Творчий колектив Сумського обласного академічного театру імені М. Щепкіна з тих, які дарують глядачеві не просто вистави, а години високої естетичної насолоди і вишуканої краси. Здавалося б, упродовж минулого театрального сезону щепкінці запропонували шанувальникам аж 14 прем’єрних вистав — одна краща за іншу, не схожі між собою, ексклюзивні, які наче підводили умовну риску під межею довершеності й майстерності.
Аж ні! «Пер Ґюнт» знову перевершив усі сподівання, піднявши творчу планку на нову висоту і вкотре ствердивши просту істину: досконалості таки немає меж. А якщо до цього додати ще й музичну цікавинку, яка зробила підсумкове дійство особливо піднесеним і урочистим, то й поготів. Глядачів запросили на виставу на півгодини до її початку. І то була не просто пауза, а вишуканий музичний екскурс — пролог до сценічного дійства.
На Театральній площі у неперевершеному виконанні лауреата гранпрі Всеукраїнського конкурсу оркестру Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна прозвучав фрагмент сюїти «Пер Ґюнт», яку на прохання драматурга Генріка Ібсена написав Едвард Гріг. Музичний твір не просто створив відповідний настрій і ауру, а й став чудовим містком між глядачами, композитором, драматургом та артистами, поєднавши.
Про що вистава щепкінців? Однозначної прямолінійної відповіді немає, що свідчить про її глибинність, багатоплановість, філософічність. Що краще: бути собою чи бути задоволеним собою? Що це означає? Знайти себе чи втратити? Питання одвічної персоніфікації, утвердження особистості, постійне роздоріжжя життєвих шляхів, рішень, вчинків, які визначають твоє «я». Саме про це (і не тільки) «Пер Ґюнт» у виконанні щепкінців. Наприкінці життєвої дороги настає час пройти її подумки спочатку, проаналізувати кожні крок, вчинок, ситуацію, визначити чесноти й злодіяння, знайти відповідь на запитання: «Ким ти був насправді?»
Пер Ґюнт — юнак, сповнений дикого й нестримного духу, наче руйнівна стихія, що змітає все навкруги, подорожує у пам’яті свого життя, шукаючи відповіді на ці запитання. Опинившись на роздоріжжі, він жадібно хапається за кожен факт, який міг би визначити добром чи гріхом. Адже коли життя не знаходить визначення особистості, то ти наче й не жив, тебе не існувало.
Стверджуючи себе у вигадках і брехні, чеснотах і самодурстві, видаючи бажане за дійсне, зраджуючи й кохаючи, формування Ґюнтового «я» наче крила млина — то підносять угору, то опускають на дно. Головне — зберегти себе за будь-яких обставин. Але що саме здатне зберегти? Там, на сповіді, він отримає відповіді на ці питання.
Бурхливі овації глядачів — найвища оцінка роботи всього колективу щепкінців і насамперед Романа Козака з його режисурою, сценографією і музичним оформленням; Сергія Великодного, який знайшов тонке пластичне вирішення вистави; грона талановитих артистів, що серед них виокремлюється талановитий Владислав Писарев, — Пер Ґюнт у його виконанні залишив незабутнє враження. А ще багатьох тих, хто доклав зусиль, уміння і хисту, щоб спектакль приголомшив глядача.
Як наголосив директор театру заслужений діяч мистецтв Микола Юдін, колектив завершив 86-й і вже розпочав новий театральний сезон, який так само обіцяє бути рясним на прем’єри, сценічні пошуки, гастролі й неодмінно — творчі відкриття.
Ми в Google+