Торік навесні під час одного з офіційних візитів до Києва пані Клаудіа в інтерв’ю нашому кореспондентові зауважила, що офіційний Страсбург підтримує наміри українського уряду невідкладно розробити і впровадити масштабну реформу, спрямовану на децентралізацію управління і фінансів, подолання муніципальної фрагментарності, співпрацю громад, їхнє об’єднання в потужні, спроможні до розвитку утворення базового рівня. Час збіг швидко, і в редакції трапилася нагода знову поспілкуватися з поважною і впливовою в європейських колах співрозмовницею.
— Чи є у вас підстави говорити, що реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні вже набирає обертів і наша влада дослухається рекомендацій європейських партнерів?
— Передовсім зазначу, що ми і надалі підтримуватимемо ваші реформи. Зокрема тому, що український уряд серйозно налаштований на реальні зміни, а також через те, що ми вважаємо їх надзвичайно важливими для України.
За деякими напрямами результати очевидні. Маю на увазі ухвалення і реалізацію Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», розгляд і ухвалення у Верховній Раді та в уряді інших важливих законодавчих і нормативних актів. Зокрема й таких, як ухвалений у першому читанні законопроект «Про муніципальну варту», до розроблення якого долучалися експерти РЄ.
Це конкретні речі, до яких, як кажуть, можна доторкнутися рукою. Проте є ще два напрями, які перебувають під нашим патронатом.
— Про що йдеться?
— Про конституційну реформу, напрацювання щодо якої збираються винести в сесійну залу під час липневої сесії українського парламенту і які перебувають у стадії завершення. І тут Рада Європи бере активну участь у консультуванні, підтримці, наданні достовірної інформації про досвід успішного здійснення таких реформ у країнах-членах РЄ.
Другий напрям — консультації європейських експертів щодо децентралізації і реформи місцевого самоврядування безпосередньо в регіонах України. Наш генеральний секретар Торбйорн Ягланд і віце-прем’єр-міністр вашого уряду Геннадій Зубко під час зустрічі у Страсбурзі в середині квітня цього року активно започаткували цей процес.
Так, підписаною угодою між РЄ та Мінрегіоном передбачено, що наші експерти допомагатимуть українським реформаторам у 24 регіонах, консультуватимуть їх і водночас пояснюватимуть пересічним громадянам, що має на меті децентралізація, які зміни передбачено, інформуватимуть їх про успішний європейський досвід реформування територіальної організації влади. Дуже важливо також послухати самих людей, їхні відгуки про дії місцевої влади, спрямовані на формування нових об’єднаних громад, з’ясувати причини окремих непорозумінь і засторог.
Чому наголошую на цьому? Бо йдеться про фундаментальні речі для реформування. Чинна українська влада вдалася до кардинальних змін у занадто централізованій державі, успадкованій з радянських часів. Перехід від суцільної централізації, яка підпорядковувалася єдиній партії, до європейського місцевого самоврядування, що ∂рунтується на засадах відповідної Європейської хартії, — це справді докорінні зміни, їх потрібно компетентно і доступно пояснювати широкому загалу. Тому роботи в цій царині попереду ще багато.
— Особисто вам імпонують пріоритети, які декларує Україна?
— Певна річ. Та гадаю, що ви маєте незалежну суверенну країну, і вам самим вирішувати, яким шляхом розвиватися надалі, до якої мети рухатися. Добре, що визначилися Президент і очільник уряду, більшість у Верховній Раді. Тепер питання лише в тому, як реалізувати заплановане. Це набагато складніше, проте лише конкретні результати можуть переконати українців, ваших партнерів на нашому континенті й у світі загалом, що європейський вибір — несхибна мета і влади, і суспільства.
— Експертна група фахівців із країн-членів РЄ, що працює при Мінрегіоні, надає неоціненну допомогу вітчизняним реформаторам. Чим ще офіційний Страсбург може посприяти Україні?
— Зауважу, що з 47 країн-членів Ради Європи ваша країна з очевидних причин нині отримує найбільше уваги і допомоги. І ми спільно намагаємося зробити її якомога ефективнішою. Найвище керівництво нашої інституції — Генеральний секретар, Комітет міністрів, Парламентська асамблея — тримає руку на пульсі ваших проблем.
Згадаймо, що недавно РЄ ухвалила План дій для України на 2015—2017 роки, в якому міститься чимало різноманітних проектів на майже 45 мільйонів євро — це найбільший пакет, який будь-коли ухвалювався Радою Європи для будь-якої країни. Тепер найголовніше — побачити результати запланованого.
— Керівництво нашої держави підтверджує наявність політичної волі для внесення змін до чинної Конституції України. Як зробити цей процес відкритішим і зрозумілішим для суспільства?
— Зі схожими проблемами стикалися й інші країни. На первинній і середній стадіях все відбувається відкрито і зрозуміло. А в завершальній фазі робота прискорюється. Нині, за нашими спостереженнями, в Україні інтенсивно спілкуються АП і парламентські комітети.
Певна річ, громадянське суспільство потребує інформації передусім про проблеми, пов’язані з децентралізацією, про що ми згадували вище. РЄ надає цим питанням посилену увагу. Консультації мають відбуватися постійно, людей потрібно докладно інформувати, що на них чекає.
Інколи часові межі також спричиняють додатковий тиск на організаторів реформи: непросто працювати із громадянами, мотивувати їх до змін за умов, коли, приміром, з-за рогу «визирають» чергові вибори…
— Восени знакова дата: 20 років тому демократична спільнота нашого континенту, що об’єдналася в Раду Європи, без зайвих вагань простягла руку підтримки молодій українській незалежності, прийнявши нашу країну до своїх лав та надавши їй мандат довіри. Для нас, українців, це без перебільшення був «шлюб з любові». На вашу думку, чи набув він за цей час міцності й гармонії?
— Так. Гадаю, що наші відносини нині стали значно міцнішими, ніж два роки тому. А загалом це трудомісткий процес. Рада Європи завжди підтримувала Україну як партнера.
Нині, на щастя, інтенсивність зв’язків значно зросла. Це, з одного боку, підживлює «кохання», а з другого — можливе тертя. Ви запитаєте, чому так виходить. На моє переконання, тому, що і в Ради Європи, і в України є відчуття нетерпіння, бажання, щоб обидві сторони отримали від цього «шлюбу» більше, ніж наразі є. І, можливо (усміхається), більше розумних і красивих «дітей».
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Клаудіа ЛУЧІАНІ. Керівник Директорату з демократичного врядування Ради Європи. Працює в структурі Ради Європи з 1990 року, з 2012 очолює Директорат з демократичного врядування.
ДОВІДКА «УК»
Основними сферами діяльності Директорату з демократичного врядування є:
♦ зміцнення інститутів демократії шляхом забезпечення рівного застосування європейських стандартів в державах — членах Ради Європи та сприяння взаємодії між різними рівнями врядування (місцевий, регіональний, національний);
♦ сприяння «управлінню» різноманітністю суспільства на засадах основних прав і свобод;
♦ поширення демократичних принципів і практик за межами Європи через Світовий форум за демократію.
Ми в Google+