ПРИБОРКАННЯ СТИХІЇ
Водні артерії Львівщини можуть бути цілком безпечними, якщо спорудити берегоукріплення, дамби та польдери, які захистять жителів карпатських сіл від підтоплення
На карті Львівщини десятки населених пунктів, які з року в рік потерпають від весняних паводків та сусідства з норовливими й непередбачуваними гірськими річками, адже на Галичині традиційно будувалися на їхніх берегах. Протистояти природній стихії та запобігти її негативним наслідкам має розрахована до 2015 року Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Прута та Серету. «Урядовий кур’єр» досліджує хід її виконання.
Аби гірська річка під час розливу не підмила трасу, укріплюються її береги. Фото з сайту kohybeevskoe.ru
Наростили дамбу із шлюзами
Липнева стихія 2008 року і чергова 2010-го ще й досі нагадують про себе невідремонтованими дорогами, зруйнованими мостами, відмітками рівня води на фасадах будинків, до якого вона тоді піднялася. Село Монастирець, що в Городоцькому районі на Львівщині, Бабина Самбірського району, Гірське Миколаївського, Кути Стрийського — із тих, які щороку потрапляють під удар стихій. Жителі Старосамбірського, Дрогобицького, Жидачівського районів наче на вулкані — не знають, чого чекати від своїх норовливих сусідів.
Газди в селі Гірське Миколаївського району — визнаній столиці ранньої молодої картоплі — насіння завчасно підготували, хоч завтра висаджуй, але на полях ще подекуди сніг лежить, а в низині — вода до колін стоїть. Але непокоїть інше: аби не прийшло раптове потепління та швидке танення снігу. Тоді Гірське не омине потоп, який пережили 2008 року, бо поблизу протікає аж три річки. Поки від нього рятують нічні заморозки і невисока денна температура, через що уповільнюється танення снігу в горах. Немало тут зроблено, аби стримати велику воду, — розчистили рови, «залатали» діри у валах, які не витримали тодішньої стихії, наростили дамбу, встановили шлюзи, якими за необхідності скидатимуть у Дністер надлишкову воду.
Біда відступила, і жителі сіл радіють, що тихоплинні в тутешній місцевості Дністер, Бистриця, Тисмениця, Стрв’яж, Стрий повернулися у звичне русло й про пережите у 2008 році вже мало що нагадує. Неподалік сіл активно ведуться роботи з облаштування водозахисних об’єктів. Та селяни розуміють: лихо відступить, коли села повністю відгородять рятівним насипом-польдером від Дністра. А поки роботи не завершені, загроза чергової повені залишається.
«Запобігти лихові легше і дешевше, — наголошує начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації Олексій Титаренко, — аніж відтак поспіхом ліквідовувати наслідки». Олексій Федорович знає, що до стихії треба бути готовими, бо і заможні держави не оминають природні й техногенні катаклізми, от тільки їх наслідки у сусідів менш катастрофічні, ніж у нас. Якщо прогнозувати та готуватися до них відповідно, тоді й заподіяна шкода не буде такою масштабною, і втрати будуть меншими. Тож і розробили та почали реалізовувати програму протипаводкового захисту, визначили конкретні об’єкти, вартість робіт та джерела фінансування. Якщо цього не робити, державі щоразу доведеться витрачати кошти на виплату компенсацій постраждалим та відновлювальні роботи.
Програма є, потрібні гроші
Брак часу і необхідних фінансових ресурсів визначають темпи реалізації Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах Дністра, Пруту та Серету. Відповідно до програми, реалізувати яку планується до 2015 року, проводитимуть роботи з берегоукріплення, споруджуватимуть дамби та польдери для акумуляції води. Облаштування гідроспоруд (у період затишшя їх використовують як пасовища) поблизу села Тершаки Городоцького району та села Чайковичі дасть змогу акумулювати понад 100 мільйонів кубічних метрів води й понизити рівень повеневих вод на 100—120 сантиметрів. Облаштування третього польдеру неподалік села Мости затримає ще 55 мільйонів метрів кубічних води. Каскад польдерів на Дністрі, який стримуватиме 162 мільйони кубічних метрів паводкової води, понизивши рівень річок у його басейні до двох метрів, стане рятівним не лише для Львівщини, а й для сусідніх областей.
Це, за словами Олексія Титаренка, врятує від великої води оселі Миколаївського, Жидачівського районів Львівської, сусідньої Івано-Франківської областей і далі вниз за течією! Відтак, запевняють фахівці Львівського «Облводгоспу», реалізувавши цільову програму комплексних протипаводкових заходів (окрім Дністра, немало клопоту наробили річки Стрий, Бистриця, Тисмениця, Прут, Сирет та інші), не боятиметься повені й Буковина — до неї повенева вода просто не дійде!
Тестом на ефективність для першого із каскаду польдерів, введеного в експлуатацію у 2009 році, акумулююча гідроспоруда «Тершаків» (вартість комплексу робіт — 23,6 млн гривень) став літній паводок 2011 року. Тоді польдер дав змогу приборкати близько 15 мільйонів метрів кубічних води і захистити 35 населених пунктів. Введення в дію до кінця нинішнього року ще двох водойм для надлишкової води «Чайковичі» та «Мости» дозволить розв’язати проблему протипаводкового захисту в найскладнішому регіоні басейну річки Дністер.
Але через недостатнє фінансування заходи, передбачені Державною цільовою програмою, вчасно не виконуються. На будівництво захисних споруд, дамб, ведення робіт з берегоукріплення, відбудови та покращання технічного стану існуючих протипаводкових споруд, поліпшення гідрологічного стану річок упродовж 2009—2011 років область мала отримати 187,9 мільйона гривень. Профінансовано програму, зазначалося на апаратній нараді за участю голови Львівської облдержадміністрації Михайла Костюка, на суму 96,2 млн гривень. Торік на ці потреби Львівщина отримала лише 14 відсотків із необхідних фінансових ресурсів. А наявний комплекс протипаводкових споруд Львівської області не забезпечує повною мірою захист територій саме тому, що значна їх кількість зношена і потребує реконструкції та капітального ремонту.
Інвестиції в безпечне майбутнє
Водночас на Львівщині разом із державною програмою реалізується інвестиційний проект протипаводкового захисту. За два роки на залучені кошти виконано робіт на суму 400 107,696 тисячі гривень. Роботи завершено на 9 об’єктах (5 — введено в експлуатацію) і проводяться ще на 26-ти у Дрогобицькому, Жидачівському, Жовківському, Самбірському та Старосамбірському районах області. Це, наголошують фахівці, інвестиції... у безпечне майбутнє регіону.
Не страшна тепер велика вода жителям села Бабина Самбірського району. Його та ще три сусідніх села і понад півтисячі сільськогосподарських угідь надійно захистить комплекс об’єктів протипаводкового захисту загальною вартістю 7,4 мільйона гривень. Тут укріпили береги річки Стрв’яж, відновили дамбу, облаштували півзагат. Виконано чималий обсяг робіт і у Старосамбірському районі для захисту села Верхній Лужок, яке по кілька разів на рік потерпає від стрімких гірських рік Підбуж і Кільчин, що є притоками Дністра. Стрімку течію Підбужа приборкуватимуть аж 12 перепадів та два на Кільчині. А облаштують їх за австрійською технологією з габіонних сіток, закладених бутовим каменем та залитих бетоном.
Аналогічні берегоукріплення захистять від річок Бар та Тисмениця, кілька сотень садиб та сільськогосподарські угіддя сіл Рихтичі й Почаєвичі Дрогобицького району. Добре попрацювали будівельники на шестикілометровому відрізку вздовж річки Бар (від села Рихтичі до села Михайловичі) до впадання річки в Тисменицю. Тут відвели русло річки від осель, утворили спеціальні «петлі» (частково змінили русло), які сповільнять течію. Втім, будівельники не лише споруджують протипаводкові об’єкти, вони не їдуть із села, не відновивши місцеву інфраструктуру, ремонтують, зокрема, пошкоджені дороги.
Серйозною проблемою залишається відновлення зруйнованих та пошкоджених мостів. 20 мостових споруд із 1643, що є на балансі служби автомобільних доріг Львівської області, перебувають в аварійному стані. Аби капітально відремонтувати 12 найбільш пошкоджених з них у гірській місцевості, необхідно тільки проектно-кошторисної документації виготовити на 172 мільйонів гривень. Більшість шляхопроводів загалом придатні для експлуатації, хоча й не завжди відповідають вимогам для проїзду великотоннажного та габаритного транспорту. Їх відновлення гальмує брак належного фінансування.
Жителі села Крушельниця Сколівського району, де повноводний у тутешніх місцях Стрий залишив без транспортного сполучення їх та сусідів із сіл Ямель, Сопіт, Урич, Підгородці, не перестають обурюватися темпами будівництва нового мосту. Добре, кажуть, що хоч тимчасовий одразу встановили, бо довелося б до райцентру чи міжнародної автотраси Чоп—Львів, горянам об’їжджати бездоріжжям через сусідній Дрогобицький район додаткових 70 кілометрів. От і чекають з нетерпінням, коли буде збудований новий 150-метровий міст, на який потрібно 38, 9 мільйона гривень.
Із тієї ж причини зупинено будівництво конче потрібних інженерних споруд на річках Дністер у селищі Монастирець та Тершаків Городоцького району. На їх завершення треба додати понад 13 мільйонів гривень. Кошти, звісно, немалі, та якщо не продовжити будівництво, кажуть фахівці, то зведені новобудови почнуть руйнуватися. Залишається поки що без фінансування й відновлення інших мостів на менших річках Львівщини.
ПРЯМА МОВА
Олексій ТИТАРЕНКО,
начальник управління з питань
надзвичайних ситуацій
Львівської облдержадміністрації:
— У рівнинних районах Львівщини загрози виникнення повені немає. Сподіваємося, що вода сходитиме поступово. Не залишилося снігу в передгір’ї, але ще багато у горах — понад 50 сантиметрів. На річках зберігся значний шар льоду — 35-40 сантиметрів. Ми постійно проводимо моніторинг стану водних артерій, розчищаємо від криги опори мостів, віадуків, інженерних комунікацій. Однак ситуація змушує думати про перспективу.
Державною цільовою програмою на 2009 — 2011 роки було передбачено фінансування будівництва захисних споруд, дамб, робіт з берегоукріплення тощо на загальну суму 187,9 млн гривень. Але програма профінансована на 96,2 млн грн. Побудовано та відновлено 2,44 км берегоукріплень, 27 гідротехнічних споруд, 2,7 км захисних дамб, проведено розчистку русел річок завдовжки 26,5 км та побудовано 2 рівнинні протипаводкові ємності, це дало можливість захистити 35 населених пунктів та 4,2 га сільськогосподарських угідь. Проте чекають відновлення 138 об’єктів, зокрема 18 мостів, 81 водогосподарський об’єкт та 16 ділянок автомобільних доріг.
Львівська обласна державна адміністрація звернулася до Кабінету Міністрів з проханням виділити області у 2012 році кошти субвенції з державного бюджету в сумі 231 161,6 тис. гривень на завершення робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха. Адже краще і дешевше вкладати кошти у спорудження водозахисних споруд, аніж щоразу витрачати мільярдні суми на ліквідацію наслідків стихії.