для отримання цього статусу дуже багато. Але всі вони групуються за одним принципом: в основу повинні бути покладені фундаментальні і прикладні наукові та інноваційні дослідження загальнодержавного і глобального рівня, які проводяться не лише заради "академічного інтересу" - то велика розкіш займатися задоволенням власних наукових амбіцій за державний кошт, - а приносять реальну користь. Наш університет, де, крім основних навчально-наукових інститутів, ефективно функціонують Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК, Український НДІ сільськогосподарської радіології, 14 новостворених науково-дослідних інститутів та дві науково-дослідні станції, справді став дослідницьким не тільки за формою, а й за змістом. За останні роки наукові досягнення наших учених відзначені чотирма Державними преміями України в галузі науки і техніки, а пріоритетність досліджень засвідчують понад 1600 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, отримані за останні п'ять років. За цей період ми впровадили у виробництво більше тисячі наукових розробок, а спеціальний фонд бюджету НУБіП України сягнув майже 200 мільйонів гривень.

-- Але ж для цього потрібна і відповідна дослідницька база╔

- Потрібна! І предметом моєї як ректора особливої гордості є те, що навіть у найважчі часи ми зберегли власні навчально-дослідні господарства і нині здійснюємо реорганізацію їх діяльності відповідно до міжнародних стандартів.

Сьогодні в університеті організовано потужний міжнародний науковий парк "Біобезпека природокористування та якість життя", засновники якого - НУБіП України, вітчизняні банки "Альфа-Банк" і "Таврика", ПАТ "Мостобуд" (Київ) та дві зарубіжні компанії - англо-індійська "European Ventures LTD, Mabledon Tunbrіdge Wells Kent tn4, OUH" та Engіneer Companі Іng. "Frіdrіch Bauer Cmbh" (Австрія). Тематика проектів, які пропонуватимуться для розгляду координаційною радою парку, витікає з самої його назви і є дуже актуальною. Адже дивіться, що твориться в природі - каштани зацвітають ледь не взимку, а влітку в Африці випадає сніг.

Установчу угоду про створення цього міжнародного наукового парку вже підписано. На це відразу відреагували міжнародні фінансові та наукові кола: партнерами проекту погодилися стати іноземні і вітчизняні інвестори, науково-дослідні інститути та бізнесові компанії. Євросоюз на незворотній основі виділяє 7 мільйонів євро, а інвестиційні компанії - близько 2 мільярдів доларів для реалізації низки проектів. Серед них - і спільний з Євросоюзом "Євросело ХХІ століття", який реалізується на базі одного з навчально-дослідних господарств університету і в який наші європейські партнери вирішили вкласти значні суми.

-- Що являє собою проект "Євросело ХХІ століття"?

Найголовніша його особливість - комплексність. В єдиному комплексі об'єднуються сучасна молочнотоварна ферма на 500 голів великої рогатої худоби з коровами найліпшої селекції, біогазова установка третього покоління, яких і в Європі одиниці, молокозавод, м'ясопереробне підприємство та багато іншого.

Коли цей проект вступить у свою фінальну стадію, ми будемо раді навчати тут студентів і фахівців, всіх хто хоче розвивати своє село за міжнародними стандартами, але не знає як. Отже це своєрідний полігон з реорганізації українського села, в якому селянину комфортно б жилося і працювалося, а вироблена продукція була конкурентоздатною на західних ринках.

-- Чи входить Чорнобильська зона у сферу наукових пріоритетів університету?

- Так. Адже, не дай Бог, тамтешні лісові масиви спалахнуть - горя не оберешся! Тож величезне значення має спільний українсько-американський проект з переробки радіоактивної деревини та попередження пожеж в зоні Чорнобильської АЕС, що реалізовуватиметься спільно з Міністерством надзвичайних ситуацій України та Єльським університетом США.

-- Про що ще вам хотілося б згадати?

- Цікавим і необхідним є створення навчально-науково-виробничих центрів - трансембріонального розведення м'ясних і молочних порід великої рогатої худоби, глобального прогнозування продовольчого і сільськогосподарського забезпечення, вивчення та випробування трансгенних рослин, органічного землеробства, інформаційного і телекомунікаційного забезпечення сфер АПК і охорони природи, генетичної інженерії тощо. Наприклад, завдяки центру басейнового рибництва в Україні можливе власне промислове вирощування осетрових і т. д.

На черзі - й інші проекти, які наші зарубіжні партнери готові профінансувати за умови, що останні будуть узгоджені з урядом України.

-- Згадуючи наукові підрозділи університету, ви насамперед назвали Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК. Чому?..

- Її створення - веління часу. Адже питання якості продукції АПК в сучасних умовах, коли ринки країни наповнені неякісним товаром, виходить на перший план. Виявити його і захистити споживача, провести складні аналізи тощо - все це можна зробити в цій лабораторії, яка є своєрідною науковою перлиною нашого університету. Прекрасне обладнання, завдяки якому можливо проводити найскладніші дослідження, чудовий молодіжний колектив - ось її сьогоднішнє обличчя. Нещодавно тут побувала Секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова, ми обговорили можливості використання лабораторії у вирішеннї загальних питань біобезпеки країни. Вона була настільки вражена побаченим, що вивчатиме можливість виїзного засідання РНБО на базі нашого університету і за участі членів його вченої ради. І це чи не найкраща характеристика лабораторії.

-- Нині тільки ледачий не чув про хвилю свинячого грипу, що цієї весни перебрався на південь України. Що роблять учені вашого університету для подолання цього та інших вірусів?

- Ми постійно реагуємо на виклики часу. Коли свого часу поширилася епідемія пташиного грипу, вчені Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК та їхні колеги з інших закладів розробили систему епізоотологічного моніторингу, імунопрофілактики та діагностики високопатогенного грипу птиці - і були удостоєні Державної премії в галузі науки і техніки. Зараз вони активно працюють і над проблемою ліквідації грипу свинячого.

-- А як щодо плану навчального процесу? Чи може ваш університет увійти в число 500 кращих університетів світу, як того вимагає від українських вишів Президент Віктор Янукович?

- Університет не лише спроможний вирішувати в науковому плані багато проблем, які виникають в аграрному секторі, а й готує кадри для агропромислової і природоохоронної сфери. Наша система освіти, яка може похвалитися 42 магістерськими спеціальностями (дві третини з яких з'явилися останніми роками), визнана двома дослідницькими університетами США та низкою провідних університетів ФРН, Бельгії і Нідерландів. Щорічно 600-800 студентів і науковців університету навчаються чи стажуються в західних університетах. Кращі з них мають змогу продовжувати навчання в аспірантурі та докторантурі як в Україні, так і за кордоном. Хочу похвалитися показником спеціальностей в аспірантурі: у нас їх понад 70. Так що для магістрів дослідницького спрямування є велика перспектива продовження навчання.

Що ж до входження до переліку 500 кращих університетів світу, то чому б і ні? Принаймні з українських університетів ми маємо для цього всі підстави. НУБіП України - це поліпрофільний університетський комплекс, який за освітніми та дослідницькими критеріями відповідає сучасним міжнародним вимогам. Треба осучаснити матеріально-технічну і соціально-побутову базу та низку питань практичного навчання студентів, що ми і плануємо зробити за найближчі два-три роки. До речі, добре відоме фахівцям науково-освітянське об'єднання планети - Всесвітній консорціум установ вищої аграрної освіти і досліджень, яке народилося свого часу в стінах і з ініціативи НУБіП України - вважає наш університет вишем міжнародного рівня. Принаймні нам не відомо, щоб диплом НУБіП України десь за рубежем не визнавали. Офіційну ж міжнародну акредитацію університету ми плануємо завершити у 2012-2013 навчальному році.

Так що маю всі підстави гордитися колективом, якому під силу долати світові вершини.

Дякую за розмову.

Валентин ОБРАМБАЛЬСЬКИЙ

ДОСЬЄ "УК"

Дмитро МЕЛЬНИЧУК. Народився 5 листопада 1943 року в с.Марійка Жашківського району Черкаської області. Випускник ветеринарного факультету Української сільськогосподарської академії і наймолодший доктор біологічних наук у колишньому СРСР. Сьогодні він - учений зі світовим ім'ям в галузі біохімії, академік Національної академії наук України і Національної академії аграрних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. В.Вернадського, міжнародної премії "Дружба", заслужений діяч науки і техніки України, почесний президент одного з найбільших освітянських і наукових об'єднань планети - Всесвітнього консорціуму установ вищої освіти і досліджень у сільському господарстві, почесний професор і доктор кількох провідних університетів світу.

У 2003 році отримав звання Героя України.