Останнім часом у новинах та різних інтернет-виданнях звучить інформація про високий рівень забруднення повітря в м. Київ за індексом IQAir із сайту індексу якості повітря https://www.iqair.com/ru/ukraine/kyiv. З інтернету відомо, що IQAir — компанія зі Швейцарії, яка виробляє системи для очищення повітря. Із 2017 року IQAir продає розумні пристрої для помешкань AirVisual Pro, які аналізують якість повітря у приміщенні й на вулиці. Заміри з цих пристроїв передають у загальну базу, обробляють і результати можна подивитися в додатку або на вебсайті компанії. Крім показів своїх пристроїв, компанія зазначає, що використовує дані місцевих урядових наземних станцій моніторингу та супутникові знімки.
Через додаток можна побачити джерело даних у конкретному місті. Дані про якість повітря, наприклад, у Пекіні осереднюють із двох урядових організацій Китаю і даних Агентства з охорони навколишнього середовища США, у Парижі — від міністерства навколишнього середовища Франції та Європейського агентства з навколишнього середовища.
На відміну від цього, в Києві як джерело даних вказано тільки невелику кількість анонімних датчиків, що дуже спотворює реальні показники забруднення повітря. Мабуть, це дані з гаджетів, які придбали собі жителі столиці для побутових потреб.
Насторожує, що сайт компанії IQAir закликає: «Використовуйте їхні безплатні інструменти для надійного захисту від забруднення атмосфери», хоч у містах рівень забруднення повітря не залежить від кількості датчиків, а формується завдяки викидам підприємств, а у Києві — переважно за рахунок викидів автотранспорту.
Неправдиво завищені дані, розміщені на сайті компанії й розтиражовані ЗМІ, збурюють жителів столиці. Хоч ці дані з датчиків ніхто не контролює і не перевіряє. Звичайно, громадський контроль має бути, можливість доступу до інформації про якість повітря на своїй вулиці — це правильно. Але науковий підхід і методику інтерпретації даних в Україні ніхто не скасував. У ситуації із приватними датчиками про це говорити не доводиться. Упевнені, що власники порталу IQAir не проводять критичного контролю даних, які надають автоматизовані датчики.
З огляду на те що забруднення повітря має велику інерційність, за даними 16 стаціонарних постів спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, не спостерігаються різкі перепади значень рівнів забруднення протягом тижня чи доби. До речі, місце розташування постів погоджено з органами Міністерства охорони здоров’я і воно не змінювалося протягом десятків років, крім окремих ситуацій.
На відміну від даних обсерваторії, дані забруднення з інтернет-порталу IQAir характеризуються значними стрибками щодня, які природними чинниками пояснити неможливо, тобто такі дані сумнівні. Фахівці обсерваторії зауважують, що коли у Києві сніг чи волога погода, то датчики фіксують дуже високий рівень забруднення, тобто не тільки вміст дрібних частинок пилу, а й, імовірно, реагують на гідрометеорологічні умови. Насправді атмосферні опади і сніговий покрив істотно знижують рівень забруднення пилом, і тому дані про високе забруднення повітря за наявності снігового покриву сумнівні. Датчики вказують дуже високий індекс за великої вологості повітря, і базується цей індекс лише на дисперсних частинках пилу, що недостовірно.
Твердження громадських активістів, що Київ — одне з найзабрудненіших міст у світі, хибне. Автоматизовані датчики, які постійно моніторять забруднення, можуть вловити якийсь миттєвий викид одиничного джерела (наприклад, автомобіля чи викуреної сусідом з нижнього поверху сигарети на балконі), і ці дані вже виводять Київ на чільне місце за рівнем забруднення у світі. Хоч забруднення промислових міст Китаю в рази перевищує забруднення в Києві.
Фахівці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського для розрахунку індексу забруднення повітря (ІЗА) в містах України, де ведуть спостереження, враховують середній вміст п’яти забруднювальних домішок з найбільшими концентраціями. За даними спостережень обсерваторії, у повітрі Києва в лютому 2021 року відзначено перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) діоксиду азоту, формальдегіду, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, в окремі дні — завислих речовин. Вміст фтористого водню, хлористого водню, аміаку, фенолу не перевищував відповідних ГДКс.д. Індекс забруднення змінювався в межах 7,9—9,0 умовних одиниць, що залишає Київ у середині пріоритетного списку найбільш забруднених міст України, не кажучи про світ.
На жаль, мережа спостережень ДСНС України не фіксує твердих часток, менших за 10 та 2,5 мікрон (Р10, Р2,5), через нестачу сучасної приладової бази. Тому пил вимірюється у загальній масі, хоч його внесок у забруднення повітря, особливо за наявності снігового покриву, незначний. Підвищені рівні забруднення передовсім спричинено викидами автотранспорту, кількість якого у Києві перевищує мільйон.
Стан забруднення атмосферного повітря в місті залежить від поточних метеорологічних умов. За несприятливих метеоумов (слабкий вітер, тумани та температурні інверсії) відбувається накопичення шкідливих домішок в атмосфері, тобто вони залишаються у приземному шарі повітря в більших концентраціях. Улітку високі температури повітря (вище за +30°С) збільшують забруднення повітря.
Обсерваторія відстежує забруднення атмосферного повітря в Києві з 1965 року відповідно до методик, які постійно переглядають, чинність нинішніх спливає наприкінці 2025 року.
Рівень забруднення атмосферного повітря у Києві за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) з 2014 року змінювався у межах 8,3—10,6 ум. одиниць, тобто був високим. Хоч рівень ІЗА в Києві останніми роками був вищим за середній рівень в Україні, столиця ніколи не була найзабрудненішим містом держави, надто світу.
Серед 39 міст України, де на сьогодні гідрометеорологічні організації ДСНС України проводять постійний моніторинг якості повітря, Київ входить у список міст із найбільшим рівнем забруднення атмосферного повітря і серед 14—15 міст цього списку він зазвичай займає 6—8 місця. За попередніми даними мережі моніторингу забруднення атмосферного повітря за 2020 рік, у список пріоритетних увійшло 12 міст. Київ у ньому зайняв 6 місце після Маріуполя, Кам’янського, Дніпра, Кривого Рогу й Одеси.
Без технічного переоснащення неможливо підвищити оперативність отримання даних про поточні рівні забруднення повітря у столиці та інших містах, а це даватиме привід сумнівним компаніям збурювати людей недостовірними даними про стан забруднення повітря. З огляду на те що в листопаді відзначатимемо 100-річчя гідрометеорологічної служби в Україні, бажано, щоб ДСНС розпочала технічне переоснащення мережі гідрометеорологічних спостережень ще цього року.
Наостанок наголошуємо, що без будівництва нових транспортних розв’язок, розумного регулювання транспортних потоків, збільшення частки електричного транспорту в перевезенні пасажирів у столиці та найбільших містах України рівня забруднення повітря не знизити.
Олександр КОСОВЕЦЬ,
член ученої ради Українського географічного товариства,
Іраїда КОЛІСНИК,
начальник відділу інформації Центральної геофізичної обсерваторії
імені Бориса Срезневського,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+