Цієї неділі на столичному Майдані Незалежності було заплановано чергову мирну масову акцію «Народне віче». Одначе планам не судилося стати реальністю. Так, віче відбулося, проте з мирного протесту у певний момент акція обернулася серйозним силовим протистоянням між протестантами й правоохоронцями. І треба відверто сказати, що за 22 роки незалежності Україна такого ще не бачила: «коктейлі Молотова», фаєри й палаючі автобуси «Беркуту», водомети, постріли гумовими кулями, вибухи світло-шумових гранат, сльозогінний газ у центрі Києва, в центрі держави — це вже виходить за рамки політичного протистояння і здорового, цивілізованого громадського спротиву. Тим більше в день одного з найбільших християнських свят — Водохреща.
Причиною ескалації конфлікту передусім стало ухвалення минулого тижня Верховною Радою скандального пакета законів, деякі положення яких, на думку активістів, істотно обмежують права і свободи людей, громадських організацій і засобів масової інформації. Після підписання Президентом цих законів обурення частини населення України почало набувати матеріальних обрисів. Попри заклики лідерів опозиції про неприпустимість силового протистояння з владою та правоохоронцями, певна частина активістів з Майдану почала діяти за власним сценарієм. Спонтанним чи продуманим — сказати поки що складно, але близько 15.00 19 січня на вулиці Грушевського з боку Європейської площі почалися перші сутички.
Протестувальники намагалися потрапити до урядового кварталу, де розташована і Верховна Рада, однак на заваді стали кордони працівників міліції, внутрішніх військ і загонів спецпризначенців. Домовитися не вдалося — у хід пішла сила з обох сторін. Сутички тривали всю ніч.
Учора вранці активісти продовжували жбурляти в бік правоохоронців каміння і фаєри. У відповідь застосовували газ і світло-шумові гранати. Час від часу навіть крізь зачинені редакційні вікна долинав відгомін цього протистояння.
Міліція діє в рамках закону
За масові заворушення в центрі столиці міліція затримала 20 осіб. Дев’ятьох із них затримано процесуально в рамках розпочатого кримінального провадження за статтею 294 Кримінального кодексу (масові заворушення).
Начальник Управління зв’язків з громадськістю МВС Сергій Бурлаков заявив, що міліція не застосовувала силу в повному обсязі, а спецзасоби було використано в межах закону. За його словами, згідно зі статтею 14 Закону «Про міліцію» правоохоронці мають право застосовувати спецзасоби (гумові кийки, сльозогінні речовини, світлозвукові пристрої тощо), зокрема для припинення масових безчинств і групових порушень громадського порядку, а також у разі опору працівникові міліції. Щодо водометів, якими начебто поливали мітингувальників, речник МВС заявив, що ця інформація неправдива. «Водомети було використано виключно для гасіння пожежі, оскільки вогнем активісти знищили шість одиниць службової техніки», — цитує слова Сергія Бурлакова Укрінформ.
Свою позицію з приводу заворушень висловила й Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. У її заяві, поширеній управлінням комунікативної політики та зв’язків із громадськістю омбудсмена, зокрема засуджуються прояви насилля, внаслідок якого вже постраждали десятки учасників масових акцій і працівників правоохоронних органів. «Закликаю всі сторони негайно припинити та в подальшому утриматися від будь-яких силових дій або таких, що провокують насильство», — йдеться у повідомленні.
Омбудсмен висловила переконання, що єдиним виходом з кризової ситуації є відкритий і публічний політичний діалог за участю всіх зацікавлених сторін. Валерія Лутковська підкреслила, що силове протистояння не сприяє розв’язанню конфлікту, каталізатором якого часто називають ухвалені парламентом 16 січня зміни до законодавства: «Безумовно, проекти нормативно-правових актів, які напряму торкаються такої чутливої сфери, як права та свободи людини, повинні бути предметом широкого громадського обговорення, навіть якщо деякі їх норми аналогічні тим, що чинні у країнах ЄС. Останні події є яскравим свідченням того, до яких наслідків може призвести недотримання цієї практики. Проте аргументи сили, кийків і бруківки не лише не наближають нас до розв’язання конфлікту, а тільки загострюють його і звужують поле для пошуку непростих компромісів».
Світ не лишився осторонь
Події у центрі столиці викликали бурхливу реакцію міжнародної спільноти. Посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський закликав тих, хто влаштував сутичку, утриматися від насильства: «Ми закликаємо людей не ускладнювати вже й так складну та небезпечну ситуацію. Напади на поліцейських можуть дати привід для тих, хто не є прибічником політичного розв’язання кризи».
Як повідомляє Укрінформ, ці бурхливі події викликали глибоку стурбованість і в офіційного Вашингтона. Там виступили із закликом до всіх учасників терміново врегулювати ситуацію. Виступивши з офіційною заявою щодо нашої країни, речниця Ради національної безпеки США Кейтлін Гейден заявила: «Ми глибоко стурбовані насильством, яке відбувається на вулицях Києва, і закликаємо всі сторони до негайного врегулювання ситуації».
У документі йдеться про те, що Сполучені Штати закликали український уряд вжити заходів, які стануть найкращим шляхом для майбутнього України. Передовсім ідеться про «скасування антидемократичного законодавства», виведення міліцейських загонів із центру Києва, початок діалогу з опозицією. Загалом у Вашингтоні підтримують заклики українських політичних лідерів відновити принцип «ненасильства» на Майдані.
А Міністерство закордонних справ Польщі закликало владу й опозицію в Україні перейти до діалогу. У Twitter речник МЗС Польщі Марцін Войцеховський написав: «Діалог завжди кращий, ніж насилля. Ми закликаємо обидві сторони припинити агресивні зіткнення в українській столиці — місті Києві».
А в понеділок зранку Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон заявила, що сам факт запланованих переговорів влади й опозиції після нічних заворушень є позитивним рухом вперед.
У Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ вона сказала: «Ми дуже пильно стежимо за подіями в Україні в останні кілька днів. Я бачу, що Президент Віктор Янукович збирається говорити з лідерами опозиції. маю надію, що це позитивний рух уперед».
За кілька хвилин до старту цього заходу висловили позицію й міністри закордонних справ. Зокрема керівник данського зовнішньополітичного відомства Холгер Нілсен каже про необхідність тримати двері ЄС для України відчиненими. Міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг рішуче засуджує нічне насильство в Києві.
Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічус вже у Twitter закликав всіх до деескалації. Зокрема владу — скасувати ухвалені 16 січня закони, відкликати сили безпеки і розпочати переговори. А міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає, що внутрішньополітичний конфлікт в Україні не вдасться вирішити швидко — «не раніше, аніж із проведенням наступних президентських виборів в Україні».
До слова, Рада глав МЗС ЄС прийняла висновки щодо України: занепокоєння з приводу недавніх подій, заклик до загальнонаціонального діалогу для демократичного вирішення політичної кризи.
КОМПЕТЕНТНО
Начальник центрального госпіталю МВС
Ганна Коваленко:
«Потерпіли солдати 1990-1995 років народження»
Зокрема до центрального госпіталю МВС з 20 години 19 січня і до 4.50 20 числа потрапили 39 працівників міліції, які брали участь в охороні громадського порядку при масових заходах на вулиці Грушевського. Таку інформацію надала в коментарі «УК» начальник центрального госпіталю МВС Ганна Коваленко.
«Це військовослужбовці внутрішніх військ строкової служби (солдати) — 1990, 1991, 1992, 1994 та 1995 років народження. Є й сержанти 1988 року народження. Прапорщики — 1986-го.
За характером травми постраждалих такі: опіки обличчя і шиї, отруєння газом невідомого походження, закриті черепно-мозкові травми, забійні рани м’яких тканин, ушкодження і переломи кінцівок.
«Зі слів хлопців, ці травми завдано сторонніми предметами — йдеться про механічні травми. Палицями, іншими предметами, скажімо кийками. Якщо ми говоримо про опіки, а в них переважно опіки обличчя й шиї, то їх вони дістали внаслідок пожежі автобусів. Говорили вони й про розпилення газу, пляшки із «сумішшю Молотова» і ще з якимись невідомими речовинами, — розповідає Ганна Коваленко. — Хлопці не мають намірів спілкуватися з пресою. Такої одностайної реакції у нас ще не було. Не можу сказати, що вони обурені — більше пригнічені ситуацією».
Окрім цього, посадовець зазначила, що в центральному госпіталі МВС із цих 39 осіб у важкому стані перебуває лише один хворий із закритою черепно-мозковою травмою.
На момент написання матеріалу було відомо, що в ніч на понеділок у зоні заворушень було спалено шість одиниць техніки: чотири службових автобуси внутрішніх військ МВС та дві вантажівки. Близько 100 працівників правоохоронних органів звернулися по медичну допомогу, 61 із них госпіталізовано. З боку мітингувальників до лікарів звернулося також близько 100 осіб, з яких 42 було госпіталізовано. Четверо людей перебували у важкому стані: трьом постраждалим видалено очні яблука, а ще одному ампутовано кисть руки. Є також постраждалі й серед журналістів.
ПРЕЗИДЕНТ ЗАПРОПОНУВАВ ПЕРЕГОВОРИ
Ще в неділю на ситуацію відреагував глава держави Віктор Янукович. Він доручив Секретареві Ради національної безпеки та оборони Андрію Клюєву створити робочу групу за участю представників Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента для розгляду питань із врегулювання політичної кризи. Зустріч учасників робочої групи з представниками опозиції мала відбутися вчора. Натомість лідери опозиції заявили про своє бажання говорити лише з Президентом.
Вадим ПРОЦИШИН,
Катерина МАЦЕГОРА,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+