Уже два роки у Верховній Раді перебуває законопроект №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Його 2016-го було ухвалено у першому читанні, народні обранці зробили за цей час чимало правок, проте на друге читання документ ніяк не потрапляє.
Ухвалення цього важливого законопроекту стало одним із головних завдань плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів України на 2018 рік.
Що ж являє собою документ і як його оцінюють різні установи й експерти?
«Урядовий кур’єр» отримав офіційну відповідь Міністерства фінансів щодо цього законопроекту: «Мінфін підтримує законопроект у запропонованій редакції. Його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету України та не має прямого впливу на видаткову частину бюджету. Проект закону не потребує обов’язкового супроводження Мінфіном у комітетах та на пленарних засіданнях Верховної Ради України».
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка вважає, що після доопрацювання законопроекту було вилучено зміни до Цивільного, Цивільного процесуального кодексів, Закону «Про Національний банк України», більшість змін до Закону «Про банки та банківську діяльність».
Було проведено доопрацювання законопроекту в таких напрямах: уточнено та узгоджено термінологію; вилучено норми, які можна неоднозначно трактувати та врегулювати Цивільним кодексом; враховано можливість ведення електронного документообігу між кредитором та споживачем; вилучено норми про подання позовів в інтересах невизначеного кола осіб.
У ст. 156 законопроекту та в інших статтях чимало йдеться про штрафи фінансових установ за ненадання, несвоєчасне надання споживачеві фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу. Встановлено дуже великі суми штрафів — 300—600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Чи змінить таке нововведення, якщо законопроект буде ухвалено остаточно, ситуацію на ринку фінансових послуг?
В офіційній відповіді «УК» фахівці Нацбанку зазначили, що регулятор підтримує законопроект і відповідну імплементацію деяких директив ЄС у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«Законопроект 2456-д утверджує найкращі практики ЄС щодо захисту прав споживачів фінансових послуг і наділяє регуляторів фінансового ринку функцією для здійснення нагляду з питань дотримання законодавства із захисту прав споживачів. Оскільки в Україні немає органу державної влади, уповноваженого здійснювати захист прав споживачів саме фінансових послуг, цей законопроект допоможе кардинально змінити поведінку учасників ринку в цьому напрямі. Якщо існуватиме контроль та значне покарання за порушення законодавства із захисту прав споживачів фінансових послуг, рівень порушень фінансових установ, на наше переконання, буде істотно зменшено».
В одній зі статей законопроекту йдеться, що договір між фізособою та фінустановою можна укладати у вигляді електронного документа (з додаванням електронних підписів або електронних цифрових підписів).
У Нацбанку вважають, що інновації дуже важливі для розвитку економіки та відповідного зростання рівня життя населення. Договори в електронному вигляді вже широко розповсюджено у країнах ЄС, вони сприяють більшій доступності населення до фінансових послуг.
«Основний позитив від можливості укладати електронні договори — зручність, швидкість та доступність для споживача будь-якої фінансової послуги. Фінансові установи можуть істотно збільшити свою клієнтську базу та забезпечити розвиток фінансової інклюзії», — вказано у відповіді регулятора.
Проте керівник об’єднання «Кредитний Майдан» Тетяна Руденко зазначила «УК», що насправді з електронним підписом не все гаразд. «Якщо живі підписи в нас підробляють дуже добре, і навіть після експертних доказів, що підпис сфальшовано, наші суди не стають на бік правди, тобто споживачів, то з підробкою електронного все буде набагато простіше», — зазначила вона.
Є в цьому законопроекті пункт про неможливість збільшення фіксованої відсоткової ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги, які щиро підтримують і в Нацбанку, і представники «Кредитного Майдану». Проте Тетяна Руденко пропонує звернутися до норми ухваленого в цілому зовсім нещодавно законопроекту №6027-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» («УК» про це писав у статті «Зниження токсичності ринку цілком можливе» у №98 від 25 травня), де норму про можливість збільшення такої ставки регламентовано.
Отже, готуючи законопроект №2456-д до другого читання, слід врахувати всі підводні камені та уникнути недоречностей. Цей документ нарешті має захищати споживачів фінпослуг, адже вони завжди слабка ланка, на відміну від банків та інших установ. Також треба вирішити питання, щоб один документ не суперечив нормам іншого, що, до речі, у нас частенько трапляється.