Склалося так, що географічно найближча до нас зарубіжна країна стала для вітчизняних трудових мігрантів найбільшим ринком праці. У Польщу нині в пошуках хорошої роботи та кращої долі їдуть і молодь, і люди старшого віку.
«Урядовий кур’єр» вирішив провести власне дослідження, чим же так вабить польський ринок праці пересічних українців та які негативи трудового фронту цієї країни очікують наших трудових мігрантів.
Скільки нас там і кого потребують
Загальну кількість українців, які працюють на теренах західного та дружнього сусіда, оцінити складно. Інформація, звісно, різниться, адже кожне джерело має свою специфіку підрахунку. Приміром, за даними однієї з польських установ соціального страхування, станом на кінець серпня 2019-го у країні було офіційно працевлаштовано 483 тисячі українців. Однак це лише легальні трударі — їх 67%. Тож разом з неофіційними заробітчанами кількість працюючих мігрантів сягає понад 720 тисяч.
За інформацією консульського відділу посольства України у Польщі, їхня кількість на початок цьогорічного вересня становила 1,5 мільйона осіб. Цікава деталь: число мігрантів з 2014 року зросло вп’ятеро, а тоді воно наближалося до 300 тисяч.
Поляки також визнають: українці — найбільша серед трудових мігрантів спільнота у їхній країні. Вони вже інтегрувалися в цю країну, тож впливають не лише на ринок праці, а й на економіку, фінанси, культуру та інші сфери життя Польщі, примножуючи не лише особисті статки, а й процвітання цієї країни. Відтак — і пересічних поляків. Це прекрасно розуміють експерти, кадрові агенції, роботодавці й тамтешній уряд.
Згідно з інформацією Міністерства сім’ї, праці і суспільної політики Польщі, нині країні потрібні медсестри, електрики, каменярі, кухарі, теслі, пекарі, зварювальники, монтажники, укладальники тротуарної плитки, автомеханіки, будівельники, покрівельники, слюсарі, перукарі. Такі працівники мусять мати відповідну підготовку та достатній досвід роботи у своїй країні. І в Україні таких фахівців, які прекрасно знають свою справу, більш ніж достатньо.
Звісно, Польща з великим задоволенням переманює до себе висококваліфікованих фахівців, зокрема й з України. Це люди з вищою освітою і величезним досвідом роботи. Серед них програмісти, інженери. Однак польські компанії не можуть платити за їхню роботу більше, ніж у Німеччині чи Франції. Тому роботодавці пропонують інші цікаві умови, якими вони можуть підкупити потенційних і нинішніх трудових мігрантів.
Пряники від роботодавців
«Чимало компаній нині крім заробітної плати пропонують українським трудовим мігрантам усілякі привабливі бонуси: часткова або й повна оплата житла (хоча здебільшого у гуртожитках. — Авт.), забезпечення обідами, безкоштовне підвезення до місця роботи. Є й такі роботодавці, які сплачують медичну страховку. Для найбільш наполегливих і молодих керівники фірм та підприємств навіть обіцяють (за умови знання польської мови) посадове підвищення і часто виконують такі обіцянки. Погодьтеся, таких умов у комплексі майже не пропонують роботодавці в Україні», — зазначає «УК» президент Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников.
З цим складно не погодитися. До того ж чимало роботодавців задля найшвидшого інтегрування в польське суспільство та щоб утримати професійних фахівців з України, оплачують курси польської мови.
Скільки на сьогодні заробляють українські мігранти та чи задоволені вони рівнем грошових заохочень?
Нині їм здебільшого платять 10—13 злотих за годину, що еквівалентно 65—105 гривням.
Кваліфікованим спеціалістам та ще й зі знанням польської мови платять значно більше — до 30 злотих за годину, за низько кваліфіковану працю — 9—11 злотих за годину.
Начебто зарплати за українськими мірками непогані: у середньому від 500 до 880 гривень за день. Але якщо взяти середню зарплату українців, що проживають у великих містах, вона становить 12 тисяч гривень. За умови двадцяти робочих днів кожен із них коштує 600 гривень. Тож різниця в такому разі між польськими та українськими зарплатами не така вже й велика.
Щоправда, це не стосується зарплат у невеликих містах, селищах та селах України — вони там часто не перевищують 5—7 тисяч гривень за місяць. І тим, хто її отримує, польські виплати справді здаватимуться великими. Натомість українцям, які заробляють у своїй країні 12—18 тисяч гривень, їхати на заробітки до Польщі невигідно.
Красномовні соціальні дослідження
Проте дедалі частіше від українських трудових мігрантів у Польщі можна почути нотки невдоволення своєю заробітною платнею. Це показують і цікаві соціологічні дослідження, які проводять самі поляки.
Як вважає Марцін Колодзєйчик, директор міжнародної рекрутації EWL (польська консалтингова компанія), якщо торік понад 40% українців були згодні працювати за 9—11 злотих за годину, то у 2019-му таких лише 6%. «Значно зросла кількість українських трудових мігрантів, які хочуть отримувати 13—15 злотих за годину — таких нині 34,7%. А торік було лише 17,5%», — зазначає він.
Попри те, що чимало роботодавців пропонують своїм працівникам з України додаткові бонуси у вигляді, приміром, безкоштовного харчування, згідно із соціологічним звітом EWL, на питання «Які б додаткові умови ви бажали отримати від роботодавця?» 33,1% зазначили саме безкоштовне харчування. Але у кожній третій польській компанії такого заохочення немає.
Однак Михайло Стрельников зазначає, що українці іноді по-своєму й дуже дивно сприймають бонус у вигляді безкоштовного харчування — вважають, що їх повинні й без того годувати тричі на день. А таке, на думку фахівця, лише відлякує польських роботодавців.
Проте 78,5% респондентів зазначили у вигляді бонусу безкоштовне проживання. Отже, понад три чверті українських трудових мігрантів винаймають у Польщі житло власним коштом. Про приватне медичне страхування мріють 19% українців, які працюють у цій країні.
Отож ці факти показують працелюбність українського народу. Так, вже другий рік поспіль тримається на досить високому рівні відсоток людей, які хочуть працювати 10—12 годин на день — таких половина серед трудових мігрантів. А на восьмигодинний робочий день погоджується лише кожен десятий громадянин України.
Хоча це свідчить про те, що наші люди не дуже задоволені заробітками в Польщі — вони хочуть працювати більше, щоби більше мати грошей. І це справді так.
Згідно з різними опитуваннями, проведеними польськими соціологічними службами з праці, половина всіх трудових мігрантів з України, які нині працюють у Польщі, хотіли б при нагоді поїхати на заробітки до Німеччини. Адже там можна отримувати значно більшу платню — в середньому до 400 гривень (чистими) за годину.
Тому польська влада й роботодавці, відчуваючи негативне для себе бажання та намагання українців, роблять усе можливе, щоб втримати нашу робочу силу. Тим більше в умовах, коли країна дедалі більше відчуває кадровий голод. Так, за прогнозами польських економістів, місцева економіка протягом найближчих років потребуватиме 3—4 мільйони працівників, а до 2050 року — майже 10 мільйонів. Першим кроком до того, щоб заохотити українців, стане підвищення мінімальної заробітної плати, яке встановить польський уряд з 1 січня 2020 року: 16 злотих (без оподаткування), або в середньому 13,8 злотих нетто за годину (біла зарплата з відрахуваннями податків). Тоді й роботодавці будуть змушені піднімати середні розміри зарплати або погодинної оплати для українських трудових мігрантів.
Яскравим прикладом того, що поляки почали велику роботу щодо опікування українськими мігрантами, свідчать заяви місцевої влади Кракова щодо спорудження у цьому другому за населенням місті Польщі (де є багатотисячна трудова громада з України) православного храму.